ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006 р. | № 24/734 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., -головуючого, |
Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ВАТ Трест “Київміськбуд-6” |
на ухвалу | Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2006 року |
у справі господарського суду | м. Києва |
за позовом | ПП “Еліта-21” |
до | ВАТ Трест “Київміськбуд-6” |
про | стягнення 9648,91 грн., |
за участю представників сторін:
від позивача Алексеєнко Ю.П.,
від відповідача Васюк П.П.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2005 року ПП “Еліта-21” звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ Трест “Київміськбуд-6” про стягнення 9648,91 грн. заборгованості за договором підряду.
Рішенням господарського суду від 14.03.2006 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача 9648,91 грн. боргу та 220,00 грн. судових витрат.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2006 року було відмовлено у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги ВАТ Трест “Київміськбуд-6” на рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2006 року та повернуто апеляційну скаргу без розгляду на підставі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала мотивована тим, що представник відповідача був присутній в судовому засіданні господарського суду м. Києва, отже був обізнаний з результатом розгляду справи в цьому суді та міг вчасно подати апеляційну скаргу. Крім того, судом апеляційної інстанції також зазначено, що копія поштового конверта з штампом 30.05.2006 року поданого до клопотання про відновлення процесуального строку не свідчить проте, що відповідачем було отримано рішення місцевого господарського суду після строку, встановленого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою ВАТ Трест “Київміськбуд-6” подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2006 року скасувати, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом не правильно застосовані норми процесуального права, що призвело до винесення незаконної ухвали.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, –з дня підписання рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ Трест “Київміськбуд-6” 01.06.2006 року подало апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду від 14.03.2006 року разом з клопотанням про відновлення пропущеного строку для його оскарження, яке мотивоване порушенням установленого строку надіслання копії рішення судом першої інстанції.
Відмовляючи у відновленні процесуального строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що представник відповідача був присутній в судовому засіданні господарського суду м. Києва, отже був обізнаний з результатом розгляду справи в цьому суді, а отже міг вчасно подати апеляційну скаргу.
Проте, з таким висновком Київського апеляційного господарського суду судова колегія не може погодитись, враховуючи наступне.
Необхідною умовою здійснення стороною свого процесуального права на апеляційне оскарження судового рішення є її обізнаність зі змістом оскаржуваного судового рішення, що дає можливість стороні викласти свої вимоги із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, як це передбачено пунктом 3 частини 1 статті 94 Господарського процесуального кодексу України. З матеріалів даної справи вбачається, що в засіданні суду першої інстанції 14.03.2006 року, де були присутніми представники сторін, оголошено лише резолютивну частину ухваленого рішення. Тому про мотиви задоволення позовних вимог в повному обсязі ВАТ Трест “Київміськбуд-6” могло дізнатись тільки отримавши рішення місцевого господарського суду, оформленого відповідно до вимог статті 82 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання ВАТ Трест “Київміськбуд-6” про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги зазначеного не врахував.
Судова колегія, з висновком суду апеляційної інстанції проте, що копія поштового конверта з штампом 30.05.2006 року, поданого до клопотання не свідчить про отримання відповідачем рішення місцевого господарського суду після строку, встановленого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, а лише свідчить про отримання відповідачем копії наказу про примусове виконання рішення від 28.03.2006 року також не може погодитись, враховуючи наступне.
Відповідно до приписів ст. 116 Господарського процесуального кодексу України накази видаються стягувачеві, тобто особі на користь якої постановлено рішення, або надсилається йому рекомендованим чи цінним листом після набрання судовим рішенням законної сили.
Крім того, з матеріалів справи не можна дійти достовірного висновку, що судове рішення було направлено сторонам по справі 29.03.2006 року, оскільки штамп про направлення копій судового рішення містить тільки дату, але не містить кількість відправлень, як то передбачено Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд при розгляді клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку зазначеного не врахував, доводів, що наводились на обґрунтування клопотання, не перевірив та виніс ухвалу, яку не можна вважати законною та обґрунтовано. Фактично суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою обмежив суб’єкта оскарження у здійснені прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України.
Враховуючи наведене, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2006 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2006 року у справі № 24/734 скасувати.
Справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М. Черкащенко