Судове рішення #16226323

Справа №2-2436/11

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 року                                             місто Сімферополь

     

Київський районний суд  міста Сімферополя в складі:

головуючого судді Долгополова А.М.

при секретарі Білосорочка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  позовною заявою

        ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи центральне відділення в м. Сімферополі ПАТ «Марфін банк», відділення № 263 в м. Сімферополі ПАТ «Укрсиббанк», про розподіл спільного майна подружжя

в с т а н о в и в :

           позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.11.1987 року вони уклали шлюб. У зв’язку з кризою у сімейних відносинах він вирішив розірвати шлюб, але між подружжям не досягнуто домовленості на добровільний поділ майна. За час шлюбу ними були набуті п'ятикімнатна квартира у багатоквартирному будинку, садовий дачний будинок та автомобіль KIA OPIRUS. Садовий будинок та автомобіль були придбані подружжям у кредит на підставі укладених кредитних договорів, які погашені відповідно на 27,25 % та 65%. На даний час садовий будинок знаходиться в іпотеці, а автомобіль у заставі кредиторів. На підставі викладеного просив здійснити поділ спільно нажитого майна подружжя, визнавши за відповідачкою право власності на п'ятикімнатну квартиру, а у власності позивача залишити садовий дачний будинок та автомобіль KIA OPIRUS з покладенням на нього всіх кредитних зобов’язань за укладеними кредитними договорами. Також просив судові витрати розподілити між сторонами у рівних частках.

        В ході судового засідання представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтвердив, наполягав на їх задоволені по мотивах викладених в позовній заяві.

      Відповідачка в судовому засіданні визнала позовні вимоги та погодилася з оцінкою майна, наданою позивачем. Не заперечувала проти варіанту розподілу, запропонованого позивачем.

Представники третіх осіб, сповіщені належним чином, до судового засідання не з'явилися. Відповідно до ст.169 ЦПК України справа розглянута за відсутності третіх осіб, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи.

Вислухавши сторони, дослідивши, матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

            Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, які регулюються СК України та ЦК України.

            28.11.1987 року сторони уклали шлюб. На даний час шлюб між ними не розірваний. (а.с. 14).

Згідно ст.ст. 60, 68 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.  Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно за час шлюбу.  

Статтями 69, 70 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік  мають право розділити майно за взаємною згодою. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше  не визначено домовленістю або шлюбним договором.

  Статтею 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку  використання спільного майна. Згідно зі ст.372 ЦК України  майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. За рішенням судом частка  співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

   Постановою Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» 21.12.2007 року №11( далі Постанова) передбачено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Пунктом 23 Постанови передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Пункт 24 Постанови передбачає, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК) .

        Згідно договору купівлі-продажу від 22.10.2003 року позивач придбав у власність п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Вказана квартира набута у період шлюбу тому є спільною власністю подружжя. (а.с.15).

        Відповідно до договору про надання споживчого кредиту, укладеного між АКІБ «Укрсиббанк» та позивачем, ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 151895 грн. під заставу автомобіля KIA OPIRUS д.н. НОМЕР_1. (а.с.24-27).

Згідно договору купівлі-продажу від 24.07.2008 року позивач придбав у власність садовий дачний будинок, розташований у Сімферопольському районі АДРЕСА_2. Вказаний будинок набутий у період шлюбу тому є спільною сумісною власністю подружжя. (а.с.31).

Зазначений садовий будинок знаходиться в іпотеці відповідно до договору іпотеки від 24.07.2008 року. (а.с.33-36).

Відповідно до ст.ст.57-60 ЦПК України позивачем було приведено достатньо доказів  наявності спільного майна, яке складається із садового дачного будинку, розташованого у Сімферопольському районі АДРЕСА_2; п'ятикімнатної квартири АДРЕСА_1 та автомобіля KIA OPIRUS.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з варіанту розподілу спільного майна, запропонованого позивачем, оскільки відповідачка повністю погодилася з ним та з оцінкою вартості майна.

     

        Судові витрати (судовий збір – 850 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 60 грн.) підлягає стягненню з відповідачки у порядку, передбаченому ст.88 ЦПК України на користь позивача.

        На підставі  ст.ст.60-69 СК України, ст.ст.357,372 ЦК України, Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» 21.12.2007 року №11керуючись ст.ст.10.11,60, 61, 212,213,214,215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий дачний будинок, розташований у АДРЕСА_2, та автомобіль KIA OPIRUS, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з покладенням на нього всіх зобов’язань по кредитному договору від 24.07.2008 року № 60/FS, укладеному між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 про надання кредиту в розмірі 303107,66 доларів США, та договору про надання споживчого кредиту та заставу майна від 28.12.2006 року № 11105687000, укладеному між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту в розмірі 151895 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 850 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн, а всього 910 (дев’ятсот десять) грн.

        На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня його проголошення.

С у д д я                                                                                         Долгополов А.М.

  • Номер: 2/814/227/2012
  • Опис: стягнення вартості необлікованої електроенергії
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-2436/11
  • Суд: Ленінський районний суд м. Запоріжжя
  • Суддя: Долгополов А.М.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.05.2011
  • Дата етапу: 03.02.2012
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація