1/0301/114/11
26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Володимир-Волинський 29 червня 2011 року
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
під головуванням - судді Артиша Я.Д.
при секретарі Рудись О.В.,
за участю прокурора Васьовчика І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдови, пенсіонерки, в порядку ст. 89 КК України не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудна ОСОБА_1, не будучи зареєстрованою, як суб’єкт підприємницької діяльності та не маючи ліцензії Кабінету Міністрів України на право здійснення операцій з металобрухтом, порушуючи вимоги Закону України "Про металобрухт" від 16.11.2000 року, за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 організувала незаконний пункт прийому металобрухту, обладнавши його вагою та приміщенням для зберігання, після чого незаконно систематично протягом квітня-травня 2011 року здійснювала заготівлю брухту кольорових та чорних металів від жителів м.Володимир-Волинський Волинської області з метою подальшого перепродажу.
Так, 28 квітня 2011 року в АДРЕСА_2, ОСОБА_1 скупила у громадянина ОСОБА_2 0,8 кг мідного брухту.
04 травня 2011 року в АДРЕСА_3, ОСОБА_1 скупила у громадянина ОСОБА_3 0,6 кг. мідного дроту.
07 травня 2011 року в АДРЕСА_3, ОСОБА_1 скупила у громадянина ОСОБА_4 1,1 кг мідного брухту.
Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги: ст. 1 п. 11 "Спеціалізовані підприємства (суб’єкти підприємницької діяльності усіх форм власності) - такі, які здійснюють операції з металобрухтом…": ст. 4 п. 1 "Операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами"; ст. 4 п. 2 "Ліцензія на здійснення операції з металобрухтом видається лише підприємствам…" Закону України "Про металобрухт" від 16.11.2000 року.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину у вчиненому визнала повністю та показала, що дійсно 28 квітня 2011 року, 4 травня та 7 травня 2011 року купувала за гроші у жителів м. Володимир-Волинський металобрухт кольорових та чорних металів, який потім мала збути для власної вигоди. Металобрухт зважувала на вагах та зберігала в господарських спорудах і території, що поблизу будинку. У вчиненому щиро розкаюється, запевняє, що подібного не вчинятиме в майбутньому. Просить суворо не карати.
Суд, у відповідності до вимог ст. 299 КПК України, з’ясувавши правильність розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, не маючи сумніву у істинності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, визнав недоцільним досліджувати інші докази щодо обставин справи, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисних протиправних дій, які виразились у здійсненні операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації, без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, організації незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, і кваліфікує дані дії, як вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.
У відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, дані про її особу та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не вбачає.
До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 суд відносить щире каяття та ативне сприяння в розкритті злочину.
Також, обираючи покарання підсудній ОСОБА_5 суд враховує, що вона є особою пенсійного віку, обмежено працездатною, учасником бойових дій, однак раніше притягувавсь до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, посередньо характеризується по місцю проживання.
З урахуванням наведеного, суд призначає ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, в межах санкції частини статті, за якою її засуджується, яке на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення та попередженя вчинення нею нових злочинів.
При цьому суд, з урахуванням особи винної, не вбачає підстав для застосування до підсудної ОСОБА_1 ст. 69 КК України, оскільки відсутні такі обставини, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
У відповідності до вимог ст. 81 КПК України суд вирішує долю речових доказів (а.с. 35-38).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази - металобрухт кольорового металу, загальною вагою 109 кг., металобрухт чорного металу, загальною вагою 142 кг. - конфіскувати; гроші в загальній сумі 113 гривень - передати в дохід держави; деревяну вагу № 16522 та металеву вагу № 60347 - повернути власнику ОСОБА_6
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Володимир-Волинський міський суд.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Володимир-Волинського
міського суду ОСОБА_7