Судове рішення #16231433

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


ПОСТАНОВА

Іменем України




30.06.11   16 год. 18 хв.Справа №2а-1075/11/2770



Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Лотової Ю.В.;

  

при секретарі - Бартиші В.О.,

з участю:

позивача – ОСОБА_1, довіреність №50/36 від 24.01.2011 року,

відповідачів – ОСОБА_2, довіреність 5555/07-14 від 06.04.2010 року; ОСОБА_3, довіреність від 25.08.2010 року № 4759/07-07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства» (вул. Правди, буд. 10, Севастополь, 99014);   до Управління Пенсіонного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Гер. Сталінграду, буд. 56, м. Севастополь, 99059); про визнання неправомірним та скасування рішення,

Обставини справи:

01.04.2011 року державне підприємство «Севастопольське управління океанічного риболовства»(далі по тексту позивач або підприємство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Управління Пенсіонного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя (далі по тексту відповідач або УПФУ) про визнання неправомірним та скасування рішення відповідача від 17.03.2011 року № 248 про нарахування штрафної (фінансової) санкції у сумі 240,77 грн. та пені у розмірі 133,72 грн.

          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 04.04.2011 року відкрито провадження в адміністративн справі № 2а-1075/11/2770.

Ухвалою суду від 04.04.2011 року закінчено підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20.04.2011 року провадження у справі № 2а-1075/11/2770 зупинено до 12.05.2011 року.

Ухвалою суду від 12.05.2011 року провадження у справі № 2а-1075/11/2770 поновлено.

Ухвалою суду від 12.05.2011 року провадження у справі № 2а-1075/11/2770 зупинено до 02.06.2011 року.

Ухвалою суду від 02.06.2011 року провадження у справі № 2а-1075/11/2770 поновлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Вважає рішення відповідача від 17.03.2011 року № 248 про нарахування штрафної (фінансової) санкції  неправомірним та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства. Вказує, що стосовно позивача порушено процедуру банкротства, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 року № 2343-XII (далі по тексту Закон України № 2343). Крім того, ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 01.01.2011 року втратила свою силу.

Представники відповідача з позовними вимогами не погодилися, просили у задоволенні позову відмовити. Вважають, що рішення від 17.03.2011 року № 248 про нарахування штрафної (фінансової) санкції у сумі та пені позивачу є обґрунтованим та таким, що прийнято відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97–ВР. Крім того, вказують, що згідно із ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, у той час як відповідач є поточним кредитором.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд


ВСТАНОВИВ:

17.03.2011 року начальником Управління Пенсійного фонду в Гагарінському районі м. Севастополя прийнято рішення № 248 про застосування до державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства» фінансові санкції у розмірі 240,77 грн., та нарахування пені сумі 133,72 грн. за несплату (ненарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків у тому числі донарахування страхувальниками або органом Пенсійного фонду. Вказане рішення направлене на адресу позивача 18.03.2011 року та отримано підприємством 21.03.2011 року. Підставою для нарахування УПФУ штрафних санкцій стало несвоєчасна сплата позивачем страхових внесків за листопад та грудень 2010 року. (арк.с. 7, 29-30)

Судом встановлено, що Ухвалою господарського суду від 22.07.2005 року порушено провадження по справі № 20-9/257 за заявою Севастопольського державного підприємства «Атлантика» про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою від 19.10.2009 року по справі № 5020-9/257-13/061-5/586-9/077 за заявою Севастопольського державного підприємства «Атлантика» до державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства» про визнання банкрутом введено процедуру санації державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства» на строк дванадцять місяців. До теперішнього часу план санації не затверджений, мораторій не скасований. (арк.с. 9-14)

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 7 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що діяла до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що УПФУ мало повноваження приймати рішення про застосування до підприємства фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків, заборгованість по яким виникла до 01.01.2011 року.   

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-XII (далі по тексту Закон України № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 4 ст. 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються. Тому відповідач не мав право застосовувати до позивача штрафні та фінансові санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків, оскільки підприємство знаходиться у стадії санації та на час прийняття рішення діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Така сама правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" та Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2010 року у справі № 2а-5947/08/2070 за позовом Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування»до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про скасування рішення.

Так, в п. 17 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" зазначено, що судам необхідно враховувати, що під податком, збором (обов'язковим платежем) на підставі статті 2 Закону України від 25 червня 1991 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. N 77/97-ВР) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено статтями 14 та 15 цього Закону.  (Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування був зазначений у п. 16 ст. 14 вказаного Закону). Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю. Згідно з п. 30 цієї Постанови відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування. За змістом частини четвертої статті 12 Закону не нараховуються штраф та пеня за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнодержавного соціального страхування, зокрема: страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним рішення позовні вимоги державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства» підлягають задоволенню, а рішення Управління Пенсіонного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя від 17.03.2011 року № 248 скасуванню.

Постанова викладена у повному обсязі 05.07.2011 року.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсіонного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя від 17.03.2011 року № 248 про застосування фінансових санкцій у розмірі 240,77 грн. та нарахування пені у розмірі 133,72 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахування страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства» судовий збір у розмірі     3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.


Суддя                                                                      Ю.В. Лотова

Судді:                                                                        


Суддя
                                                                      Ю.В. Лотова

Судді:                                                                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація