ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

 за участю представників сторін:

від позивача          не з'явилися

від відповідача     СПД ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

В січні 2006 року відкрите акціонерне товариство “Миколаївобленерго” пред'явило в суді позов до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 636,07 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що між сторонами 30.05.2002 року було укладено договір НОМЕР_1  на користування електричною енергією. Відповідно п.3.2 договору СПД  ОСОБА_1 зобов'язаний здійснювати щомісячні авансові платежі за спожиту електроенергію у межах величини електроспоживання шляхом перерахування коштів на поточний рахунок з спеціальним режимом використання енергопостачальної організації до 17 числа та здійснювати у п'ятиденний строк оплату рахунку при остаточному розрахунку з урахуванням ПДВ та інших платежів.

Відповідачем в березні та квітні 2004 наведені умови договору було порушено, так в березні було оплачено лише частку електроенергії -717 кв. т.г. в квітні оплата взагалі не надійшла.

Згідно ч.5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” та п.7.26 Правил користування електричною енергією відповідачу нарахована п'ятикратна вартість спожитої, але неоплаченої електроенергії, вартість якої і складає 636,07 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.04.2006 (суддя Дубова Т.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в позові господарський суд виходив з того, що позивач безпідставно скорегував договірну величину споживання та склав акти від 31.03.2005 та від 29.04.2005 про перевищення граничної величини споживання без участі відповідача. При цьому зазначив, що СПД  ОСОБА_1 замінив лічильник, який передбачає споживання електроенергії лише при 100% попередній оплаті.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” просить рішення господарського суду скасувати і прийняти нове рішення яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального  та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111⁹ ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що лічильник, встановлений відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго”, передбачає відпуск електроенергії при попередній оплаті електроенергії.

Як в суді першої інстанції, так і в касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” не спростувало правильний висновок суду щодо встановлення і використання суб'єктом підприємницької діяльності даного лічильника.

Рішення господарського суду відповідає обставинам справи і вимогам  матеріального і процесуального  права і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” залишити без задоволення, а рішення від 05.04.2006 господарського суду Миколаївської області у справі № 4/31/06 без змін.

Головуючий                                                                                   Н.Кочерова

Судді:                                                                                               В.Рибак

                                                                                                         М.Черкащенко