Садгірський районний суд м. Чернівців

                           58007 , м. Чернівці , Хотинська 3

_____________________________________________________________________________

Справа № 2-а-112/11

31 січня 2011 року                                                                                                м. Чернівці  

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Проскурняк І.Г. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу (провадження у справах адміністративної юрисдикції) за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії.  

В позові посилається на те, що він є дитиною війни відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 01.01.2006 року йому повинна нараховуватись та виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  Відповідач всупереч вимогам ст. 22 Конституції України, п.2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України „Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Криму, областях, містах Києві та Севастополі, положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах” від 30.04.2002 року № 82 в період часу з 2009 по 2010 роки не здійснював нарахування вказаної щомісячної соціальної допомоги.

Вказує в позові на те, що відповідно до вимог ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум визначається на кожен рік законами «Про державний бюджет України». Відповідно до  Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада - 573 грн. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня  -  706  грн.,  з 1 липня - 709 грн.,  з 1 жовтня - 723 грн. Однак, як вбачається з відповіді Управління пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці на його звернення йому було виплачено підвищення до пенсії, як дитині війни, в обмеженому розмірі, тобто лише 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Просить визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування зазначених вище сум допомоги та забезпечити її виплату за період з 20.07.2010 року по 20.01.2011 року з урахуванням сум виплачених в цей період.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду заперечення на позов. Вважає позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідачем проводилися відповідні виплати по підвищенню до пенсії відповідно до закону. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази по справі, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Було встановлено, що позивач,  відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення „Про Пенсійний фонд України” та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення і перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів,  по даній справі Управлінням Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці, який являється відповідачем.

Також було встановлено, що відповідно до положення ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  (в редакції Закону від 18.11.2004 року №2195-1У, який набрав чинності з 01.01.2006 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-1V, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум визначається на кожен рік Законами України «Про державний бюджет України». Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня  -  706  грн.,  з 1 липня - 709 грн.,  з 1 жовтня - 723 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці з 01.01.2008 року позивачу, який є дитиною війни, було нараховано та виплачено підвищення у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи наведене вважаю, що звернення позивача до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів є правомірним.

Відповідно до положень ст. 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до положень ст. 3 ч. 2 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.  

Вважаю, що дії управління Пенсійного фонду України в Садгірському районної у м. Чернівці, щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку підвищення до пенсії в період часу з 20.07.2010 року по 20.01.2011 року слід визнати неправомірними, відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії, за вказаний період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сум виплачених в цей період.  Згідно вимог частини 1 статті 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст.ст. 6 п.1, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1,3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-1У, ст.28 ч.1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-1У, ст.ст. 7-11, 71 , 94, 99, 100, 160-163, 183-2  КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці, щодо відмови в проведенні перерахунку підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період часу з 20.07.2010 року по 20.01.2011 року неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці здійснити перерахунок та виплатити у відповідності до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року ОСОБА_1 - підвищення до пенсії за віком в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 ч. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за період часу з 20.07.2010 року по 20.01.2011 року, з урахуванням сум виплачених в цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в розмірі по 3 грн. 40 коп.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці виконати дану постанову негайно.    

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя                                           І. Г. Проскурняк