2п-2820/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
24 червня 2009 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Ференца A.M.
при секретарі - Пазяк С.М.
з участю позивача та її представника
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Закарпатської філії ТОВ «Укрпромбанк» про визнання права власності, поділ майна та визнання недійсним договору, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ТОВ «Укрпромбанк» в особі Закарпатської філії про визнання права власності, поділ майна та визнання недійсними договорів іпотеки.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вона з 2002 року проживає з ОСОБА_2 однією сім’єю у не зареєстрованому шлюбі. Мають двох спільних неповнолітніх дітей. За час спільного проживання ними в різній період було придбано нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 та земельну ділянку за вказаною адресою.
У 2007 році вказані приміщення були реконструйовані спільними зусиллями у готельно - ресторанний комплекс.
Посилаючись на те, що вказане нерухоме майно було придбано нею та ОСОБА_2 під час спільного проживання однією сім’єю, позивачка просить визнати право спільної сумісної власності на готельно - ресторанний комплекс по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, поділити вказане майно в рівних частках.
Окрім того, як зазначає позивачка, відповідач всупереч положенням 63 СК України уклав з ТОВ «Укрпромбанк» без її згоди іпотечний договір № 134ZKBin-06-01 від 27.07.2006 року (з додатками та змінами) та іпотечний договір 27/ZKBiп-08 від 13.10.2008 року, відповідно до яких ОСОБА_2 передав в іпотеку в забезпечення своїх кредитних зобов’язань спільно набуте нерухоме майно по АДРЕСА_1.
В зв’язку з цим, ОСОБА_1 також просить визнати недійсними вказані іпотечні договори з усіма додатковими угодами, як такі, що були укладені без її згоди.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали. Пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2002 року проживають однією сім’єю, мають двох неповнолітніх дітей. У 2005 році на ім’я ОСОБА_2 були придбані нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, у 2006 році викуплена земельна ділянка. У 2007 році нежитлові приміщення під час їхнього спільного проживання реконструйовані у готельно - ресторанний комплекс загальною площею 3820, 8 кв. м. і всі правовстановлюючі документи видані були на ім’я ОСОБА_2
Оскільки згідно ст. 74 СК України вказане майно є її та ОСОБА_2 спільною сумісною власністю позивачка просить задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, поділити вказане майно та визнати недійсними іпотечні договори, які були укладені з ТОВ «Укрпромбанк» без її згоди.
Відповідачі в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її представника, свідка, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення з таких підстав.
В силу положень ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
За змістом ст. 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають однією сім’єю, тобто перебувають у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації в органах РАЦСу свого шлюбу з 2002 року. Ця обставина підтверджується тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 2003 року народження, та ОСОБА_4, 2008 року, позивач та відповідач разом з дітьми з 2003 року по 2009 рік поживали в одній квартирі по АДРЕСА_2
Окрім того, факт спільного проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вказаний вище період підтверджується також і показаннями свідка ОСОБА_5
Відповдіно до ч. 2 ст. 74 СК України передбачено, що на майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюється положення глави 8 цього Кодексу.
За змістом положень ст. 63 СК України, яка міститься в гл. 8 цього Кодексу, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Як зазначено в ч. 4 ст. 368 ЦК України спільною сумісною власністю є також майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним в письмовій формі.
З наданих позивачкою доказів вбачається, що під час її з ОСОБА_2 спільного проживання на ім’я ОСОБА_2 було придбано ряд об’єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1, а саме:
приміщення адмінбудинку літ. А загальною площею 1385, 5 кв. м.на підставі договору купівлі - продажу від 06.10.2004 року;
приміщення складські літ. «Д» площею 484, 2 кв. м. на підставі договору купівлі - продажу від 17.08.2005 року;
приміщення літ. «Г» складських приміщень, площею 292, 3 кв. м., та літ. «К» - електрощитова, площею 35 кв. м. на підставі договору купівлі - продажу від 17.08.2005 року
літ. «В» - склад, площею 528, 7 кв. м. на підставі договору купівлі -продажу від 08.11.2005 року;
земельну ділянку площею 3512 кв. м. по вул. Елоктрозаводській, 2 в м. Ужгороді на підставі договору купівлі - продажу від 15.02.2006 року. 27.03.2006 року на ім’я ОСОБА_2 Ужгородською міською радою та Ужгородським міськвідділом земельних ресурсів виданий державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0, 3512 га по АДРЕСА_1.
Як видно з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 311 від 09.11.2006 року ОСОБА_2 наданий був дозвіл на реконструкцію нежитлових будівель (літ. А, Б, В, Г, Д, К) на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 під готельно - ресторанний комплекс.
Судом встановлено, що після реконструкції новостворений об’єкт нерухомого майна у вигляді готельно - ресторанного комплексу був зданий в експлуатацію, про що був складений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. Рішенням виконкому Ужгородської міськради № 211 від 08.06.2007 р. був затверджений акт прийняття в експлуатацію.
На підставі рішення виконкому міськради № 211 від 08.06.2007 р. на ім’я ОСОБА_2 14.06.2007 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на готельно-ресторанний комплекс, реконструйований з власних нежитлових будівель по АДРЕСА_1, який складається з: готель літ. «А» площею 1333, 3 кв.м.; бані літ. «Б» площею 156, 4 кв.м.; котельні літ. «В», 18, 0 кв. м.; оздоровчого корпусу літ. «Г» площею 990, 6 кв.м.; бані літ. «Д» площею 743, 4 р. м.; ресторану літ. «Ж» площею 578, 1 кв. м. Право власності на вказаний об’єкт нерухомості зареєстровано за ОСОБА_2 в КП «БТІ м. Ужгорода» Ужгородської міської ради.
З огляду на вказані вище обставини, суд констатує, що нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, які у 2007 році були реконструйовані у готельно - ресторанний комплекс, придбані були на ім’я ОСОБА_2 під час його спільного проживання із ОСОБА_1 однією сім’єю.
Таким чином, суд вважає, що твердження ОСОБА_1 про те, що на вказане вище майно повинен розповсюджуватися режим спільної сумісної власності, оскільки відповідно до положень ст. 74 СК України все майно, що було придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час їхнього спільного проживання однією сім’єю, є їхньою спільною сумісною власністю. Оскільки готельно - ресторанний комплекс був придбаний ОСОБА_2 під час його спільного проживання однією сім’єю із ОСОБА_1, тому вказане вище майно належить їм на праві спільної сумісної власності, їх частки, в спільному майні є рівними, а отже на вимогу кожного із них вказане майно підлягає між ними розподілу в рівних частках.
В зв’язку з цим, суд знаходить обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 про визнання право спільної сумісної власності на готельно - ресторанний комплекс по АДРЕСА_1 та поділ вказаного майна між нею та ОСОБА_2 по 1/2 частині за кожним.
Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 були укладені ряд іпотечних договорів, відповідно до яких він передав в іпотеку спільне з ОСОБА_1 нерухоме майно.
Так, 20 липня 2006 року між ТОВ «Укрпромбанк» в особі Закарпатської філії та ОСОБА_2 укладений був договір на відкриття невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в розмірі 850 000 доларів США. В наступному до даного кредитного договору були укладені десять додаткових угод.
Відповідно до даного кредитного договору № 134/КВ-06 та додаткових договорів до нього ТОВ «Укрпромбанк» відкрив ОСОБА_2 невідновлювальну валютну кредитну лінію в розмірі 2 100 000 доларів СІЛА строком з 20 липня 2006 року по 19 липня 2011 року під 12, 5 % річних в доларах США та під 18, 5 % у гривні.
В забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору № 134/КВ-06 та додаткових договорів до нього між ТОВ «Укрпромбанк» в особі юрисконсульта Закарпатської філії банку ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладений був Іпотечний договір № 134ZKBiп-06-01 від 27 липня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстраційний № 1824.
За вказаним Іпотечним договором № 134ZKBiп-06-01 ОСОБА_2 передав ТОВ «Укрпромбанк» в іпотеку земельну ділянку площею 0, 3512 га, складські приміщення літ. «Г» площею 292, 3 кв. м. та електрощитову літ. «К» по АДРЕСА_1.
Між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 також були укладені шість договорів про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору № 134ZKBiп-06-01 від 27.07.2006 року, зокрема:
• - № 1 від 26.10.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстраційним № 4487, відповідно до якого сума забезпечення вимог банку по кредиту іпотекою була збільшена до 1 150 000 доларів США та покладено обов’язок на ОСОБА_2 виготовити правовстановлюючи документи в зв’язку з реконструкцією предмета іпотеки у готельно - ресторанний комплекс на новостворений об’єкт на передати його в іпотеку;
• - № 2 від 26.01.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 98, відповідно до якого сума забезпечення вимог банку по кредиту іпотекою збільшена до 1 450 000 доларів США;
• - № 3 від 19.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним №1032, відповідно до якого сума забезпечення вимог банку по кредиту іпотекою збільшена до 1 650 600 доларів США;
• - № 4 від 06.07.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 1678, відповідно до якого в зв’язку з завершенням реконструкції предмету іпотеки ОСОБА_2 передано в іпотеку земельну ділянка площею 0, 3512 га та готельно
- ресторанний комплекс по АДРЕСА_1, загальною площею 3820, 8 кв. м., який складається з: готелю літ. «А» площею 1333, 3 кв.м.; бані літ. «Б» площею 156, 4 кв.м.; котельні літ. «В», 18, 0 кв. м.; оздоровчого корпусу літ. «Г» площею 990, 6 кв.м.; бані літ. «Д» площею 743, 4 кв. м.; ресторану літ. «Ж» площею 578, 1 кв. м.;
• - № 5 від 30.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 2347, відповідно до якого сума забезпечення вимог банку по кредиту іпотекою збільшена до 2 100 000 доларів СІЛА;
• - № 6 від 05.11.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 3213, відповідно до якого сторони договору оцінили предмет іпотеки у 12 000 000 грн.
Між тим, як встановлено судом іпотечний договір № 134ZKBiп-06-01 від 27 липня 2006 року та договори про внесення змін та доповнень до нього були укладені між ОСОБА_9 та ТОВ «Укрпромбанк» та нотаріально посвідчені без згоди позивачки ОСОБА_1
Окрім того, між ОСОБА_2 та ТОВ «Укрпромбанк» 06.10.2008 року був укладений ще один кредитний договір № 27/КВ-08 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), відповідно до якого банк взяв на себе зобов’язання надати ОСОБА_9 кредит в розмірі 2 140 500 доларів США під 13, 5 % річних за користування кредитом з строком кредитної лінії з 06.10.2008 року по 05.10.2018 року.
Даний кредитний договір був укладений з метою рефінансування (погашення) ОСОБА_2 кредитного договору № 134/КВ-06 від 20.07.2006 року.
13.10.2008 року між відповідачами був також укладений ще один іпотечний договір № 27/ZKBiп-08, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 1496, відповідно до якого ОСОБА_9 в забезпечення виконання ним умов кредитного договору № 27/КВ-08 від 06.10.2008 року, передав в іпотеку готельно - ресторанний комплекс, реконструйований з власних нежитлових будівель, що розташовані на земельній ділянці площею 0, 3512 га по АДРЕСА_1, загальною площею 3820, 8 кв. м..
Цей іпотечний договір № 27/ZKBiп-08 від 13.10.2008 року також укладений без письмової та нотаріальної посвідчений згоди ОСОБА_1.
За змістом ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Вимогами ч., 3 ст. 65 СК України визначено, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Таким чином, іпотечний договір № 134ZKBiп-06-01 від 27.07.2006 року із змінами і доповненнями та іпотечний договір № 27/ZKBiп-08 від 13.10.2008 року підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, як такий, що укладені були з порушенням вимог закону.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 11, 60, 218 ЦПК України, ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 63, 65, 69, 70, 74 СК України, суд, -
рішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на готельно - ресторанний комплекс по АДРЕСА_1, загальною площею 3820, 8 кв. м., який складається з: готелю літ. «А» площею 1333, 3 кв.м.; бані літ. «Б» площею 156, 4 кв.м.; котельні літ. «В», 18, 0 кв. м.; оздоровчого корпусу літ. «Г» площею 990, 6 кв.м.; бані літ. «Д» площею 743, 4 кв. м.; ресторану літ. «Ж» площею 578, 1 кв. м.;
Поділити спільне набуте майно, визнавши право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині за кожним на готельно - ресторанний комплекс по АДРЕСА_1, загальною площею 3820, 8 кв. м. та земельну ділянку за вказаною адресою.
Визнати недійсним Іпотечний договір № 134ZKBiп-06-01 від 27.07.2006 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 1824, зняти заборону відчуження готельно - ресторанного комплексу загальною площею 3820, 8 кв. м. та земельної ділянки площею 0, 3512 га по АДРЕСА_1 та вилучити запис про вказане нерухоме майно з реєстру іпотек.
Визнати недійсним Договір про внесення змін і доповнень № 1 від
26.10.2006 року до Іпотечного Договору № 134Zkbhi-06-01 від 27.07.2006, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстраційним № 4487.
Визнати недійсним Договір про внесення змін і доповнень № 2 від
26.01.2007 року до Іпотечного Договору № 134ZKBiп-06-01 від 27.07.2006, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 98.
Визнати недійсним Договір про внесення змін і доповнень № 3 від 19.04.2007 року до Іпотечного Договору № 134ZKBiп-06-01 від 27.07.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним №1032.
Визнати недійсним Договір про внесення змін і доповнень № 4 від 06.07.2007 року до Іпотечного Договору № 134ZKBiп-06-01 від 27.07.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 1678,
Визнати недійсним Договір про внесення змін і доповнень № 5 від 30.08.2007 року до Іпотечного Договору № 134ZKBiп-06-01 від 27.07.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 2347.
Визнати недійсним Договір про внесення змін і доповнень № 6 від 05.11.2007 року до Іпотечного Договору № 134ZKBiп-06-01 від 27.07.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 3213.
Визнати недійсним Іпотечний договір 27/ZKBiп-08 від 13.10.2008 року, укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 1496, зняти заборону відчуження готельно -ресторанного комплексу загальною площею 3820, 8 кв. м. та земельної ділянки площею 0, 3512 по АДРЕСА_1 та вилучити запис про вказане нерухоме майно з реєстру іпотек.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачами протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.