ц
справа № 2а-7850/09/0470
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 лютого 2011 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Павловського Д.П.
при секретарі Бесчасові Д.В.
за участі представників відповідача Сависька В.В., Козлюка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області, Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
в с т а н о в и в :
16 червня 2009р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2009р. №0001452330/0 на суму 11106грн.75коп. та визнати неправомірною перевірку здійснену 15.05.2009р. в торговому павільйоні, що розташований за адресою АДРЕСА_1 працівниками Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 16.06.2009р. та уточненим позовом від 30.06.2010р.
Позивач у судове засідання не з’явилася. 01 лютого 2011р. від неї надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на позовну заяву від 23.10.2009р., наявне у матеріалах справи, яким обґрунтована така позиція.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників відповідача, суд встановив наступні обставини.
15.05.2009р. працівниками ДПА у Дніпропетровській області на підставі Наказу ДПА у Дніпропетровській області від 29.04.09р. №116, та на підставі направлень на перевірку від 12.05.2009р. №0573, №0574 та на підставі п.2 ст.11 Закону України Про державну податкову службу" та Законів України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробамиздійснено перевірку позивача.
За результатами перевірки було складено акт від 15.05.09р. №003856, яким було встановлено порушення позивачем п.1, п.2, п.9, п.13 ст.3, Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", (далі Закон №1776-ІІІ), внаслідок чого до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 11 106грн.75коп.
Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії акту перевірки №0134/04/08/23/НОМЕР_1 від 15.05.2009р., податкового повідомлення-рішення 0001452330/0 від 01.06.2009р., наказу ДПА у Дніпропетровській області від 29.04.09р. №116, направлень на проведення перевірки від 12.05.09р. №0573, №0574, опису наявної готівки на місці проведення розрахунків від 15.05.09р.
Свідок ОСОБА_4, яка була викликана за клопотанням позивача, заперечувала проти фактів та обставин, які були викладені у вищевказаному акті перевірки.
Також, були викликані у судове засідання та допитані як свідки інспектори податкової служби ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проводили перевірку. Вказані свідки підтвердили встановлення порушень які були зафіксовані у відповідних матеріалах перевірки.
Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_4, оскільки немає належних доказів щодо підтвердження позиції позивача про відсутність порушень виявлених у ході перевірки з боку позивача та порушення порядку проведення перевірки з боку працівників державної податкової служби.
Позивач посилається на те, що грошові кошти в розмірі 2 065грн.05коп. йому не належать, а належать іншому суб’єкту господарювання, внаслідок чого розрахунок штрафних санкцій 2065грн.05коп.*5 = 10325грн.25коп. є помилковим.
Згідно зі ст.2 Закону №1776-111 визначено, що місце проведення розрахунків - це місце,
де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються
затримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання
покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо.
Пунктом 13 ст.3 Закону №1776-111 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язань забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 22 Закону №1776-111 передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Крім вищевикладеного варто зазначити, що під час проведення перевірки продавцем позивача не було надано жодних документів, які б свідчили про наявність здійснення господарської діяльності за тієї ж адресою (АДРЕСА_1), ще якимсь суб'єктом господарювання, а те що грошові кошти в загальному розмірі 2 122грн.85коп. належать не позивачу, а іншій особі, спростовується тим, що відповідно до опису наявної готівки на місці проведення розрахунків, який був особисто підписаний матеріально-відповідальною особою ОСОБА_4, зазначено, що грошові кошти, в розмірі 2 122грн.85коп. належать саме ПП ОСОБА_3
Таким чином, у зв'язку з тим, що позивачем не було дотримано вимоги, встановленої пунктом 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", щодо відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, тому Новомосковською ОДПІ було правомірно застосовано до позивача фінансові санкції в п'ятикратному розмірі в загальній сумі 10 325грн. 25 коп. (2 065грн.05коп. х 5 = 10 325грн.25коп.) за виявлене порушення згідно зі статтею 22 цього Закону.
Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення, винесене відповідачем, є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства, а отже, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.П. Павловський