ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

01 липня 2011 р.           Справа № 2а/0270/2598/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Альчука Максима Петровича, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці   

до:   фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1  

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці до фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 1732,80 грн. зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, що є цільовим загальнообов’язковим платежем.

В судове засідання представник позивача не з’явився, проте надав клопотання від 01.07.2011 року в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач в судові засідання повторно не з’явилася хоча про судове засідання повідомлялась завчасно та належним чином. 16.06.2011 року до суду надійшла заява в якій відповідач заперечує проти позову, обґрунтовуючи важким матеріальним становищем.

Судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про  причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у  судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, враховуючи що відповідач повторно не прибув в судове засідання,  суд вважає за можливе розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні ПФУ у Замостянському районі м. Вінниці та є платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування до 01.01.2011 року, а з 01.01.2011 року платником єдиного внеску.

Відповідач має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1732,80 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 11 цього ж Закону визначає осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема ними є фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 ст. 14 Закону встановлено, що до кола страхувальників відносяться застраховані особи, визначені п. 3 ст. 11 даного Закону.

Стаття 15 вказаного Закону передбачає, що платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 1 ст. 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Верховною Радою України 08.07.2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Даним Законом підпункт 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції:

"Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої  сплачуються страхові внески ".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Згідно до ст. 20 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частина 6 цієї ж статті передбачає, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Протягом липня-грудня 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, про що свідчить проведення нею сплати фіксованого податку (сплата за торгівельний патент), однак сплату страхових внесків, у розмірах, передбачений Законом, відповідач не проводила.

В зв’язку з цим, у відповідача виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період липня-грудня 2010 року в сумі 1732,80 грн., яка складається з суми мінімального страхового внеску за період липня - грудня 2010 року та відсотку від фіксованого податку, що перераховується до Пенсійного фонду України.

Відповідно ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до абз. 3 ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" зобов’язання із сплати страхових внесків мають пріоритет над усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати зарплати.

Згідно із ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, та беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку що адміністративний позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 1732,80 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.    

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 7, рр 25605323530103 ОПЕРВ ВАТ "Держощадбанк" МФО 302076, код ЄДРПОУ 20097763) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування сумі 1732 грн. 80 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                       /підпис/          Альчук Максим Петрович

З оригіналом вірно:

Суддя:

Секретар: