ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/5888/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучми К.С.
при секретаріГоробець Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаська ОДПІ до ПП фірма "Урал" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2011 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач має несплачену заборгованість по платежам до бюджету яка становить 483, 59 грн., яку в добровільному порядку не сплачує, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з позовом. За таких обставин, позивач просив суд: стягнути кошти в розмірі податкового боргу в зазначеній сумі з рахунків Приватного підприємства фірми «Урал» у обслуговуючих банках.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити з викладених в ньому підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначив, що по даній справі є постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2011 року, якою визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції від 07.03.2006 р. по нарахуванню ПП фірмі «Урал» податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 27 906, 63 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 14 953, 32 грн. Вказав, що відповідач вчасно сплачує платежі по податковим деклараціям з податку на додану вартість, в яких самостійно визначено податкове зобов’язання: №4815 від 14 лютого 2011 року на суму 323, 00 грн., №13412 від 17 березня 2011 року на суму 62, 00 грн., №30023 від 08 квітня 2011 року на суму 40, 00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне підприємство фірма «Урал» зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 22 листопада 1994 року, є платником податків та обов’язкових платежів та знаходиться на обліку у Західно-Донбаській об’єднаній державній податковій інспекції у Дніпропетровській області.
Відповідно до вимог чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов’язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській об’єднаній державній податковій інспекції у Дніпропетровській області.
Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначено податкове зобов’язання: №4815 від 14 лютого 2011 року на суму 323, 00 грн., №13412 від 17 березня 2011 року на суму 62, 00 грн., №30023 від 08 квітня 2011 року на суму 40, 00 грн.
У зв’язку з несвоєчасною сплатою боржником податкових зобов’язань, на підставі ст.129 Податкового Кодексу України нарахована пеня на загальну суму 58, 59 грн.
Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так судом встановлено, що Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:
- перша податкова вимога від 20 березня 2006 року №1/360 про сплату боргу в сумі 43 164, 95 грн. (відповідачем отримана 27 березня 2006 року, про що свідчить особистий підпис відповідача);
- друга податкова вимога від 26 квітня 2006 року №2/443 про сплату боргу в сумі 43 194, 24 грн. (відповідачем отримана 26 квітня 2006 року, про що свідчить особистий підпис відповідача).
Дані податкові вимоги платником податків не оскаржувались, тому є чинними.
Відповідно до п.60.6 ст.60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов’язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов’язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
У зв’язку з тим, що податковий борг відповідача виник ще у 2006 році, а законодавством передбачено тільки формування та вручення першої та другої податкової вимоги, тому на суму збільшення податкового боргу, що виникла після вручення першої та другої податкових вимоги, додаткові (окремі) податкові вимоги не формувались.
Відповідно до п.п.95.1, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів за останнім днем звітного (податкового) місяця. Згідно п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
В судовому засіданні встановлено, що 26 травня 2006 року Західно-Донбаською ОДПІ прийнято рішення №12601/1/10/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
12 червня 2009 року податковим керуючим в присутності понятих, складено акт №12745/10/24 про опис активів, на які поширюється право податкової застави.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26 жовтня 2009 року в державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про публічне обтяження – податкову заставу на майно платника податків, згідно акту опису від 12 червня 2009 року №13745/10/24, термін дії до 26 жовтня 2014 року.
Суд критично відноситься до заперечень відповідача проти позову, оскільки згідно п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов’язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, що і було зроблено позивачем в даному випадку. Посилання відповідача на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2011 року по справі №А27/267-09 (А38/158) суд вважає не доречним, оскільки вона не стосується даного предмету спору, крім того, як було встановлено під час судового розгляду, позивачу поновлений строк на її апеляційне оскарження.
Таким чином суд вважає, що відповідач має новостворений податковий борг у розмірі 483, 59 грн.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинної на момент виникнення правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб’єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає правомірним стягнення з рахунків у банках відповідача на користь державного бюджету, кошти в розмірі податкового боргу на суму 483, 59 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути кошти в розмірі податкового боргу в сумі 483, 59 грн. /чотириста вісімдесят три грн. 59 коп./ з рахунків Приватного підприємства фірми «Урал» (ЄДРПОУ 21891753), у обслуговуючих банках.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 29 червня 2011 року
Суддя
К.С. Кучма