Справа № 2-а-2588/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня  2011 року Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді                      Буйлової С.Л.,

при секретарі        Муслєдіновій Е.А.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі  суду в смт Леніне справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов’язання до проведення перерахунку та виплати пенсії за віком,

ВСТАНОВИВ :

В квітні 2011 року позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Ленінського районного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим (далі відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов’язання до проведення перерахунку та виплати пенсії за віком з квітня 2010 року відповідно  до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення  пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що пенсія позивачу з квітня 2010 року нараховується і сплачується із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому  по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, тобто 1197,91 грн. Позивач, посилаючись на ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»вважає такі дії неправомірними і такими, що грубо порушують її права, які гарантовані Конституцією України.

Позивач у судове засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, в письмовій заяві до суду просила розглянути справу за її відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову, в яких просить у задоволенні позову відмовити та  розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, письмові заперечення на позов та надані  письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі  Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість надана  Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові  акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому нормативному акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»визначено, що відповідно до ст. ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права  і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Суд вважає необхідним визначити, що, утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68  Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань  щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за інвалідністю з 2005 року,  і знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Ленінському  районі  АР Крим.

Пенсія ОСОБА_1 начисляється із застосуванням показника  середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, у 2007 році (1197,91 грн.).

При цьому, як убачається з відомостей копії трудової книжки, яка приєднана до матеріалів справи, після призначення пенсії позивач продовжує працювати на посаді бухгалтера в ВАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство».

15.04.2010 року позивач звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку розміру пенсії за віком у зв’язку зі збільшенням страхового стажу та заробітку відповідно до вимог ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування».

Відповідачем проведений перерахунок розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, яка  враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, тобто 1197,91 грн..

Однак, згідно з відповіддю начальника Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі АР Крим від 17.03.2011 року заяву ОСОБА_1  стосовно перерахунку пенсії залишено без задоволення у зв’язку з тим, що при нарахуванні позивачу пенсії, відповідач керується підпунктом 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»(а.спр. 17).

Суд вважає такі дії відповідача незаконними та такі, що порушують  права позивача на отримання пенсії у розмірі, згідно діючого законодавства.

Підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частину 4 статті 42  Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»внесені зміни, зокрема, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначеного в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2009 від 22.05.2008 року вказані зміни, внесені підпунктом «б»підпункту 10 пункту  35 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані неконституційними.

Таким чином, частина четверта  статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» діє в наступній редакції: у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за період страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40.

Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Згідно з положеннями частини  2 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»заробітна плата для обчислення пенсії розраховується з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

В зв’язку з цим, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про те, що у 2010 році пенсія повинна бути перерахована та виплачена із застосуванням показника середньої заробітної  плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік –1650,43 грн.

Суд вважає, що перерахунок і виплата пенсії із застосуванням зазначеного показника повинні бути здійснені з 01.04.2010 року, тобто з часу звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, то понесені нею судові витрати у розмірі 3 гривні 40 копійок підлягають стягненню на її користь з Державного бюджету України відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-15, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                                                              ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському  районі м АР Крим здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2010 року відповідно до вимог  Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»із застосуванням показника  середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік  - 1650,43 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 03(три) гривні 40 копійок.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя: