ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

30.01.2008                                                             Справа  № 11/101

За позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Буштино Тячівського району

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Торговий центр”,                 м. Виноградів

про  стягнення 19281,32 грн. збитків                                                           

                                                                                   Суддя  Л.М. Якимчук 

Представники:

від позивача - не з'явився 

від відповідача -не з'явився 

СУТЬ СПОРУ: Приватний підприємець ОСОБА_1,                    с. Буштино Тячівського району (далі - позивач) звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства „Торговий центр”,  м. Виноградів (далі -відповідач) про стягнення 19281,32 грн., у т.ч. 17181,32 грн. збитків, пов'язаних з покращенням орендованого майна та його поверненням відповідачу, 2100,00 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після укладення з відповідачем договору оренди, ним проведена передоплата за оренду приміщення та понесені витрати,  пов'язані з ремонтом існуючого торгового обладнання, благоустроєм території, встановленням охоронної сигналізації, проведенням ремонтних робіт орендованого приміщення, які відповідач повинен відшкодувати як збитки, у зв'язку з визнанням договору оренди неукладеним постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.05 у справі №5/200, а тому слід застосувати правові наслідки, які передбачені в ст. 216 Цивільного кодексу України. Щодо вимоги про стягнення витрат понесених на поліпшення орендованого приміщення, позивач посилається на ст. 778 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав вказавши, що  позивач як орендар здійснив покращення орендованого приміщення без його (орендодавця) письмової згоди, як передбачено п. 2.2.3. договору, а тому він не повинен нести відповідальність за витрати понесені  позивачем, в тому числі на телефонізацію приміщення та по оплаті за трудовими угодами між позивачем та його працівниками. Згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.-10.02.05 договір оренди №04 від 25.06.03 визнано таким, що неукладений, а тому відсутність угоди між сторонами водночас означає відсутність відповідних прав та обов'язків сторін (у всякому разі таких, які б користувалися судовим захистом). Причому це стосується як позивача, так і відповідача. Правові наслідки ст. 216 ЦК України застосовується в разі визнання правочину недійсним. Згідно постанови апеляційного господарського суду договір визнано неукладеним, тому не можуть застосовуватися наслідки названої норми матеріального Закону.

Розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх засіданнях, суд встановив:

Між позивачем (орендар по договору) та відповідачем (орендодавець по договору) 25.06.03  укладено договір оренди №4  (далі -договір), згідно якого та на підставі акту приймання-передачі відповідач надав позивачу у строкове платне користування (оренду) торгову площу в розмірі 76 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, для використання за призначенням -торгівля та послуги.

На виконання умов договору позивач за січень 2004 року провів оплату за орендоване приміщення у сумі 10 грн., за лютий 2004 року -25 грн., а всього 35 грн. та передоплату за наступні місяці на загальну суму 2000,00 грн. Також позивачем, після укладення договору, виконані роботи по ремонту існуючого торгового обладнання, благоустрою території, встановлення охоронної сигналізації, ремонтні роботи щодо покращення орендованого приміщення, у зв'язку з чим понесені наступні витрати: за договором підряду на проведення ремонтних робіт в орендованому приміщення від 01.12.03 на суму 1800,00 грн.; витрати на закупівлю матеріалів та інструментів для виконання ремонтних робіт на суму 8510,16 грн.; витрати на вивіз сміття на суму 153,00 грн.; витрати на встановлення телефонного зв'язку на суму 800,00 грн. Вказані витрати підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме: квитанціями, товарними чеками, накладними, розрахунковими квитанціями.

Позивач вважає, що проведена ним передоплата орендної плати та понесені витрати на покращення орендованого приміщення, підлягають стягненню з відповідача як понесені ним збитки, у зв'язку з тим, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.05 у справі №5/200 договір оренди №4 від 25.06.03 визнаний неукладений, що означає відсутність між сторонами відповідних прав та обов'язків сторін, а тому кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ст. 216 Цивільного кодексу України), а він як орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат (ст. 778 Цивільного кодексу України).

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат у сумі 2100,00 грн., пов'язаних з оплатою правової допомоги, наданої адвокатом  в судовій справі №5/200 за позовом ВАТ „Торговий дім” до П/П ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.09.04 у справі №5/200 частково задоволено позов  ЗАТ  „Торговий центр” та стягнуто з П/П ОСОБА_1 на користь ЗАТ  „Торговий центр” суму 5628 грн., з яких 5003 грн. основний борг, 625 грн. пеня, а також 56,28 грн. витрат на державне мито та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду  від 10.02.05 рішення господарського суду Закарпатської області від 09.09.04 у справі №5/200 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмолено. Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що договір оренди №4 від 25.06.03 є неукладений, оскільки сторони не досягли згоди зі всіх істотних умов, передбачених законом для договорів майнового найму.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.05 по справі №5/200 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.05 у справі №5/200 скасовано, а рішення господарського суду Закарпатської області від 09.09.04 залишено без змін.

За таких обставин,  договір оренди  №4 від 25.06.03 є таким що укладений між позивачем та відповідачем, на підставі якого у сторін виникли та існують пені права та обов'язки.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до рішення господарського суду Закарпатської області від 09.09.04 у справі №5/200 з приватного підприємця ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по орендній платі у сумі 5003 грн.

Оскільки, підставою даного позову була та обставина, що Львівський апеляційний господарський суд постановою від 10.02.05 визнав договір оренди №4 від 25.06.03  неукладеним, а Вищий господарський суд України постановою від 11.08.05 скасував її, рішення господарського суду Закарпатської області від 09.09.04 залишив в силі, то відсутнє будь-яке обгрунтування даного позову та правова підстава для його задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню

на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального

кодексу України.

Суддя                                                                            Л. М. Якимчук