Апеляційний суд Рівненської області
___________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі
головуючого судді Коробова О.К.,
суддів Полюховича О.І.,
Матюхи Ю.В.,
з участю прокурора Данілея В.Д.,
захисника ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію адвоката ОСОБА_2 (захисника підозрюваного ОСОБА_3.) на постанову Здолбунівського районного суду від 14 червня 2011 року.
Вказаною постановою щодо підозрюваного ОСОБА_3 обраний запобіжний захід –взяття під вартою.
Як зазначено в постанові суду ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він за попередньою змовою з неповнолітнім співучасником 25 травня 2011 року вночі в садку по вулиці Глинській в селі Здовбиця Здолбунівського району Рівненської області із застосуванням насильства до потерпілого ОСОБА_4 заволодів грошима в сумі 50 гривень.
ОСОБА_3 також підозрюється в тому, що того ж дня він із застосуванням насильства відкрито заволодів ноутбуком (з мишкою та сумкою) потерпілого ОСОБА_4, вартістю 4110 гривень.
Суд обираючи запобіжний захід (а.с. 16) послався на те, що підозрюваний характеризується позитивно, йому інкримінується вчинення тяжкого злочину. Ще суд зазначив, що вважає можливим ухилення підозрюваного від досудового слідства і суду і перешкоджання встановленню істини по справі, бо після порушення кримінальної справи ОСОБА_3 „знову вчинив протиправні дії”.
В апеляції захисника ОСОБА_2 викладене прохання постанову місцевого суду про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу, –взяття під варту, скасувати і відмовити в задоволенні подання слідчого. На обґрунтування апеляції захисник посилається на роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України щодо обов’язкової умови взяття під варту —обґрунтованої впевненості судді, що більш м’які ніж взяття під варту запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного. Захисник стверджує, що доводів для такої впевненості суду не було надано. Він зазначає, що підозрюваний має постійне місце проживання, позитивно характеризується як за місцем роботи, так і за місцем проживання, здійснює нагляд за хворою бабусею, страждає важким захворюванням очей, написав явку з повинною, жодного разу не ухилився від виклику слідчого чи від виконання інших процесуальних обов’язків. Захисник оспорює не аргументовані твердження суду, що ОСОБА_3 може ухилитись від досудового слідства та суду і перешкоджати встановленню істини по справі. Захисник зазначає, що сама по собі тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється особа не може бути підставою для взяття під варту, за відсутності інших підстав для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
В засіданні апеляційного суду захисник заявив, що просить скасувати постанову суду і повернути справу на новий розгляд. При цьому підтримав викладені в апеляції доводи.
Прокурор Данілей В.Д. в засіданні апеляційного суду заявив, що не спростовує доводи захисника, однак просить врахувати, що в даний час є дані, які дають підстави для пред’явлення ОСОБА_3 обвинувачення в інших злочинах, яке не було пред’явлено на час розгляду подання Здолбунівським районним судом. З погляду на це просить постанову залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, прохання сторін, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За роз’ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду від 25 квітня 2003 року N 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" (з змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 10, від 24 жовтня 2008 року N 15) суди при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суди мають додержувати вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50), і ст. 14 КПК, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
За ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Постанова Здолбунівського районного суду від 14 лютого 2011 року є абсолютно необґрунтованою. Суддя не спромігся навести у постанові жодного доводу щодо неможливості забезпечити належну поведінку підозрюваного при застосування альтернативних взяттю під варту запобіжних заходів. Алогічним є наведення доводу про позитивну характеристику підозрюваного для обґрунтування висновку про можливість його ухилення від досудового слідства та можливого перешкоджання встановленню істини по справі.
В рішенні від 14 жовтня 2010 року по справі „Хайретдінов проти України” (Заява №38717/04) Європейський суд вказав, що невстановлення ознак того, що перебуваючи на свободі особа перешкоджала досудовому слідству та нерозгляд можливості застосування інших запобіжних заходів є порушенням п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах. Як убачається з протоколу судового засідання та з постанови суду питання про можливість застосувати інші запобіжні заходи не обговорювались в судовому засіданні. У поданні слідчого жодних доводів для переконання суду в тому, що інші, менш суворі, запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинуваченої не наводились. Прокурор в судовому засіданні місцевого суду (а.с. 15) не спромігся навести жодного доводу на підтримання подання слідчого, пославшись лише на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3
Як роз’яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 р. “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства“ :
? (п.3) взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки.
? (п.13) Обов’язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м’які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Однак ні слідчий, ні прокурор в суді першої інстанції не надавали ніяких законних доводів для переконання суду в тому, що більш м’які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.
У засіданні апеляційного суду прокурор Данілей В.Д. теж не навів жодного доводу для спростування доводів апеляції.
При новому розгляді подання слідчого слід з’ясувати чи дійсно інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання ОСОБА_3 процесуальних обов’язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки; надати можливість прокурору, обвинуваченому та його захиснику навести з цього приводу свої доводи та докази, навести дані щодо обставин, передбачених ст.ст. 148, 150 КПК України, дати оцінку як доводам прокурора, так і доводам обвинуваченого та його захисника, сформулювати обґрунтований висновок суду про застосування чи незастосування найбільш суворого запобіжного заходу, про можливість чи неможливість застосувати інший запобіжний захід.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію захисника адвоката ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Здолбунівського районного суду від 14 червня 2011 року про обрання за поданням слідчого Здолбунівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області. запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 у виді взяття під варту скасувати і повернути справу по розгляду цього подання до того ж суду на новий судовий розгляд іншим суддею.
Копію постанови негайно надіслати до Рівненського слідчого ізолятора.
Судді (підписи)
Згідно.
Суддя-доповідач О.К. Коробов