ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"16" січня 2008 р. |
Справа № 12/186-3806 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Скрипчук О.С.
Розглянув матеріали справи:
За позовом:
Фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
Фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1
Фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1
Фізичної особи ОСОБА_4, АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя", АДРЕСА_1
про: стягнення невиплачених дивідендів та моральної шкоди.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_5. -адвокат, ОСОБА_6. - адвокат, фізична особа ОСОБА_2. - паспорт № НОМЕР_1від 03.05.96р., фізична особа ОСОБА_4. - паспорт № НОМЕР_2від 24.03.99р., фізична особаОСОБА_1. - паспорт № НОМЕР_3від 15.03.01р., фізична особа ОСОБА_3. - паспорт № НОМЕР_4 від 22.07.98 р.;
відповідача: адвокат ОСОБА_7., довіреність від 01.11.07 р.
Суть справи:
Фізичні особи ОСОБА_2., ОСОБА_4.,ОСОБА_1., ОСОБА_3., проживаючі в селі Застав"є, надалі позивачі, звернулись до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя", с. Застав"є, надалі відповідач, про стягнення з товариства 30000 грн. дивідендів по 7500 грн. кожному та просять стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн. кожному.
Позивачі в обґрунтування позовних вимог посилаються на статут сільськогосподарського товариства "Нове життя" від 29.02.2000р., установчий договір про створення сільськогосподарського ТОВ "Нове життя" від 29.02.2000р., та інші матеріали.
Представники позивача та позивачі позовні вимоги підтримують.
Разом з тим, позивачами 17.10.2007р. була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій просять стягнути з ТОВ «Нове життя»на користь ОСОБА_2. майна у грошовому виразі відповідно до -20,9% вартості майна Товариства, на користь ОСОБА_1. майна у грошовому виразі відповідно -21,6% від вартості майна Товариства, на користь ОСОБА_3. майна у грошовому виразі відповідно -20,8% від вартості майна Товариства, на користь ОСОБА_4. майна у грошовому виразі відповідно -17,8% від вартості майна товариства, а також моральну шкоду по 1000 грн. кожному.
Ухвалою суду від 17.10.2007р. подана заява була відхилена судом, оскільки була оформлена з порушенням правил, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає, відзиву на позовну заяву не подав.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.
29 лютого 2000 року Тернопільською районною державною адміністрацією був зареєстрований Статут сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нове життя», який затверджений протоколом зборами учасників Товариства №1 від 20.01.2000р. та Установчий договір про створення СГ ТОВ «Нове життя», який затверджений протоколом зборами учасників Товариства №2 від 15.01.2000р.
Як зазначено в Установчому договорі про створення СГ ТОВ «Нове життя», зареєстрованого в Тернопільській районній державній адміністрації 29.02.2000р. та затвердженого протоколом зборів учасників Товариства №2 від 15.01.2000р., засновниками та учасниками сільськогосподарського товариства виступають фізичні особи:
ОСОБА_8. -майновий пай у майні КСП ТОВ «Баворівське»вартістю 2332 грн., що становить 18,9%;
ОСОБА_2. -майновий пай у майні КСП ТОВ «Баворівське»вартістю 2659 грн., що становить 21,6%;
ОСОБА_4. -майновий пай у майні КСП ТОВ «Баворівське»вартістю 2201 грн., що становить 17,8%;
ОСОБА_3. -майновий пай у майні КСП ТОВ «Баворівське»вартістю 2564 грн., що становить 20,8%;
ОСОБА_1. -майновий пай у майні КСП ТОВ «Баворівське»вартістю 2577 грн., що становить 20,9%.
Як вбачається із матеріалів справи, 23 вересня 2004 року ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_1 загальним зборам засновників були подані заяви про вихід із складу засновників Товариства без будь-яких претензій, в тому числі і майнових до Товариства та інших засновників.
07 жовтня 2004 року зборами учасників СГ ТОВ «Нове життя»було прийнято рішення, яке оформлене протоколом №2.
Згідно протоколу №2 на зборах були присутні п'ять учасників, а саме ОСОБА_2. -18,9% статутного фонду, ОСОБА_2. -21,6% статутного фонду, ОСОБА_3. -20,8% статутного фонду, ОСОБА_4. -17,8% статутного фонду,ОСОБА_1. -20,9% статутного фонду.
Рішенням зборів учасників вирішено:
-- вивести з числа учасників СГ ТОВ «Нове життя»ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_1.;
-- частки ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_1., ОСОБА_4. в статутному фонді СГ ТОВ «Нове життя»уступити на користь ОСОБА_8.;
-- приєднати фермерське господарство «Оксана»до СГ ТОВ «Нове життя»;
-- змінити назву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нове життя»на товариство з обмеженою відповідальністю «Нове життя»та затвердити Статут ТОВ «Нове життя».
21 січня 2005 року за номером №16511050001000073 державним реєстратором Тернопільської районної державної адміністрації зареєстрований Статут товариства з обмеженою відповідальністю «Нове життя». 25 червня 2007 року зареєстрований Додаток №1 до Статуту ТОВ «Нове життя», який був затверджений загальними зборами учасників Товариства №2 від 11.06.2007р.
Позивачі в обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що під час діяльності Товариства був отриманий прибуток і відповідно до положень Статуту Товариства їм повинні були бути нараховані дивіденди в сумі 30000 грн. за період з 01.03.2000р. по 01.03.2001р., які директор Товариства ОСОБА_2. зобов'язувався оплатити до 01.01.2006р. при умові виходу із числі засновників. В підтвердження майбутньої оплати вказаних дивідендів на суму 30000 грн. директором Товариства була складена відповідна довідка.
За таких обставин, позивачі просять суд стягнути з ТОВ «Нове життя»30000 грн. дивідендів по 7500 грн. кожному та просять стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн. кожному
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про господарські товариства», надалі Закон №1576, який визначає поняття і види господарських товариства, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників, господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створенні на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать, зокрема товариства з обмеженою відповідальністю, яке згідно статті 4 Закону створюється і діє на підставі установчого договору і статуту.
Згідно статті 3 Закону №1576 засновниками та учасника товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.
За змістом статті 50 Закону України «Про господарські товариства»товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Згідно статті 58 Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників.
Вкладами учасників та засновників товариства згідно із Законом №1576 (стаття 13) можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнаннями, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Для забезпечення діяльності Товариства в ньому створюється статутний фонд, який згідно статті 52 Закону повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язується внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.
Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства»передбачені права учасників Товариства, а саме учасники Товариства мають право:
а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Згідно змісту Статуту СГ ТОВ «Нове життя»учасник може вийти з Товариства, попередивши про це інших учасників, але не пізніше ніж за 6 місяців до дня виходу. В разі виходу з Товариства учаснику виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна частці у Статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Дане положення кореспондується із статтею 54 Закону України «Про господарські товариства», також, згідно якої учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про господарські товариства»прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.
Стаття 10 Закону №1576 передбачає право учасника у встановленому порядку в будь-який час вийти з товариства, незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства. Положення статутних документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства є незаконними. А тому, аналіз правових норм дає підстави для висновку про те, що на вихід учасника з товариства не вимагається згода інших учасників чи прийняття відповідного рішення зборами учасників товариства, а днем виходу учасника з товариства є день подачі ним заяви про вихід з товариства у встановленому порядку. Днем подачі такої заяви слід розглядати день передачі її учасником будь-якому виконавчому органу товариства або уповноваженому на це учаснику чи працівнику товариства, а не тільки зборам товариства, підставою скликання яких була заява позивача про вихід з товариства.
Так, як підтверджується матеріалами справи 23 вересня 2004 року засновниками СГ ТОВ «Нове життя»ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_1 загальним зборам засновників були подані заяви про вихід їх із складу засновників Товариства без будь-яких претензій, в тому числі і майнових до Товариства та інших засновників. Протоколом №2 від 07.10.2004р. були затвердженні вказані зміни.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на положення Статуту СГ ТОВ «Нове життя»(Розділ «Майно товариства»), згідно з яким на частку кожного учасника в статутному фонді нараховуються дивіденди, які можуть виплачуватись готівкою або додаватися до пайової частки у статному фонді. Також зазначають, що довідкою, виданою директором СГ ТОВ «Нове життя»ОСОБА_8. засвідчено зобов'язання останнього виплатити дивіденди в розмірі 30000 грн. за період з 01.03.2000р. по 01.03.2001р. в термін до 01.01.2006р.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, а саме із Статуту СГ ТОВ «Нове життя»статутний фонд Товариства створювався в розмірі 12333 грн. Даних про внесення засновниками -ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_1 вкладів Товариства та відповідних розподілених часток від статутного фонду Товариства не зазначено. Протоколом зборів учасників від 07.10.2004р. засвідчено відсутність претензій з боку засновників Товариства, а також уступлення часток вказаних засновників на користь ОСОБА_8.
Разом з тим, ТОВ «Нове життя»подану суду довіку від 10.12.2007р. №62, якою Товариство засвідчило, що учасники ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_3. таОСОБА_1. внесків в статутний фонду не здійснювали у зв'язку з чим статутний фонд СГ ТОВ «Нове життя»не було сформовано у повному обсязі 14500 грн. за участі вказаних учасників.
За приписами статті 52 Закону України «Про господарські товариства»до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язується внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.
Тому, господарським судом в порядку ст. 38 ГПК України був надісланий запит від 15.01.2008р. №75 державному реєстратору Тернопільської районної державної адміністрації з вимогою представити суду копії документів, виданих банківською установою, що підтверджують внесення засновниками грошей або докази внесення іншого майна до статутного капіталу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нове життя».
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Разом з тим, в судовому засіданні із тверджень представника позивача та позивачів було встановлено, що учасники товариства не брали участі у діяльності товариства, не вносилися внески в статутний фонд СГ ТОВ «Нове життя», а позивачі надавали товариству в користування паї і їм виплачувалися певні кошти за їх користування. Дані твердження зафіксовані в протоколі судового засідання від 26.12.2007р.
Твердження позивачів про те ще, що протокол зборів учасників Товариства №2 від 07.10.2004р. був складений без участі ОСОБА_4., ОСОБА_1., ОСОБА_3. та ОСОБА_1., зборів учасників проведено не було і протокол є сфальсифікований головою Товариства -ОСОБА_8. судом до уваги не береться, оскільки предметом розгляду даної справи є стягнення дивідендів, а не дослідження правомірності прийняття рішення зборів учасників чи визнання його недійсним. Встановлення факту фальсифікації протоколу доводиться та встановлюється в порядку кримінального судочинства.
Від так, суд на основі поданих сторонами доказів прийшов до висновку про відсутність відповідних часток у засновників -ОСОБА_4., ОСОБА_1., ОСОБА_3. та ОСОБА_1. при створенні СГ ТОВ «Нове життя», при формуванні статутного фонду, а тому відсутні правові підстави для стягнення з Товариства дивідендів у грошовому виразі у відповідно до процентного співвідношення вартості майна Товариства.
Разом з тим, зазначає, що суд вправі прийняти рішення лише щодо виплати акціонеру (учаснику) дивідендів відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства. Якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства. Законодавства не передбачено можливість виплати акціонеру (учаснику) дивідендів на підставі рішення суду.
У задоволенні поданого позивачами клопотання про призначення у справі судового-бухгалтерської експертизи суд відмовляє як необґрунтоване заявлене, не підтверджене доказами та заперечене представником відповідача.
Позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Нове життя»на користь ОСОБА_1., ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4. моральної шкоди в розмірі 1000 грн. кожному до задоволення не підлягають з наступних причин.
У відповідності до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
За положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. (із змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Однак, позивачами при подані позову в частині відшкодування моральної шкоди не додано доказів, які б підтверджували факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не вказано обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, з чого виходять позивачі при встановлення розміру моральної шкоди, не підтверджено наявність такої шкоди, не доведено протиправність діяння заподіювача, вини останнього в її заподіяння, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати позивачам не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 83-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
Суддя О.С. Скрипчук
24.01.2008р.