Справа №2-1258/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5  лютого   2008 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді -   судді  Кравчук Т.С.,

при секретарі   -  Лахматовій С.В.,

за участю адвокатів - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеського  державного нотаріального архіву про усунення перешкод у користуванні, володінні і розпорядженні власністю шляхом заборони  на здійснення нотаріальних дій, -     

                                                          ВСТАНОВИВ:

           Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду  з позовом до виконавчого комітету Одеської міської Ради  та  Першої одеської державної нотаріальної контори   про усунення перешкод у користуванні, володінні і розпорядженні власністю шляхом заборони  на здійснення нотаріальних дій, посилаючись на те, що вона є власником  3/100  частини домоволодіння АДРЕСА_1, проте не може  розпорядитися своєю власністю, а саме подарувати  її своїй дочці, так як в базі даних  Першої одеської державної нотаріальної контори є заборона  на здійснення нотаріальних дій на домоволодіння АДРЕСА_1(колишня АДРЕСА_2)  в зв'язку з відведенням земельної ділянки на підставі рішення Одеського міськвиконкому  №637 від 01.09.1966 року для розширення піонерського табору, що належав Одеському цукрово-рафінадному заводу.

           Позивачка зазначила, що  в Державному реєстрі  статистичних одиниць в Одеській області санаторій профілакторій  «Горіховий гай» - колишній табір ЗАТ «Одеської цукрової компаній», не значиться, більш того -  за актом ліквідаційної комісії від 9 жовтня 1998 року санаторій-профілакторій «Горіховий гай»  ліквідований.

         У судовому засіданні позивачка та її представники позов  підтримали, уточнили його,  змінили відповідача Першу одеську державну нотаріальну контору на Одеський  державний нотаріальний архів, обґрунтовуючи  позовні вимоги ст.4 Закону України «Про власність», згідно з положеннями якої  власник  на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

          В судове засідання представники відповідачів  не з'явилися,  про дату,   час і місце судового засідання повідомлені   завчасно в установленому законом порядку у відповідності до  вимог  ст.74 ЦПК України, про що є відповідні розписки  про отримання судових повісток, про причини неявки суд  не повідомили.   

         Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду  позивачки на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності відповідачів, що відповідає  положенням  ст.224 ЦПК України.

         Вислухавши позивачку, її представників, вивчивши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх в сукупності з вимогами чинного законодавства, суд прийшов до висновку,  що позовні вимоги  ОСОБА_2  підлягають частковому задоволенню.

         Судом  встановлено, що  ОСОБА_2 є власником 3/100  частини домоволодіння за АДРЕСА_1  на підставі мирової угоди  від 04.03.2006 року, затвердженої ухвалою Київського районного суду м.Одеси  від 06.03.2006 року (справа №2-2226/2006р.), зареєстрованої в КП «ОМБТІ  та РОН» 29.06.2006 року, реєстраційний номер 6084869, номер запису:13471, в книзі: 152 дод-178.                

         Як вбачається з  листа  виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів  №УП-894 від 19.09.1979 року, направленого Нотаріальній конторі №1, виконком Київської райради  народних депутатів  просить заборонити нотаріальні дії по домоволодіннюАДРЕСА_1(бувший АДРЕСА_2, яке за рішення міськвиконкому  №637 від 01.09.1966 року  разом із земельною ділянкою відведено Одеському сахарно-рафінадному заводу для розширення піонерського табору.    

             На звернення ОСОБА_2 до Київської районної адміністрації Одеської міськради    позивачка отримала відповідь про неможливість  зняття заборони   з причин  неправомочності адміністрації  скасовувати  рішення виконкому   №637 від 01.09.1966 року.    

               Одеське міське управління земельних ресурсів  на заяву позивачки надало відповідь №02-08/И-34-1278-78 від 04.07.2006 року про відсутність в переліку земельних ділянок, що виносяться на земельні торги,  земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння  ОСОБА_2 

              При цьому суду надані документи, що підтверджують  ліквідацію санаторію-профілакторію  «Горіховий гай» - колишнього  табору  ЗАТ «Одеська цукрова компанія», якому згідно рішення виконкому   №637 від 01.09.1966 року відводилася земля для його розширення, а саме: витяг з протоколу спільного засідання адміністрації і профкому ЗАТ «Одеська цукрова компанія» від 27.04.1998 року; акт ліквідаційної комісії від 9 жовтня 1998 року; довідка Одеського  обласного статуправління  №611  від 04.11.1998 року; витяг з протоколу Президії обкому профспілок працівників харчової промисловості №39 від 16.07.1998 року «Про закриття  санаторію-профілакторію «Горіховий гай»   Одеської цукрової  компанії. 

           У відповідності зі ст.41 Конституції України та  ч.1 ст.319 ЦК України  власник  на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

           З огляду на наведені норми ОСОБА_2,  володіючи  на праві приватної часткової  власності  домоволодінням, має право на власний розсуд вирішувати питання щодо доцільності його  використання, зокрема  відчуження шляхом дарування.

         Крім того,  в порядку ст.391  ЦК України позивачка  має  право вимагати усунення будь-яких  перешкод  у здійсненні  нею  права користування та розпорядження своїм майном, в тому числі  шляхом зняття заборони на відчуження майна.    

           За таких підстав суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зняття заборони на здійснення нотаріальних дій стосовно її майна - 3/100  частини домоволодіння АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

          Щодо ж позовних вимог по зобов'язанню виконавчого комітету Одеської міської ради усунути  перешкоди  в користуванні, володінні та розпорядженні  нею її власністю, суд вважає їх безпідставними, так як заборона на проведення нотаріальних дій накладалася листом виконавчого комітету  Київської  районної  ради народних депутатів  №УП-894 від 19.09.1979 року, а не відповідачем виконкомом  Одеської міської ради.  При цьому всупереч вимогам ст..60 ЦПК України, позивачка не навела доказів  неправомірності  накладення такої заборони на час виникнення спірних відносин 19.09.1979 року щодо земельної ділянки, на якій розташоване її домоволодіння, з приводу  чого було прийнято рішення виконкому   №637 від 01.09.1966 року.

           За таких обставин позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.  

           Керуючись ст.41 Конституції України,  ст.ст.16,319,391 ЦК України, ст.ст.10,11,209,212,214-215,224,226 ЦПК  України  суд, -        

В И Р І Ш И В :

           Позовну заяву  ОСОБА_2  задовольнити частково.

           Зобов'язати Одеський  державний нотаріальний архів виключити з бази даних заборону  на здійснення нотаріальних дій щодо 3/100  частини домоволодіння за АДРЕСА_1, яке належить  на праві  приватної спільної часткової власності ОСОБА_2,   накладену листом  виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів  №УП-894 від 19.09.1979 року на  заборону  нотаріальних дії по домоволодіннюАДРЕСА_1 (бувший АДРЕСА_2.

           В іншій частині позову відмовити.

           Рішення, як заочне, може бути переглянуте за заявою відповідача, що подається до Приморського  районного суду м.Одеси протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.   

           Рішення може бути оскаржене  позивачем  до апеляційного суду Одеської області на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, що подається до Приморського  районного суду м.Одеси протягом 10 днів з дня проголошення рішення. 

Суддя