ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"24" січня 2008 р. |
справа № 20-12/409 |
За позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольська міська Рада
про визнання права на приватизацію вбудованого не житлового приміщення,
Суддя Харченко І.А.,
Представники сторін
від позивача -ОСОБА_2, довіреність №2136 від 18.12.2007, представник;
від відповідача -Гатіятуллін Е.Д., довіреність №48 від 08.01.2008, головний спеціаліст відділу правового забезпечення та аналізу використання комунальної власності;
від треті особи (Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури СМДА) -Березовський С.В., довіреність б/н від 10.01.2008, головний спеціаліст відділу,
від третій особи (Севастопольська міська Рада) -Гатіятуллін Е.Д., довіреність №03-15/139 від 14.01.2008, головний спеціаліст відділу правового забезпечення та аналізу використання комунальної власності ФКМ СМР;
Суть спора:
30.11.2007 суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1звернувся з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання незаконними дій щодо розгляду заяви про включення не житлового приміщення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації, визнання права на приватизацію вбудованого не житлового приміщення, спонукання здійснити приватизацію шляхом викупу спірного об'єкту.
Ухвалою від 03.12.2007 позовна заява прийнята до провадження та порушено провадження у справі №20-12/409.
Ухвалою від 18.12.2007 залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації та Севастопольська міська Рада.
Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позов (вх. №53408 від 18.12.2007), пояснив, що право на викуп виникає у орендаря у випадку прийняття рішення про приватизацію, але Севастопольською міською Радою таке рішення не приймалось. Крім того, відповідно до пункту 30 статті 26, пункту 6 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»суди не мають повноважень відносно визначення способу приватизації.
Третя особа Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації письмово пояснила (вх. №533 від 14.01.2008), що житловий АДРЕСА_2 є пам'ятником містобудування та архітектури місцевого значення, який взятий на державний облік рішенням виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів від 17.07.1990 №11/915, а вбудоване нежитлове приміщення в АДРЕСА_2 є частиною пам'ятнику архітектури місцевого значення і на нього поширюються вимоги Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'ятників культурної спадщини».
Третя особа Севастопольська міська Рада письмово пояснила (вх. №1431 від 24.01.2008), що Севастопольська міська Рада не прийняла рішення про приватизацію спірного нежитлового приміщення тому що на тої період це приміщення було предметом спору у суді, а по закінченню судового розбирання набрав чинності Закон України «Про тимчасову заборону приватизації пам'ятників культурної спадщини».
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні учасникам процесу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав учасників процесу, суд,
в с т а н о в и в :
14 лютого 2002 року між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1був укладений договір оренди нерухомого майна №32-02 вбудованого приміщення, площею 68,2 м2, розташованого в АДРЕСА_2в місті Севастополі. Термін дії договору сторонами встановлений до 06.02.2007.
Протоколом від 29.12.2006 узгодження змін до договору оренди №32-02 від 14.02.2002 пункт 1.1 договору викладений у наступної редакції: з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення підвалу ІІІ-1, ІІІ-2, ІІІ-3, ІІІ-4, ІІІ-5, загальною площею 65,10 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до пункту 5.2 договору оренди за згодою Орендодавця Орендар робить реконструкцію, розширення, технічне переобладнання орендованого майна.
Згідно дозволу на виконання будівельних робіт №384/388 від 25.12.2002 за згодою Орендодавця позивач за свій рахунок провив реконструкцію орендованого приміщення, створивши новий об'єкт, який було введено в експлуатацію як офісні приміщення. Вартість робіт склала 19800 грн., що зафіксовано в Акті державної комісії про прийомку в експлуатацію закінченого реконструкцією об'єкту від 08.06.2004, затвердженого розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №862р від 14.06.2004.
12.08.2004 позивач звернувся до Фонду комунального майна з заявою про включення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, вбудованого нежитлового приміщення площею 65,10 кв.м, розташованого в АДРЕСА_2.
Листом від 01.04.2005 Фонд комунального майна повідомив, що питання щодо включення цього приміщення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації буде розглянуто після закінчення судових розглядів щодо АДРЕСА_2.
Після закінчення судових спорів щодо АДРЕСА_2, 19.03.2007 позивач повторно звернувся до Фонду комунального майна про розгляд питання по заяві від 12.08.2004 про включення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, вбудованого нежитлового приміщення площею 65,10 кв.м, розташованого в АДРЕСА_2.
Листом від 17.04.2007 Фонд комунального майна повідомив, що питання щодо включення цього приміщення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації буде розглянуто Севастопольською міською Радою при формуванні Програми оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на період з 2007 року.
Рішенням сесії Севастопольської міської Ради №637 від 04.03.2003 затверджена Програма оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки у місті Севастополі. Розділом 4 зазначеної Програми встановлено, що приватизація майна, яке знаходиться у комунальної власності територіальної громади міста Севастополя, здійснюється відповідно до Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»та діючої Державної програми приватизації. Продаж об'єктів приватизації здійснюється по викупу, на аукціоні, за конкурсом.
Пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).
Пунктом 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки передбачено, що до групи А відносяться цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.
Спірне майно -вбудовані нежитлові приміщення площею 68,2 кв.м - в результаті проведеної реконструкції було перебудоване в приміщення під офіс загальною площею 65,10 кв.м і на цей час є офісом.
Згідно пункту 48 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців. Покупці подають відповідні заяви про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації, до відповідного органу приватизації. Разом із заявою покупці повинні додати перелік документів.
Позивач належним чином звернувся з заявою від 12.08.2004 про включення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, вбудованого нежитлового приміщення площею 65,10 кв.м, розташованого в АДРЕСА_2, але Фонд комунального майна не виконав вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права на приватизацію.
Щодо вимог позивача про спонукання Фонд комунального майна здійснити приватизацію шляхом викупу СПД ОСОБА_1 вбудованого нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 та укласти договір купівлі-продажу об'єкту приватизації, то в цей частині позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Частиною 1 пунктом 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Відповідно до пункту 6 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
З аналізу зазначених норм можливо зробити висновок про те, що суди не мають повноважень відносно визначення способу приватизації.
В частині позовних вимог про визнання дій Фонду комунального майна по розгляду заяви позивача незаконними провадження у справі підлягає припиненню на підставі частині 1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України на підставі наступного.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі справи, у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Таким чином, спори про визнання дій незаконними не підлягають вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті до державного бюджету України державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ст. 12, 49, 77, п.1 ст. 80, ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України
В и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати за суб'єктом підприємницької діяльністю ОСОБА_1право на приватизацію вбудованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 65,10 кв.м.
3. Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 28,33 грн. -державне мито, 39,33 грн. -витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні позовних вимог про спонукання Фонд комунального майна здійснити приватизацію шляхом викупу СПД ОСОБА_1 вбудованого нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 та укласти договір купівлі-продажу об'єкту приватизації -відмовити.
5. В частині позовних вимог про визнання дій Фонду комунального майна по розгляду заяви позивача незаконними -припинити.
Примірники рішення направити на адресу сторін та третіх осіб рекомендованою кореспонденцією.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено та підписано
в порядку ст. 84 ГПК України
29.01.2008.