Судове рішення #162379
15/150-3078

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

03 жовтня 2006 р.                                                                                   

№ 15/150-3078  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                        Хандуріна М.І. –головуючий,

Панової І.Ю.,

Яценко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Філії з управління спецоб’єктами електрозв’язку Центр технічної експлуатації № 4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 червня 2006 року у справі № 15/150-3078 Господарського суду Тернопільної області за позовом Відкритого акціонерного товариства “Прикарпаттяобленерго” в особі Городенківського РЕМ до Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Філії з управління спецоб’єктами електрозв’язку Центр технічної експлуатації № 4 про стягнення 17 020,12 грн.,


за участю представників сторін:

ВАТ “Прикарпаттяобленерго” в особі Городенківського РЕМ –Драганчук (дов. від 06.02.2006),

ВАТ “Укртелеком” в особі Філії з управління спецоб’єктами електрозв’язку Центр технічної експлуатації № 4 –Чорняк М.П. (дов. від 17.07.2006);

встановив:

У жовтні 2005 року позивач - Відкрите акціонерне товариство “Прикарпаттяобленерго” в особі Городенківського РЕМ пред’явив у господарського суді позов до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Філії з управління спецоб’єктами електрозв’язку Центр технічної експлуатації № 4 про стягнення 17 020,12 грн.

Вказував, що відповідач, в порушення зобов’язань за договором № 14/100 від28.12.2004 р., укладеного між сторонами, не в повному обсязі проводив оплату за використану електроенергію за січень 2005 року,  в результаті чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11 січня 2006 року (суддя Бучинська Г.М.)  в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що коригування договірної величини споживання електричної енергії  є неправомірним і необґрунтованим, у зв’язку з цим й нарахування відповідачу за понадлімітне споживання електричної енергії за січень.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 червня 2006 року (колегія суддів у складі: Гродечної М.І.,  Юркевича М.В., Кузя В.Л.) рішення господарського суду Тернопільської області від 11.01.2006 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Постановлено  стягнути з ВАТ “Укртелеком” на корсть ВАТ “Прикарпаттяобленерго” 17020,12 грн. боргу, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова мотивована тим, що факт порушення відповідачем договірних зобов’язань та наявності боргу перед позивачем за договором належним чином доведений та  документально підтверджений, проведення коригування граничної величини споживання електричної енергії позивачем було здійснено відповідно до умов договору та п.11 Постанови Кабінету міністрів України від 09.04.2002 р. № 475.

У касаційній скарзі ВАТ “Укртелеком” в особі Філії з управління спецоб’єктами електрозв’язку Центр технічної експлуатації № 4, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду скасувати, і залишити в силі рішення господарського суду Тернопільської області.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду не в повній мірі  відповідають зазначеним вимогам, оскільки не грунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з договору від 28.12.2004 № 14-100 про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами (а.с. 5 –11).

П. 1.1 договору встановлено, що Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві), а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід’ємними частинами.

Відповідно до п.п. 2.3.3 Договору відповідач зобов’язується щомісячно до 24 числа календарного місяця направляти представника у відділ збуту відповідного районного підрозділу позивача для подання додатку № 6 –“Акт про обсяги переданої споживачу електричної енергії” за розрахунковий період та одержання відповідних рахунків на оплату.

Розрахунковим періодом відповідно до п.1 додатку № 2 до Договору вважається період, який починається з першого числа календарного місяця та триває до останнього числа календарного місця.

П.2 даного додатку передбачено, що споживач до 22 числа календарного місяця здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого на наступний розрахунковий          період обсягу споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Відповідач щомісячно проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним Договором протягом 3-х днів після дня вказаного в п.п. 2.3.3 .

Як встановлено судами, відповідно до п.п.5.1, 9.1 Договору сторонами в додатку № 1 визначено на січень 2005 року договірну величину споживання електроенергії у розмірі 18 000 кВт.год. (а.с. 9).

Згідно даних відповідача про показники витрат електричної енергії від 24.01.2005 року за січень 2005 року було  спожито 15 825 кВт.год (а.с. 16).

24.01.2005 позивач, згідно з п.п. 2.3.3 Договору, п.п. 2 додатку № 2, виставив відповідачу рахунок за електроенергію № 100/1 за січень 2005 року на суму 5 106,04 грн. (а.с. 13), який споживачем своєчасно сплачений не був.

У зв’язку з недотримання відповідачем умов Договору стосовно своєчасної оплати за спожиту електроенергію за січень 2005 року, позивачем було проведено коригування граничної величини споживання електричної енергії до рівня фактично сплаченої за січень 2005 року –до нульового рівня, про що було складено Акт від 16.02.2005 р. та направлено відповідачу повідомлення від 16.02.2005 про коригування граничної величини спожитої в січні 2005 року електроенергії, яке є невід’ємною частиною Договору, та виставлено рахунок № 100/3 від 16.02.2005 р. на оплату 17020,12 грн. (з нарахуванням п’ятикратної вартості різниці спожитої та граничної електроенергії)  (а.с. 17-20).

Рахунок № 100/3 на суму 17 020,12 грн. за понаддоговірне споживання електричної енергії за січень 2005 року відповідачем не сплачений.

Відповідно до п. 5.2 Договору, п. 5.3 Правил користування електричною енергією, затверджений постановою НКРЕ України від 31.01.1996 р., п. 11 постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам” за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактичної сплаченої за цей розрахунковий період величини її споживання.

Відповідно до вимог п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. № 475 “Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам”, граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором, та повідомлення про які є невід’ємними частинами Договору.

Ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що  позивачем не доведено правомірності коригування граничної величини споживання електричної енергії, а тому суд визнав неправомірним визначення понадлімітного споживання електричної енергії відповідачем у січні 2005 року шляхом корегування її у лютому 2005 року по відношенню до терміну споживання, який минув.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги про стягнення боргу виходив з того, що факт порушення відповідачем договірних зобов’язань та наявності боргу належним чином доведений, документально підтверджений, а тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 26, ст. 27 Закону України “Про електроенергетику”, п`ятикратна вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною споживання електроенергії за своєю правовою природою є штрафною санкцією. В той час як відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України,  не надано доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається і які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна.

Як встановлено судами, відповідачем було оплачено позивачу 5106,04 грн. згідно платіжного доручення № 41 від 31.01.2005 р. з призначенням платежу: “за електроенергію згідно рах. № 100/2 за лютий 2005 року (а.с. 100) та 5106,04 грн. платіжним дорученням № 93 від 16.02.2005 року з призначенням платежу: “за електроенергію згідно рах. № 100/2 за січень 2005 року” (а.с.101).

          Ні господарський суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.ст. 47, 43 ГПК України, не дали належної оцінки та не зазначили у своїх рішеннях тому факту, що позивач скоригував договірну величину споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченої і на підставі проведеного коригування договірної величини підвищив плату за понаддоговірне споживання електричної енергії у зв'язку з простроченням відповідачем оплати спожитої електричної енергії

В той час, як п.4.2.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виставлених рахунків Споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10% річних, інфляційні збитки. При цьому обмеження або припинення електропостачання Споживача не припиняє вищевказані нарахування.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи в даному випадку ВАТ в особі Городенківського РЕМ намагається застосувати фактично до ВАТ “Укртелеком” в особі Філії з управління спецоб’єктами електрозв’язку Центр технічної експлуатації № 4  іншу, ніж передбачена вказаною нормою договору відповідальність за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії.

Сукупність наведеного дає підстави для висновку про те,  судами попередніх інстанцій не  з'ясовано  всіх  обставин  справи, не  встановлено  дійсних  прав  та  обов'язків сторін, не надано  належної  оцінки правовідносинам, що  склалися  між сторонами  спору, їх відповідність законодавству про електроенергетику,  а тому  ухвалені ними судові  рішення  не  можуть  вважатися  законними і обґрунтованими  у  зв'язку з чим  підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду належить на підставі наданих доказів встановити фактичні обставини справи і, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно вимог процесуального законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд


ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Філії з управління спецоб’єктами електрозв’язку Центр технічної експлуатації № 4 задовольнити частково.


Рішення господарського суду Тернопільської області від 11 січня 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 червня 2006 року у справі № 15/150-3078  скасувати.


Справу передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.



Головуючий:                                                                      М.І. Хандурін  


Судді:                                                                                      І.Ю. Панова

О.В. Яценко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація