Справа № 1-145/11 р.
ВИРОК
І м е н е м У к р а ї н и
20 квітня 2011 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . ОСОБА_1
при секретарях. . . . . . . . . . . . ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
з участю прокурора . . . . . . . ОСОБА_5
потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 АРСР, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 55 КК України (в ред. 1960 р.) та 89 КК України раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 122 КК України, –
в с т а н о в и в :
24 липня 2010 року приблизно о 12 годині ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився в квартирі АДРЕСА_1. В цей час в нього виник конфлікт з ОСОБА_6 В ході суперечки ОСОБА_7, діючи умисно, на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово, наніс один удар викруткою в спину потерпілої ОСОБА_6 В результаті злочинних дій ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді колотої рани спини в міжлопатковій ділянці на рівні 3-4 грудного хребця, вираженого глибокого парезу лівої нижньої кінцівки, помірного парезу правої нижньої кінцівки. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Однак з наданих ним під час судового слідства показань вбачається, що вину в умисному спричинення тілесних ушкоджень він не визнає. ОСОБА_7 показав, що починаючи з квітня 2010 року почав співмешкати з ОСОБА_6 В той день зранку до нього прийшов друг ОСОБА_8 та вони з ним випивали. Приблизно об 11 год. 30 хв. до нього додому прийшла співмешканка ОСОБА_6, щоб забрати речі, оскільки вони перед цим посварились. Вона також випила з ними горілки. Під час спільного розпиття горілки між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт через його ревнощі до товариша. В ході сварки, він не пам’ятає як, взяв зі столу в руки викрутку і почав тримати її в руці. Через 5-7 хвилин, забувши, що в нього в руках викрутка, вдарив ОСОБА_6 правою рукою в спину, та так вийшло, що вдарив викруткою. Коли наносив удар не розумів, що робив, також не розумів навіщо взяв взагалі викрутку. Після того як викрутка зайшла в тіло та застрягла в спині, ОСОБА_6 присіла. Через деякий час він, побачивши викрутку в спині, зателефонував матері ОСОБА_6 та повідомив, що вбив ОСОБА_6. Потерпіла в цей час сиділа на дивані, хто її піднімав не пам’ятає. Потім він намагався додзвонитись в швидку, але помилково набрав телефон матері та сказав, щоб та викликала швидку, бо він вбив ОСОБА_6. Після цього до квартири повернувся його товариш ОСОБА_8, побачив викрутку в спині потерпілої та витягнув викрутку. Під час судового розгляду вказав, що шкодує про вчинене, бажає в майбутньому піклуватись про потерпілу, просить останній шанс довести своє виправлення.
Незважаючи на невизнання вини підсудним його вина повністю доводиться сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, допитана потерпіла ОСОБА_6 пояснила суду, що почала жити з підсудним з квітня 2010 року. Перед 24 числом вони посварились. 24.07.10 вона подзвонила до ОСОБА_7 та запитала чи він вдома, щоб забрати свої речі. Приїхавши, вона не застала вдома ОСОБА_7, але коли поверталась зустріла його разом з другом. Вони зайшли до квартири, випили по чарці. Під час спільного розпиття вона спілкувалась з другом ОСОБА_8. ОСОБА_7 відправив друга за горілкою та почав з нею сваритись за те, що вона спілкувалась з ОСОБА_8. Вона помітила, що зник її телефон, та нагнулась, щоб подивитись, можливо він під столом. В цей час відчула удар кулаком в спину. Вона намагалась щось сказати, але не змогла. Вона схопила підсудного за ноги і стала сповзати по ногам на підлогу. Підсудний переступив через неї і почав дзвонити її матері та сказав, що вбив ОСОБА_6. Через декілька хвилин зайшов ОСОБА_8, побачив, що в неї викрутка в спині, вийняв викрутку та тільки тоді вона змогла говорити. Після цього посадив на стілець, оскільки вона не могла рухатись, бо відняло ліву ногу. Підсудний ніякої допомоги не надавав, чому не знає. Тоді прийшла мати підсудного, яка хотіла викликати швидку, але вона сказала, що все нормально та попросила викликати таксі. Валерій в таксі завіз її додому, після чого їй викликали швидку і забрали до лікарні. Так як мати ОСОБА_7 купувала їй ліки за свої кошти, то заявляти цивільний позов не буде. Просить не позбавляти волі підсудного.
Свідок ОСОБА_8, будучи допитаним в залі суду, показав, що 24.07.10 він спільно з ОСОБА_7 та його співмешканкою ОСОБА_6 вживали горілку у ОСОБА_7 вдома. В цей час ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали сваритись і він пішов, сказавши, щоб розбирались між собою самі. Приблизно о 12 години він повернувся до ОСОБА_7 і побачив, що ОСОБА_6 лежить на підлозі кімнати і в неї в спині, в районі лопаток стирчить викрутка з пластмасовою ручкою чорного кольору. Він підійшов до ОСОБА_6 та вийняв з її спини викрутку, а ОСОБА_6 підняв та посадив на диван.
З показань свідка ОСОБА_9, матері підсудного ОСОБА_7, вбачається, що десь біля 14 години влітку вона прийшла до сина та побачила, що його співмешканка ОСОБА_6 сидить на стільці, біля неї стоїть ОСОБА_8, друг сина, а сам син сидить на дивані та плаче. Вона запитала ОСОБА_6, що сталось, та сказала, що ОСОБА_10 ліз щось викручувати, спотикнувся, впав на неї і вдарив викруткою. В зв’язку з розбіжністю в показаннях свідка, даних під час судового та досудового слідства судом оголошено та досліджено показання ОСОБА_7 на досудовому слідстві, згідно яких 24.07.10 приблизно о 12 год. 30 хв. вона прийшла до свого сина ОСОБА_7 додому. Зайшовши до квартири побачила, що син перебував в стані сп'яніння і поряд сиділа на стільці колишня співмешканка ОСОБА_6 В квартирі також був ОСОБА_8 ОСОБА_6 почала казати, що ОСОБА_7 встромив викрутку їй в спину. Вона викликала автомобіль «Таксі»і разом з ОСОБА_8 допомогли зійти ОСОБА_6 до автомобіля і та поїхала додому. В подальшому ОСОБА_6 поклали до лікарні і вона майже щодня ходила до неї до лікарні і платила за її лікування. (а.с. 33). Допитані в ході судового слідства свідки ОСОБА_11, слідчий СВ Бердичівського МВ УМВС, та ОСОБА_10, показали, що слідчим допитувалась як свідок ОСОБА_9 Після складання протоколу та зачитування його вголос, остання погодилась з викладеним у протоколі, але відмовилась від підпису з релігійних міркувань.
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_12 на досудовому слідстві, 24.07.10 приблизно о 12 годині їй передзвонив ОСОБА_7 та повідомив, що вбив її доньку ОСОБА_6 Після чого додому приїхала ОСОБА_6 яка розповіла, що ОСОБА_7 вдарив її викруткою у спину. Вона відразу викликала швидку допомогу, яка забрала ОСОБА_6 до лікарні. (а.с. 35).
Як видно з оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_13 на досудовому слідстві, 24.07.10 він знаходився на чергуванні у складі слідчо-оперативної групи Бердичівського МВ УМВС. Приблизно о 13 годині за вказівкою чергового, він разом з усією групою вирушили за адресою: АДРЕСА_2. Як повідомив черговий, в квартирі повинен знаходитись ОСОБА_7, який наніс тілесне ушкодження гр. ОСОБА_6 яка на той час перебувала в травмпункті. Зайшовши до квартири, на дивані побачив чоловіка років 50, який спав, поряд з ним знаходилась літня жінка, яка прибирала в квартирі. Коли вони розбудили ОСОБА_7, той повідомив, що він співмешканку ОСОБА_6 вбив, тобто вдарив викруткою у спину, за те, що та його сильно «допікла». В подальшому було проведено огляд приміщення квартири ОСОБА_7, де було виявлено та вилучено викрутку, сліди бурого кольору зовні схожі на кров на дивані та стіні. (а.с. 36).
Крім того вина ОСОБА_7 підтверджується:
- даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 24.07.10, в якому міститься заява про злочин попередженої про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України потерпілої ОСОБА_6, яка повідомила про спричинення 24.07.10 їй ОСОБА_7 одного удару в спину викруткою (а.с. 4);
- даними протоколу огляду місця події від 24.07.10 з фототаблицею до нього, згідно якого встановлено місце, де ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження –квартира АДРЕСА_3. Під час огляду виявлено плями бурого кольору на дивані, на стіні над диваном, вилучено викрутку з пластмасовою ручкою чорного кольору (а.с. 14-19);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 07 вересня 2010 року за участю підозрюваного ОСОБА_7, з фототаблицею до нього, відповідно до якого підсудний показав, яким чином заподіяв тілесні ушкодження –наніс викруткою один удар між лопаток потерпілій (а.с. 64-65);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 06 вересня 2010 року за участю потерпілої ОСОБА_6 з фототаблицею до нього, відповідно до якого потерпіла показала, яким чином підсудний заподіяв їй тілесні ушкодження –приставила макет викрутки між лопаток статиста, вказавши, що в саме цій ділянці тіла відчула удар (а.с. 66-67);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 1038 від 01.10.10, згідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді колотої рани спини в міжлопатковій ділянці на рівні 3-4 грудного хребця, вираженого глибокого парезу лівої нижньої кінцівки, помірного парезу правої нижньої кінцівки. Дані тілесні ушкодження віднесені до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я. Зазначені ушкодження могли утворитись від дії колючого предмету, тобто від удару викруткою. Давність отримання тілесних ушкоджень може відповідати 24.07.10, близько 12 години. Тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, вказаних при відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с. 70-71);
- даними протоколу огляду місця події від 24.07.10 з фототаблицею до нього, під час проведення якого вилучено сарафан з плямами бурого кольору, належний потерпілій ОСОБА_6 (а.с. 20-22);
- даними протоколу огляду речових доказів від 19.08.10, при проведенні якого оглянуто комбінезон потерпілої з плямами бурого кольору на задній поверхні з правої сторони, фрагмент червоної тканини з плямами бурого кольору, паперовий згорток з речовиною буро-коричневого кольору, об’єкт схожий на викрутку, бувшу у використанні, належний ОСОБА_7 (а.с. 26);
- даними висновку судової імунологічної експертизи № 7/115-10 від 14.09.10 на представлених на дослідження комбінезоні ОСОБА_6 , фрагменті тканини червоного кольору у візерунок та сипучій речовині (зразки, вилучені під час огляду місця події в квартирі АДРЕСА_4) виявлено кров людини, можливим походженням від ОСОБА_6 (а.с. 80-86);
- даними висновку судової імунологічної експертизи № 7/114-10 від 14.09.10, згідно яких на вилученій в квартирі ОСОБА_7 викрутці виявлено кров (а.с. 92-95);
- даними висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 500-2010 від 19.10.10, при проведенні якої встановлено, що ОСОБА_7 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому вчинки, психічними захворюваннями не страждав та в тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував. Перебував в стані звичайного алкогольного сп’яніння, діяв послідовно, цілеспрямовано, з адекватною мовною продукцією, зв’язку з оточенням не втрачав. Міг давати звіт своїм діям та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому вчинки, може давати звіт діям та керувати ними в час проведення експертизи. Також при проведенні експертизи, як і під час попередніх оглядів СПЕК, ОСОБА_7 виявляє розлад особистості, обумовлений органічною етіологією (перенесеною в дитинстві нейроінфекцією та алкогольною інтоксикацією) у вигляді грубості, подразливості, демонстративності, емоційної нестійкості (а.с. 105-108).
Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №512 24.07.10 в Бердичівській центральній міській лікарні було проведено огляд ОСОБА_7, за результатами якого останньому встановлено діагноз алкогольне сп’яніння, результат обстеження видихуваного повітря на наявність етилового спирту на апараті «Алконт»о 18 год. 25 хв. 3,0‰ (а.с.12).
Проведеною судовою наркологічною експертизою (висновок № Д-755 від 14.09.10) встановлено, що ОСОБА_7 страждає синдромом залежності від алкоголю. Примусового лікування не потребує. (а.с. 100).
Показання підсудного про те, що умислу на спричинення тілесних ушкоджень він не мав, про існування викрутки в руці забув та не усвідомлював, що робить, суд розцінює як захисну позицію та намір уникнути відповідальності. Такі показання підсудного повністю спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами. Так, проведеною судовою психіатричною експертизою достовірно встановлено, що ОСОБА_7 на момент скоєння злочину психічними захворюваннями не страждав та в тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував, а перебував в стані звичайного алкогольного сп’яніння, діяв послідовно, цілеспрямовано, зв’язку з оточенням не втрачав та розумів і усвідомлював, що робить, міг давати звіт своїм діям та керувати ними, що повністю спростовує показання підсудного. Крім того з показань потерпілої та самого ОСОБА_7 вбачається, що після нанесення удару та падіння ОСОБА_6, ОСОБА_7 одразу підійшов до телефону та зателефонував матері потерпілої повідомивши про подію, тобто усвідомлював спричинене. Також наявність умислу на спричинення тілесних ушкоджень викруткою підтверджується показаннями потерпілої, яка послідовно, протягом як досудового так і судового слідства розповідає про обставини події, даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої та ОСОБА_7, які підтверджують механізм нанесення тілесних ушкоджень, встановлених судово-медичною експертизою –нанесення одного удару викруткою.
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_7 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таких, що спричинили тривалий розлад здоров’я.
При призначенні покарання ОСОБА_7 суд керується загальними засадами призначення покарання – ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 3 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Підсудний раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у виді позбавлення волі, однак в силу ст. 55 КК України (в ред. 1960 р.) та ст. 89 КК України є раніше не судимим, востаннє звільнювався від відбування призначеного покарання з випробуванням в 2005 році за вчинення злочину передбаченого ст. 186 КК України, хворіє на хронічний алкоголізм з 2002 року, за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг до ДП «Ваш Добробут»не надходило, не працює.
Обставин, що пом’якшують його покарання суд не встановив.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги ступінь суспільної небезпеки та обставини скоєного злочину, а саме умисне спричинення тілесних ушкоджень з використанням пристосованого до цього колючого предмету, поведінку після нанесення удару –потерпіла тримаючись за підсудного сповзла по ньому, ОСОБА_7 після цього переступив через неї, пішов зателефонував її матері, повідомивши, що вбив її дочку та ліг спати, залишивши свою співмешканку на підлозі та не надавши жодної допомоги, особу підсудного, який страждає хронічним алкоголізмом, вчинив злочин в стані сильного алкогольного сп’яніння та в такому стані схильний до застосування насильства, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства неможливе, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі. Лише враховуючи позицію потерпілої, яка примирилась з підсудним, суд призначає покарання не на максимальний строк позбавлення волі, передбачений санкцією закону.
Цивільний позов прокурора м. Бердичева щодо стягнення з ОСОБА_7 на користь Центральної міської лікарні м. Бердичева 1741,48 грн. витрат на лікування потерпілої суд задовольняє в повному об’ємі, оскільки така шкода доведена в ході судового слідства –матеріали справи містять довідку-розрахунок Бердичівської ЦМЛ Виконкому Бердичівської міської ради про вартість стаціонарного лікування потерпілої ОСОБА_6 в травматологічному відділенні лікарні на загальну суму 1741 грн. 48 коп. (а.с. 115). Відповідно до ч. 4 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»№ 11 від 07.07.95 з наступними змінами, витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров’я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній, тобто в даному випадку Виконкому Бердичівської міської ради.
Потерпілою цивільний позов на заявлявся.
Судові витрати за проведення судових імунологічних експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_7
Приймаючи до уваги призначене судом покарання та особу підсудного, який страждає на хронічний алкоголізм, схильний до застосування насильства в стані сп’яніння, не працює, суд змінює обраний щодо підсудного ОСОБА_7 запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –
з а с у д и в :
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_7 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши ОСОБА_7 під варту з зали суду.
Початок строку відбування покарання обчислювати з 20.04.11.
Цивільний позов прокурора м. Бердичева про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 задовольнити і стягнути 1741 грн. 48 коп. із ОСОБА_7 на користь Бердичівської центральної міської лікарні Виконкому Бердичівської міської ради.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 774 грн. 00 коп. судових витрат за проведення двох судових імунологічних експертиз (одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код ЄДРПОУ 25574601 на рахунок 31258272211843, банк одержувача: УДК в Житомирській області МФО-811039).
Арешт, накладений на майно ОСОБА_7 – телевізор », Model CS21A730E, TYPE № ML21AEO, який знаходяться на зберіганні засудженого ОСОБА_7, не скасовувати.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили : фрагмент червоної тканини з плямами бурого кольору, паперовий згорток з речовиною буро-коричневого кольору, викрутку, бувшу у використанні, належну ОСОБА_7, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів при Бердичівському МВ УМВС України в Житомирській області –знищити, комбінезон потерпілої ОСОБА_6, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів при Бердичівському МВ УМВС України в Житомирській області –повернути законному володільцю ОСОБА_6
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії даного вироку.
Головуючий –суддя О.С. Яковлєв