справа № 2 - 297/11

                                                                       Р  І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 червня   2011 року                                                                             м. Білогірськ

       Білогірський районний суд Автономної Республіки ОСОБА_1 у складі:

                    головуючого судді                 -          Куртлушаєва М.І.,

                    при секретарі                               -          Климовій Ю.О.,

за участю:

                     відповідачки                            -           ОСОБА_2   

представника відповідачки                          -           ОСОБА_3  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білогірську цивільну справу за позовом  Кримського  республіканського  професійно-технічного  училища  «Сільського господарства і продовольства»до ОСОБА_2  про  відшкодування збитків, заподіяних працівником,

  В С Т А Н О В И В:

            представник Кримського  республіканського  професійно-технічного  училища  «Сільського господарства і продовольства»  звернувся з позовом до ОСОБА_2  про  поновлення  строку звернення  до суду, стягнення  2012,54 грн. в рахунок відшкодування шкоди.

             Свої вимоги  мотивував  тим, що  на підставі наказу № 120-К  від 24 червня 2008 року  ОСОБА_2 була прийнята на роботу  в Білогірське ПТУ  СХП на посаду комірного  учбового господарства. В той ж день з нею був укладений договір про  повну індивідуальну  матеріальну відповідальність. 10.07.2009 року  після проведення  ревізії  була виявлена  нестача зерна на складі у кількості –3 098,5 кг.  на загальну суму –1 425,31 грн..  Відповідно до  постанови КМУ № 116 від 22.01.1996 року  був проведений розрахунок  матеріальної шкоди, яка складає  3 437,85 грн.(1425,31х100,5 інд.інфл.:100%х1,2)х2).

            У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 безвідповідально віднеслася  до своїх трудових обов’язків, не прийняла необхідних заходів для збереження зерна, в наслідок чого  виникли підстави для втрати довіри  з боку адміністрації, а тому було  вирішено  звільнити її  по узгодженню  з профспілкової організації відповідно  до п. 2  ч. 1  ст. 41 КЗпП України, про що 21.07.2009 року  був виданий наказ № 122-к.

                Згідно ст. 130 КЗпП України  працівники несуть  матеріальну відповідальність  за шкоду, заподіяну  підприємству  внаслідок порушення  покладених  на них трудових обов’язків.

    Працівник, який заподіяв  шкоду, може  добровільно відшкодувати її повністю  або частково. Зі згоди  власника  або уповноваженого  їм органу  працівник  може передати  для відшкодування  заподіяної шкоди рівноцінне  майно або виправити пошкодження.

             На підставі власноруч написаної розписки від 12.08.2009 року ОСОБА_2 зобов’язувалась  внести недостачу  згідно акта  ревізії в сумі  1089 грн. до 01.01.2010 року, однак сплатила  в касу  ПТУ  14.08.2009 року –361 грн. та 28.09.2009 року –1064,31 грн., а всього 1 425,31 грн..

Враховуючи часткове погашення заподіяної шкоди, вважає, що  ОСОБА_2 повинна сплатити –2 012,54 грн. /3 437,85-1425,31/.

          Представник  позивача у судове засідання не з’явився, але надав листа з прохання розглянути справу за його відсутністю. Позовні вимоги підтримує.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні позовні  вимоги не визнали,просили відмовити у задоволенні позову через його   безпідставність та  не доведення її провини у заподіяні матеріальної шкоди ПТУ.

            Суд, заслухавши пояснення відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи,  дійшов висновку про те,  що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

          Судовим  розглядом  було встановлено, що  на підставі наказу № 120-К  від 24 червня 2008 року  ОСОБА_2 була прийнята на роботу  в Білогірське ПТУ  СХП на посаду комірного   учбового господарства та  з нею був укладений договір про  повну індивідуальну  матеріальну відповідальність. 10.07.2009 року  після проведення  ревізії  була виявлена  нестача зерна на складі у кількості –3 098,5 кг.  на загальну суму –1 425,31 грн..  Відповідно до  постанови КМУ № 116 від 22.01.1996 року  був проведений розрахунок  матеріальної шкоди, яка складає  3 437,85 грн.(1425,31х100,5 інд.інфл.:100%х1,2)х2). У добровільному порядку відповідачка сплатила –1 425,31 грн..

             Разом з тим, ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 07 червня 2010 року при  розгляді цивільної справи за позовом  ОСОБА_2 до  Кримського  республіканського  професійно-технічного  училища  «Сільського господарства і продовольства»  про поновлення на роботі  та виплату  середнього заробітку  за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою позивачки  на рішення Білогірського районного суду АР Крим від 27 січня 2010 року, було встановлено, що факт  недбалого  ставлення  ОСОБА_2 до виконання своїх обов’язків  з обслуговування  товарно-матеріальних цінностей  на складі зернових  не знайшов свого підтвердження матеріалами справи, а відтак аналізуючи  наявні  у справі докази в їх сукупності, судовою колегією  не було встановлено винуватості   позивачки  у здійснені дій, що призвели  до втрати довіри. Обставини, на які посилався представник відповідача  судова колегія  вважає  недостатніми  для застосування дисциплінарного стягнення, як звільнення, а також зазначила, що  з боку роботодавця  у даній ситуації було допущено  неоднозначні  дії, що також могли сприяти нестачі зерна.

          Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України - обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної  сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть  участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої встановлено  ці обставини.

           Отже, приймаючи до уваги встановлені обставини  Апеляційним судом АР Крим  щодо  недоведеності  недбалого ставлення позивачки до своїх трудових обов’язків, що призвели до нестачі зерна, які мають преюдиціальне  значення для вирішення цієї справи,  суд вважає  позов  необґрунтованим  та таким, що підлягає залишенню без задоволення за безпідставністю  відповідно до роз’яснень  Пленуму Верховного суду  України № 9 від 06 листопада 1992 року  «Про практику  розгляду  судами трудових спорів».

            Керуючись ст.ст. 10, 11, 61, 209, 212,214-215, 224-226  ЦПК України суд,  -

                                                                В И Р І Ш И В:

             позов  Кримського  республіканського  професійно-технічного  училища  «Сільського господарства і продовольства»   до ОСОБА_2  про  поновлення  строку звернення  до суду, стягнення  2012,54 грн. в рахунок відшкодування шкоди, - залишити без задоволення за безпідставністю вимог.

             Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

 Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:  /підпис/   З оригіналом згідно.                     ОСОБА_4          секретар:

Рішення    не   набрало чинності.                                      

Суддя Білогірського

районного суду АР ОСОБА_1 ОСОБА_4          секретар: