Адміністративна справа № 2-а-2783-11

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 травня 2011 року                                                              Обухівський             районний суд   Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Радченко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції  ГУМВС України в Київській області, інспектора ДПС Кагарлицького взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати винесену останнім постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення Правил дорожнього руху України, посилаючись на протиправність дій відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що дорожній знак про обмеження швидкості руху був встановлений неправомірно, зафіксована приладом швидкість могла належати іншому автомобілю, а сам прилад не містить можливості фото- або відеофіксації порушення.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, хоч про час і місце слухання справи були належно повідомлені, причин неявки суду не повідомили.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи повторну неявку відповідачів, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-інспектором ДПС склались спірні правовідносини в сфері притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.   

23 лютого 2011 року близько 00 годин 05 хвилин на 34 кілометрі автодороги Київ-Обухів в зоні дії знаку 3.29 «Обмеження швидкості руху 50 км/год», керуючи автомобілем «Nissan Almera», державний номерний знак НОМЕР_1, позивач перевищив дозволену швидкість руху на 24 км/год, чим порушив вимоги п.12.9 ПДР України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.

23 лютого 2011 року відповідачем було складено оскаржувану постанову, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн., що підтверджується копією постанови.  

В судовому засіданні позивач не заперечив факт керування автомобілем у час та в місці, зазначеному у оскаржуваній постанові, визнав факт зупинки керованого ним автомобіля інспектором ДПС з причин перевищення швидкості, підтвердив наявність на відповідній ділянці дороги дорожнього знаку, а посилався лише на власні висновки щодо правомірності його встановлення. Будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції в протоколі не вказав, під час розгляду справи суду не представив, тому суд вважає доводи позивача недоведеними.

Оскаржувана постанова грунтується на матеріалах справи та містить об’єктивні дані про наявність в діях позивача складу адмінстративного правопорушення.

Вказані вище обставини свідчать, що оскаржуване рішення відповідача як суб’єкта владних повноважень грунтується на вимогах чинного законодавства, а доводи позову не узгоджуються із матеріалами справи та нормами чинного законодавства в сфері регулювання дорожнього руху, оскільки дії відповідача вчинені в межах його компетенції та цілком відповідали нормам КУпАП.

Будь-яких доказів, які б вказували на відсутність в діях позивача складу або події зазначеного у оскаржуваній постанові правопорушення суду не подано.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що під час судового розгляду не подано належних доказів неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень, з встановлених судом обставин вбачається, що він дійсно порушив вимоги Правил дорожнього руху, посилання позивача на певні обставини не спростовують наявності вини у вчиненні правопорушення, а відтак не можуть слугувати підставою для звільнення від адміністративної відповідальності, з фактичних обставин справи не вбачається порушення законних прав та законних інтересів позивача, які б підлягали судовому захисту, тому вимоги про визнання дій інспектора ДАІ щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності неправомірними не підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова не підлягає скасуванню.

Будь-яких діянь чи бездіяльності іншого відповідача –УДАІ по відношенню до позивача судом не виявлено, будь-яких вимог до УДАІ позов не містить, тому позов відносно цього відповідача є безпідставним.

За таких обставин, суд вважає, що позов є необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 17, 71, 158-163 КАС України, ст.293 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції  ГУМВС України в Київській області, інспектора ДПС Кагарлицького взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відмовити повністю.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                                   М.В.Кравченко