ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.06.11 об 16 год. 50 хв.Справа №2а-1674/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Лотової Ю.В.;
при секретарі - Барташі В.О.,
з участю: позивача – ОСОБА_1, довіреність від 12.01.2011 року, ОСОБА_2, довіреність від 12.01.2011 року
відповідача – ОСОБА_3, довіреність № 35/10-013 від 04.10.2010 року, ОСОБА_4, довіреність № 41/10-013 від 27.01.2011 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Модулі управління «ТЕЛ» в особі Севастопольської філії (вул. Вакуленчука, буд. 22, м. Севастополь, 99053); до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, буд. 24, м. Севастополь, 99014); про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Обставини справи:
23.05.2011 закрите акціонерне товариство «Модулі управління «ТЕЛ»(далі по тексту позивач або товариство) в особі Севастопольської філії звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (далі по тексту відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення № 0000110220 від 13.05.2011 року, у загальному розмірі 921 810,50 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.05.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1674/11/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.05.2011 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Вважають податкове повідомлення – рішення від 13.05.2011 року № 0000110220 щодо визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 921 810,50 грн. необґрунтованим та таким, що винесено відповідачем з порушенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин (далі по тексту Закон України № 334), оскільки товариство не здійснювало на території України будь-якої господарської діяльності та доход не отримувало.
Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнали, надали суду заперечення, у яких зазначено про безпідставність заявлених вимог. Відповідач вважає, що позивачем були допущені порушення вимог пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 10.1 ст.10, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 13.8 ст. 13 Закону України № 334, а тому, визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 737 448,40 грн. та про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у сумі 184 362,10 грн., а всього на суму 921 810,050 грн. є правомірним. (т. 1, арк.с. 106-109)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд
ВСТАНОВИВ:
Севастопольська філія закритого акціонерного товариства «Модулі управління «ТЕЛ» (далі по тексту Філія), ідентифікаційний код 26581945, є відокремленим структурним підрозділом товариства - нерезидента України. Філія взята на облік в Державній податковій інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя та зареєстрована як постійне представництво нерезидента - платник податку на прибуток 13.12.2004 року за № 8194. (т. 1, арк.с. 53-66, 90-97)
З 28.03.2011 року по 15.04.2011 року співробітниками відповідача проведена позапланова виїзна перевірка Філії з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2008 року по 08.04.2011 року. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 22.04.2011 року № 1695/22-013/26581945/ (далі по тексту Акт перевірки) порушення вимог пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 10.1 ст.10, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 13.8 ст. 13 Закону України № 334, що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 737 448,40 грн.
При перевірки відображених у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.2008 по 15.04.2011 у загальній сумі 261 869,00 грн. перевіряючими встановлено, що на формування цих показників мало вплив одержання фінансування від головного підприємства ЗАТ "Комутаційні модулі "ТЕЛ" (Росія). Оскільки, платник податку – постійне представництво нерезидента в Україні з метою оподаткування не може розглядатися як відокремлений підрозділ нерезидента, на якого поширюється виняток, передбачений пп. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України № 334, суми одержані від головного підприємства повинні включатись до його валового доходу, як іншій дохід. Перевіряючими зроблений висновок, що відповідно до законодавства України та Статуту закритого акціонерного товариства «Модулі управління «ТЕЛ» (Росія), Положення про Севастопольську філію закритого акціонерного товариства «Модулі управління «ТЕЛ», договорам підряду, технічних завдань та звітів про результати експериментів й досліджений, актів виконаних робіт, характер діяльності товариства нерезидента в Україні, є звичайною діяльністю іноземної компанії. Тому, діяльність Філії в України буде вважатися постійним місцем діяльності нерезидента в Україні, тобто діяльністю, що здійснюється через постійне представництво і, згідно з п. 13.8 ст. 13 Закону України № 334 оподатковуються в загальному порядку із застосуванням абзацу 3 вказаної норми. При цьому, таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента. Тобто, прибуток постійного представництва нерезидента відповідно до пункту 10.1 статті 10 Закону, оподатковуються за ставкою 25% до об’єкта оподаткування.
За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 року № 0000110220 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 921 810,50 грн., з яких за основним платежем – 737 448,40 грн. та зі штрафних санкцій - 184 362,10 грн., яке було отримано позивачем.
Статтею 95 Цивільного кодексу України встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Як вбачається з Положення про Севастопольську філію закритого акціонерного товариства «Модулі управління «ТЕЛ», затвердженого рішенням закритого акціонерного товариства «Модулі управління «ТЕЛ» № 4 від 07.01.2005 року (далі по тексту Положення), філія є відокремленим підрозділом товариства, яка здійснює представництво його інтересів. Філія не є юридичною особою. Метою створення Філії, згідно з п. 2.1 Положення, є здійснення діяльності некомерційного, допоміжного характеру щодо діяльності товариства, без права здійснення підприємницької діяльності.
Цим же пунктом Положення передбачено, що основними видами діяльності Філії є теоретичні дослідження статистичних матеріалів, отриманих в ході виробництва електронних і електротехнічних пристроїв і їх компонентів, що розробляються і виготовлюються товариством, а також розробка конструкторсько-технологічних пропозицій, виконання розрахункових робіт, моделювання процесів; вивчення інформаційних матеріалів, складання аналітичних оглядів по досліджуваних проблемах, що виникають у товариства в процесі його основної діяльності, складання методик виконання робіт; узагальнення і аналіз результатів досліджень і розробок; реалізація пропозицій про впровадження у виробництво результатів виконаних робіт.
Згідно з довідкою Управління статистики у м. Севастополі № 22-364-3249, філія не є юридичною особою, вид діяльності встановлений по коду 73.20.0 – дослідження та розробка в галузі природничих та технічних наук.
Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону України № 334 нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.
Пунктом 1.32 ст. 1 цього Закону встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України № 334, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 ст. 7 цього Закону України № 334 та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу»; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку (пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України № 334).
Суд не може погодитись з твердженням представників відповідача, що суми, які надходили Філії від головного підприємства можливо віднести до інших доходів, та є у розумінні Закону України № 334 доходом платника податків.
Як свідчать матеріали справи, Філія не надає резидентам України ніяких робіт (послуг) та не отримує від таких резидентів грошові кошти, господарської діяльності, направленої на отримання доходу на території України не веде. Роботи Філією виконуються суто допоміжні та лише для головного підприємства – товариства. (т. 1 арк.с. 181-183, т. 2 арк.с. 8 – 134)
Представниками позивача надані первинні документи бухгалтерського обліку, які свідчать про те, що в період 01.01.2008 року по 15.04.2011 року на розрахунковий рахунок Філія отримувало фінансування від товариства - головного підприємства з цільовим призначенням «виконання функцій представництва» або «для філії» на загальну суму 9 832 645,37 грн. (т. 1 арк.с. 67-89)
Оскільки Філія не є самостійним суб’єктом здійснення господарської діяльності, грошові кошти, що надходять від товариства, залишаються власністю юридичної особи-нерезидента, джерелом походження цих грошових коштів не є територія України, тому база для оподаткування не виникає. Зазначені кошти слід розглядати як витрати нерезидента на утримання його відокремленого підрозділу.
Таким чином, суми коштів, що одержані Філією від його головного підприємства, в межах операцій між платником податку – юридичною особою ЗАТ «Модулі управління «ТЕЛ» (Росія) та його окремим підрозділом - Філією, що не має статусу юридичної особи, не можуть бути віднесені до складу валового доходу філії.
Відповідно до пп. «й» п. 13.1 статті 13 Закону України № 334, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Згідно з п. 13.8 ст. 13 Закону України № 334 суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента. У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
Пунктом 18.1 ст. 18 Закону України № 334 встановлено, що, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Пунктом 1 ст. 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, підписаної 08.02.1995 року та ратифікованої Законом України від 06.10.1995 року № 369/95-ВР, яка набрала чинності з 03.08.1999 року (далі по тексту Угода), встановлено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується постійного представництва.
Відповідно до ст. 5 цієї Угоди, вираз "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке підприємство однієї Договірної Держави повністю або частково здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі. Вираз "постійне представництво" зокрема включає філію (відділення). Незважаючи на попередні положення цієї статті, вираз "постійне представництво" не включає утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої діяльності підготовчого чи допоміжного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Представниками відповідача не надано доказів, що товариство, будучі нерезидентом, здійснювало на території України підприємницьку діяльність через філію.
Як було зазначено вище, матеріалами справи підтверджено, що Філія здійснює для головного підприємства діяльність виключно підготовчого (допоміжного) характеру, яка сприяє основної діяльності головного підприємства.
Згідно з довідками Міжрегіональної інспекції Федеральної податкової служби Федеральної податкової служби Міністерства фінансів Росії, ЗАТ «Модулі управління «ТЕЛ» (Росія) в 2008-2011 роках було особою з постійним місцем перебування в Російської Федерації з метою застосування Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків. (т. 1, арк.с. 163-165)
Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача про заниження податку на прибуток за період з 01.01.2008 року по 08.04.2011 року внаслідок невключення до складу валового доходу Філії сум цільового фінансування, отриманого від головного підприємства необґрунтованими.
Суд не може прийняти до уваги посилання представників відповідача на те, що оскільки Філія не звітувала відповідно до Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 31.07.1997 року № 274, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 серпня 1997 р. за N 352/2156, зокрема не надавала Відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України (додаток № 3 до Порядку), то одержані нею кошти є її доходами. Суд вважає, що надання або не надання платником податків певної звітності, що передбачена діючим законодавством, не може змінити суті правовідносин, які виникли, а тому вплинути на те, чи є доходом, що підлягає оподаткуванню, одержані таким платником податком грошові кошти. Крім того, слід зазначити, що позивач звітував шляхом надання декларацій з податку на прибуток підприємства. (т. 1, арк.с. 110-122)
Відповідно до Акту перевірки, заперечень проти адміністративного позову та розрахунку штрафних санкцій при визначенні прибутку Філії ДПІ був використаний припис абзацу 3 п. 13.8. ст. 13 Закону України № 334. Згідно із зазначеною нормою у разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.
Під час розгляду справи, судом було встановлено, що Філією, як платником податків, здійснюється облік, як доходів та інших коштів, що надходять Філії, так і її витрат. При цьому, представниками відповідача не надано доказів, що прибуток Філії неможливо було визначити шляхом прямого підрахування.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено, що податкове повідомлення-рішення № 0000110220 від 13.05.2011 року є правомірним, обґрунтованим та таким, що прийнято на підставі діючого законодавства.
З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Постанова викладена у повному обсязі 29.06.2011 року.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя № 0000110220/0 від 13.05.2011 року про визначення Севастопольської філії закритого акціонерного товариства «Модулі управління «ТЕЛ» суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 921 810,50 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Модулі управління «ТЕЛ» в особі Севастопольської філії (вул. Вакуленчука, буд. 22, м. Севастополь, 99053) судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Суддя Ю.В. Лотова
Судді:
Суддя Ю.В. Лотова
Судді: