ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 травня 2011 року 16:34 № 2а-5220/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Качура І.А. , суддів Амельохіна В.В. Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Черненко О.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Казино "Прем'єр Палац"
до Міністерства фінансів України
провизнання дій протипраними щодо видання листа від 30.06.2009 за №31-35010-03-10
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 (дов.від 01.12.10 №б/н)
від відповідача: ОСОБА_3 (дов.від 08.04.11 №31-15030-09/006)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Казино «Прем’єр Палац»до Міністерства фінансів України про визнання протиправними дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.05.2011 року о 16 год. 34 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства фінансів України про визнання дій щодо видання листа від 30.06.2009р. №31-35010-03-10 протиправними; визнання нечинним п.12 Переліку суб’єктів господарювання, яким відповідно до Закону України від 15.05.2009р. №1334 «Про заборону грального бізнесу в Україні»скасовано ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор (додаток до листа Міністерства фінансів України від 30.06.2009р. №31-35010-03-10).
Обґрунтування на позовні вимоги позивач посилається на те, що при включенні ЗАТ «Казино «Прем’єр Палац»до Переліку суб’єктів господарювання, яким скасовано ліцензію на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, не було враховано спеціальний статус ЗАТ «Казино «Прем’єр Палац»іноземними суб’єктами господарювання за рахунок іноземних інвестицій. Вказані дії призвели до порушення відповідачем ст.19 Конституції України та інших законодавчих актів. З огляду на зазначене позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, оскільки посилання позивача на те, що Міністерство фінансів України вносячи до переліку суб’єктів підприємницької діяльності яким скасовано ліцензії на провадження діяльності з проведення азартних ігор ЗАТ «Казино «Прем’єр Палац»порушило положення ст.19 Конституції України є безпідставним та необґрунтованим. Відповідач посилається на те, що Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»забороняє гральний бізнес для всіх фізичних та юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку. Вказаний Закон України не обмежує, а взагалі забороняє діяльність з проведення азартних ігор в Україні, не тільки компанією Співтовариства, а й для компаній Україні. З огляду на зазначене позивач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку, про задоволення позовних вимог з огляду про наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивач - Закрите акціонерне товариство «Казино «Прем'єр Палац»створене 09.10.2003 року, за рахунок іноземних інвестицій, його засновниками є: Компанія Монтрон Лімітед (зареєстрована відповідно до законодавства Великої Британії (№ 4473578) за адресою 214-а Голдерс Грин Роуд, Лондон). Компанія Зіон Трейд Лімітед, (зареєстрована відповідно до законодавства Великої Британії та Уельсу (№ 4797281) за адресою 5-й поверх 288 Ріджент Стріт, Лондон). Відповідно до Довідки Головного міжрегіонального управління статистики в м. Києві (серія АА №185057) основним видом діяльності позивача є діяльність із організації азартних ігор (код КВЕД 92.71.0).
Компанія Монтрон Лімітед є акціонером позивача, володіє його акціями в розмірі 79,98%. Остання внесла до статутного капіталу позивача іноземні інвестиції, які були зареєстровані у відповідності до вимог чинного законодавства України, про що свідчать інформаційні повідомлення від 09 серпня 2004 року, реєстраційний №1330-3-2-640 та від 14 жовтня 2004 року №1330-3-2-920.
Таким чином, позивач є компанією, яку створено нерезидентами (іноземними суб'єктами господарювання) та такою, що підконтрольна їм, як дочірня.
Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»(надалі –Закон України) ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню; ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Згідно із п.29 ст.9 Закону України УКраїни відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльнсоті: надання послуг з охорони власності та громадян.
Так, 29.05.2006 року, у відповідності до пункту 29 статті 9 Закону України відповідачем було видано позивачу ліцензію серія АВ №082931 на організацію діяльності проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино).
15 травня 2009 року було прийнято Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні", який вступив в силу з дня опублікування 25 червня 2009 року.
Вимогами ч.6 ст.9 КАС України, передбачено, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
В зв'язку з тим, що частиною 4 статті 36 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами визначено, що при запровадженні в Україні нового законодавства чи правил, які можуть спричинити більш обмежені умови для функціонування дочірніх компаній і філіалів компаній Співтовариства, заснованих в Україні, ніж ті, що склалися на день підписання Угоди, то таке законодавство чи правила, не застосовуються в Україні протягом трьох років після набуття чинності
відповідним законом, позивач який є дочірнім по відношенню до компанії Монтрон Лімітед, вважав свої дії з подальшої господарської діяльності правомірними до 25.06.2012 року включно.
Так, вимогами ч.2 cm. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при включенні позивач до Переліку суб'єктів господарювання, яким скасовано ліцензію на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, не було враховано його спеціального статусу,що позивач є компанією, яку створено іноземними суб'єктами господарювання за рахунок іноземних інвестицій.
Згідно зі cm. 9 Конституції України, ч.1 cm. 19 Закону України „Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
В статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України»зазначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж; ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
14 червня 1994 року Україною підписано Угоду про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами і Україною, яка була ратифікована Верховною Радою України 10.11.1994 року та набула чинності для України 01.03.1998 року (надалі - Угода)
Частиною 4 статті 36 Угоди передбачено, що, якщо нове законодавство чи правила, які запроваджено в Україні, можуть спричинити більш обмежені умови для заснування компаній Співтовариства на її території і для функціонування дочірніх компаній і філіалів компаній Співтовариства, заснованих в Україні, ніж ті, що склалися на день підписання Угоди, то такі, відповідні законодавство чи правила не застосовуються протягом трьох років після набуття чинності відповідним законом до тих дочірніх компаній і філіалів, які вже були створені в Україні на момент набуття чинності відповідним актом.
Стаття 32 Угоди передбачає, що дочірньою компанією є компанія, яка цілком підконтрольна материнській компанії.
Визначення змісту поняття контроль дає положення пункту (п) (статті XXV Ш Генеральної угоди про торгівлю послугами (Додаток 1В до Угоди про СОТ, до якої Україна приєдналась на підставі Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі від 05.02.08р. ратифікованого Законом України № 250-VI від 10 квітня 2008 року), який обумовлює підконтрольність як володіння більш ніж: 50% частки в участі в юридичній особі, або наявності повноважень призначати більшість директорів юридичної особи, чи в інший осіб правомірно керувати діями юридичної особи.
Статтею. 2 Закону України „Про акціонерні товариства" передбачено, тлумачення вирішального впливу або можливості здійснення вирішального впливу на господарську діяльність суб'єкта господарювання, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального виливу на формування складу, результати голосування та прийняття рішення органами правління суб'єкта господарювання, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання.
Вищевикладене дає підстави вважать, що оскільки позивач є дочірньою компанією Компанії Монтрон Лімітед, яка зареєстрована відповідно до законодавства Великої Британії і заповідає всім умовам Угоди, тому на вказаний суб'єкт господарювання розповсюджується дія норм Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, в тому числі ч.4 ст. 36 цієї Угоди.
З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень без належних підстав, та у спосіб, який не передбачений законами України, внесено до п.12 Переліку суб'єктів господарювання, яким скасовано ліцензії на провадження діяльності з проведення азартних ігор позивача, який має спеціальний статус, як компанія, що створена іноземними суб'єктами господарювання і діяльність.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
“На підставі”означає, що суб’єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
“У спосіб”означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають до задоволення.
Згідно із статтею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 24, 71, 86, 158-163 КАС України, судова колегія Окружного адміністративного суду міста Києва, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнання дій Міністерства фінансів України щодо видання листа від 30.06.2009р. №31-35010-03-10 протиправними.
3. Визнання нечинним п.12 Переліку суб’єктів господарювання, яким відповідно до Закону України від 15.05.2009р. №1334 «Про заборону грального бізнесу в Україні»скасовано ліцензії міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор (додаток до листа Міністерства фінансів України від 30.06.2009р. №31-35010-03-10).
3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185 –187 КАС України.
Головуючий Суддя І.А. Качур
Судді В.В. Амельохін
В.В. Шарпакова