Справа № 2а/2570/3453/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
23.06.2011 року позивач, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (надалі – Управління), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області (надалі – ГУЮ у Чернігівській області), в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Чернігівській області про накладення штрафу від 15.06.2011 року у виконавчому провадженні № 25251494 за виконавчим листом № 2-а/2506/1535/11, виданим 15.02.2011 року Деснянським районним судом м. Чернігова.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення суду не виконано з поважних причин, а саме: перерахунок ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік не здійснений у зв’язку з тим, що Управлінню не відомо який розмір мінімальної заробітної плати слід застосовувати при здійсненні перерахунку, а виплата допомоги не проводилась у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів. Вважає, що у даному випадку не може мати місце накладення на нього штрафу за невиконання судового рішення на підставі ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження”. А тому постанова про накладення штрафу від 15.06.2011 року підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позові просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заперечення в яких просив справу розглянути без його участі та зазначив, що постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем правомірно у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”. При цьому, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов’язань. А тому в задоволенні позову просить суд відмовити.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.03.2011 року на підставі виконавчого листа, заяви стягувача та керуючись статтями 3, 18, 20, 24 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем ГУЮ у Чернігівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 15.06.2011 року державним виконавцем ГУЮ у Чернігівській області направлено Управлінню вимогу щодо виконання рішення суду у п’ятиденний термін з дня її отримання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону України “Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
В зв’язку з невиконанням позивачем рішення суду в повному обсязі, 15.06.2011 року державним виконавцем ГУЮ у Чернігівській області відповідно до ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження” винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. Дана постанова отримана позивачем 17.06.2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2011 року Управлінням був направлений лист № 12-07/3350 відповідачу, в якому зазначалось, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення не проводилась у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, а перерахунок допомоги не здійснювався, оскільки, позивачу не зрозуміло, виходячи з якого розміру мінімальної заробітної плати, слід здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 допомоги. Також Управління просило ГУЮ у Чернігівській області надати роз’яснення щодо перерахунку ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, а в разі неможливості надання такого роз’яснення – звернутись до суду із заявою про роз’яснення судового рішення та зупинити виконавче провадження до розгляду такого питання. 24.06.2011 року до ГУЮ у Чернігівській області надійшов лист Управління в якому зазначено, що Управління на даний час не має можливості здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення у зв’язку з незрозумілістю рішення та 16.05.2011 року звернулося за роз’ясненням до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, який розмір мінімальної заробітної плати слід застосовувати та яку суму коштів вираховувати при здійсненні перерахунку.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк. Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.
З викладеного слідує, що дії по зупиненню виконавчого провадження № 25251494 за виконавчим листом № 2-а/2506/1535/11 не вчинялись, а позивач до цього часу не виконав рішення суду. Крім того, позивачем не було надано відповідачу на момент винесення оскаржуваної постанови доказів на підтвердження вчинення ним дій стосовно звернення про роз’яснення рішення суду до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації або до суду.
Суд погоджується з доводами відповідача, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов’язань. При цьому, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Таким чином, посилання позивача на неможливість здійснення перерахунку у зв’язку з тим, що Управлінню не відомо який розмір мінімальної заробітної плати слід застосовувати, та відсутність бюджетних коштів для здійснення виплати, як на поважну причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов’язковим до виконання на всій території України.
Суд вважає, що постанова про накладення штрафу від 15.06.2011 року є правомірною та винесена відповідачем у відповідності з вимогами Закону України “Про виконавче провадження”, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, що позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.В. Заяць