Справа № 2-2394/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

11.05.2011 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          Головуючого –судді Шестакової З.С.

          при секретарі –          Пометій Є.Т.

          за участю позивача – ОСОБА_1

          відповідача -                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд

встановив:

          Позивач звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на такі обставини.

          Він перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 10 червня 2006 року, зареєстрованому відділі реєстрації актів цивільного стану по місту  Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 313.

          Від даного шлюбу подружжя має спільну дитину - доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Спільне життя у подружжя не склалося. У грудні 2010 року вони шлюбні стосунки припинили, відповідачка пішла  з дому разом з дитиною та оселилася у її батьків. Причиною цього стало те, що останнім часом між ними виникали постійні сварки, внаслідок того, що кожний із них мав різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Відповідачка часто скаржилася на те, що позивач недостатньо допомагав їй у вирішенні побутових питань. Також однією із причин вчинення скандалів з боку відповідачки було питання забезпечення сім"ї грошима. Але позивач працював та приносив всі гроші додому. Останній рік їхні взаємні почуття охололи настільки, що навіть їхня дитина не може бути тим ланцюгом, що з’єднувало б їх як сім’ю. Вони стали чужими один для одного. Все це впливає  на нормальний розвиток дитини та її спокій. За домовленістю між подружжям донька проживатиме з матір’ю, а позивач братиме участь у її вихованні та утриманні.

          Майнового спору між сторонами не має.

          Враховуючи той факт, що бажання примиритися не має, позивач просить суд задовольнити позов.

          Позивач у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, «Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено , що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення ».

          Як було встановлено судом, сторони перебувають у законному шлюбі з 10 червня 2006 року, зареєстрованому відділі реєстрації актів цивільного стану по місту  Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 313(а.с.5).

          Від даного шлюбу подружжя має спільну дитину - доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.6).

          Спільне життя у подружжя не склалося. У грудні 2010 року вони шлюбні стосунки припинили, відповідачка пішла  з дому разом з дитиною та оселилася у її батьків. Причиною цього стало те, що останнім часом між ними виникали постійні сварки, внаслідок того, що кожний із них мав різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Відповідачка часто скаржилася на те, що позивач недостатньо допомагав їй у вирішенні побутових питань. Також однією із причин вчинення скандалів з боку відповідачки було питання забезпечення сім’ї грошима. Але позивач працював та приносив всі гроші додому. Останній рік їхні взаємні почуття охололи настільки, що навіть їхня дитина не може бути тим ланцюгом, що з’єднувало б їх як сім’ю. Вони стали чужими один для одного. Все це впливає  на нормальний розвиток дитини та її спокій. За домовленістю між подружжям донька проживатиме з матір’ю, а позивач братиме участь у її вихованні та утриманні.

          Майнового спору між сторонами немає.

Примирення сторін та збереження сім’ї неможливо.

          Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім  інтересам, а тому шлюб слід розірвати.

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,213-215 ЦПК України, ст. 110,112 СК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 10 червня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту  Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 313, від якого є дитина - донька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 –розірвати.

          Після розірвання шлюбу громадянину ОСОБА_1 залишити прізвище „Карнаух”, громадянці ОСОБА_2 залишити прізвище „Карнаух”.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_4