ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006 р. | № 2-14/5388-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Кочерової Н.О. |
суддів: | Рибака В.В. Черкащенка М.М. |
розглянув касаційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю “Резон” |
на постанову | від 18.05.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі | № 2-14/5388-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Полігон ЛТД” |
до | товариства з обмеженою відповідальністю “Резон” |
про | визнання недійсним договору |
за участю представників сторін:
від позивача Гончар Ю.А. дов. №63 від 13.06.06
від відповідача не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Полігон ЛТД” звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Резон” про визнання недійсним договору № 05/04/Ч-ТП від 05.05 .2004 про дольову участь у будівництві.
В обгрунтування позовних вимог посилалось на те, що спірний договір на момент укладення не відповідав вимогам Положення про підрядні контракти у будівництві України від 15.12.1993р., Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджених Постановою КМУ від 22.09.2004 № 1243, ДБН А.3.1-3-94.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2006 (суддя Курапова З.І.) позов задоволено.
Договір № 05/04/Ч-ТП від 05.05.2004 про дольову участь у будівництві визнано недійсним.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 (судді: Гонтар В.І. –головуючий, Прокопанич Г.К., Щепанська О.А.) рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення без змін, господарські суди виходили з обґрунтованості позовних вимог. При цьому зазначали, що вбудовано-прибудовані приміщення, вказані у спірному договорі, є частиною житлового будинку по вул. Чкалова у м. Феодосія який будується, на них не виготовлялася проектно-кошторисна документація і дозвіл на початок будівництва та не відводилася земельна ділянка, отже останні не можуть бути окремим об’єктом будівництва, у зв’язку з чим також не можуть бути окремим предметом договору.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю “Резон” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовими інстанціями між сторонами 05.05.2004 було укладено договір № 05/04/Ч-ТП про дольову участь у будівництві. Згідно умов договору ТзОВ “Резон” надає ТзОВ “Фірма “Полігон ЛТД” грошові кошти в сумі 37700,0 грн., які відповідають вартості частини будівництва житлового будинку по вулиці Чкалова м. Феодосії, а саме вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 63,8 кв.м.
Після закінчення будівельних робіт позивач передає відповідачу вказані приміщення та документацію на них, а також надає допомогу в оформленні права власності на них.
Задовольняючи позов про визнання договору недійсним, господарський суд виходив з того, що між сторонами було укладено договір підряду, пославшись при цьому на ст. 875, 877 Цивільного кодексу України.
Проте цей висновок судовими інстанціями зроблено без повного, всебічного і об’єктивного з’ясування правової природи відносин, які виникли між сторонами (фінансування об’єкту будівництва з подальшим отриманням його у власність).
Поза увагою судових інстанцій залишились рішення Феодосійської міської Ради № 1532 від 18.06.2006 про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю “Фірма “Полігон ЛТД”, в якому зазначено, що ділянка надається для будівництва 5-ти поверхового жилого будинку з мансардним поверхом з вбудованими приміщеннями для торгівлі і громадського харчування. На вказане будівництво позивачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт.
Без встановлення правової природи договору, укладеного між сторонами, у суду були відсутні підстави визнавати його недійсним з посиланням на ст.ст. 215, 203 Цивільного кодексу України.
Наведене свідчить про те, що постановлені судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами справи.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Резон” задовольнити.
Постанову від 18.05.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення від 16.03.2006 господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-14/5388-2006 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко