НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 р. справа № 2/0312/490/11 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
Головуючого судді Василюка А.В.,
при секретарі Дячук І.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
встановив:
19 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором позики від 12 липня 2008 року в сумі 7 967 грн. 40 коп. та проценти річних за прострочку виконання цього договору в сумі 637,44 грн., борг за договорами позики від 06 листопада 2008 року, 03 лютого 2009 року в сумі 3 425,98 грн. та стягнення судових витрат по справі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12 липня 2008 року він та ОСОБА_3 уклали договір позики, за яким він позичив відповідачу гроші в сумі
1000 доларів США строком повернення один місяць, тобто до 12 серпня 2008 року. На підтвердження отримання позики ОСОБА_3 власноручно написала розписку, в присутності свідків, про те що отримала від ОСОБА_1 1000 доларів США. 06 листопада 2008 року вона позичила у нього ще 200 доларів США та 230 доларів США 03 лютого 2009 року. У зазначений строк відповідач ОСОБА_3 боргу не повернула, стала уникати зустрічі з ним. Оскільки відповідач в добровільному порядку борг не повертає, тому за захистом своїх прав позивач звернувся до суду. Просить стягнути з відповідача в його користь 8 604,84 грн. за договором позики від 12 липня 2008 року., 3425,98 грн. за договорами позики від 06 листопада 2008 року і 03 лютого 2009 року. Також просить стягнути з відповідача понесені ним при подачі позову до суду судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали. Позивач пояснив, що 12 липня 2008 року він позичив ОСОБА_3 1000 доларів США в присутності свідків, при цьому відповідач ОСОБА_3 на підтвердження отримання грошей власноручно написала розписку в якій зазначено, що остання поверне борг в строк один місяць. 06 листопада 2008 року вона позичила ще 200 доларів США і 230 доларів США 03 лютого 2009 року. У вказаний строк відповідач борг не повернула, стала уникати зустрічей з ним, його неодноразові намагання зустрітись з ОСОБА_3 результату не дали. Оскільки відповідач добровільно повертати борг за договором позики не бажає, тому звернувся до суду, просить стягнути з ОСОБА_3 8 604,84 грн. (1000 доларів США за офіціним курсом визначеним НБУ, станом на 13.04.2011 р. становить 7 967,40 грн. ) включно з нарахованими 3 відсотками за прострочку виконання зобов’язання за договором позики від 12 липня 2008 року. (7967,40 грн. x 3% : 100 = 239,02 :12 місяців = 19,92 грн. x 32 місяці = 637,44 грн.) та 3425,98 грн. (430 доларів США за офіціним курсом визначеним НБУ, станом на 13.04.2011 р. становить 3 425,98 грн.) за договорами позики від 06 листопада 2008 року і 03 лютого 2009 року, також судові витрати, а саме 120,31 грн. сплаченого позивачем судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 300 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала частково і пояснила, що дійсно позичала у позивача ОСОБА_1 1000 доларів США 12.07.2008 року, а також 230 доларів США 03 лютого 2009 року, зобов’язувалась повернути гроші, однак цього не зробили, оскільки у неї склалось скрутне матеріальне становище.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задовелення частково.
З письмових доказів справи, а саме розписки ОСОБА_3 від 12.07.2008р. (а.с.5) слідує, що відповідачем ОСОБА_3 було взяте зобов’язання про повернення 1000 доларів США ОСОБА_1 з строком повернення один місяць, що також в судовому засіданні не заперечила відповідач ОСОБА_3, як підтвердила і те, що 03 лютого 2009 року позичила у ОСОБА_1 кошти в сумі 230 доларів США.
Як слідує з копії витягу від 13 квітня 2011 року (а.с.6), за курсом Національного Банку України на 13.04.2011 року 100 доларів США еквівалентно 796,74 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до вимог цивільного законодавства позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором, а тому суд стягує з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 заборговану суму в розмірі 8604 грн. (1000 доларів США х 7,967 (курс НБУ) за договором позики від 12 липня 2008 року, включно із трьома відсотками річних і 1 832,50 грн. ( 230 доларів США x 7,967 (курс НБУ) за договором позики від 03 лютого 2009 року.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Незважаючи на такі вимоги закону ні позивач ні його представник не надали суду жодних доказів про те, що відповідач ОСОБА_3 06 листопада 2008 року позичила у ОСОБА_1 200 доларів США, а відповідач ОСОБА_3 заперечила, що позичала у останнього дані кошти, тому вимога позивача про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 200 доларів США не підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, до стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають понесені витрати: 104,37 грн. судового збору, сплачених останнім при подачі позовної заяви до суду та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується документально (а.с.1,2).
Також до стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає 300 грн. за надання правової допомоги, що підтверджується документально (а.с. 8-11).
Керуючись ст. 10, ст. 60, ст. 88, ст. 209, ст.212, ст. 213, ст.214, ст. 215, ст. 218, ЦПК України, на підставі ст. 526, ст. 530, ст. 625, ст. 1046, ст. 1047, ст. 1049, ст. 1050 ЦК України, - суд,
вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 12 липня 2008 липня 2008 року з урахуванням трьох відсотків річних у розмірі 8604 (вісім тисяч шістсот чотири) грн. 84 коп., борг за договором позики від 03 лютого 2009 року в розмірі 1832 ( одна тисяча вісімсот тридцять дві) грн.. 50 коп., а всього 10437 (десять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 34 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн. витрат на інфорамаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 104 (сто чотири) грн. 37 коп. судового збору та 300 (триста ) грн.. витрат на правову допомогу, а всього 524 (п’ятсот двадцять чотири) грн. 37 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не було скасовано.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк