Справа № 1-83/2009р.

ВИРОК

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

7 серпня 2009 року Корюківський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Крапивного В.І.,

при секретарі - Лашко Л.І.,

з участю прокурора - Батюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківці у приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця с Забарівка Корюківського району Чернігівської області, освіта професійно-технічна, невійськовозобов’язаного, не одруженого, монтера колії Щорської дистанції колії Південно-Західної залізниці, раніше не судимого, громадянина України, за ст. 263 ч.1 КК України, -

встановив:

21 травня 2009 року близько 10 год. в с Забарівка Корюківського району працівники міліції в будинку підсудного ОСОБА_2 виявили та вилучили обріз гвинтівки, який згідно висновку балістичної експертизи є вогнепальною зброєю - обрізом, виготовленим саморобним способом з нарізної магазинної гвинтівки «Мосіна» зразка 1891/30р. калібру 7, 62 мм з номерами на ствольній коробці 6903-1937р.в. та на затворі 6283. Обріз виготовлений шляхом укорочування ствола до залишкової дожини 170 мм і до проведення пострілів придатний. Даний обріз підсудний незаконно придбав, переносив та зберігав, не маючи на це відповідного передбаченого законом дозволу.

Як у ході досудового слідства, так і в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся і пояснив, що він проживає разом зі своєю матір’ю в с Забапівка Корюківського району. Близько 3-х років тому він придбав на дрова старий будинок в с. Руда Щорського району у знайомих, які на даний час вже померли. Під час розбирання на даху цього будинку під соломою він знайшов обріз бойової гвинтівки, який вирішив залишити собі, хоча знав, що це заборонено законом. Потім він переніс обріз в с Забарівка до свого будинку та сховав до скрині, яка стояла в кладовій, серед старих речей. Про обріз своїй матері він нічого не розповідав. З найденого обрізу він жодного разу не стріляв, з яких причин його зберігав - не може сказати, мав намір здати обріз в міліцію, але чомусь цього не зробив. 21.05.2009р. близько 10 год. дня до нього додому приїхали працівники міліції і під час огляду будинку з його дозволу в скрині виявили та вилучили обріз гвинтівки. Також він дав пояснення працівникам міліції і вони склали відповідні документи про виявлення та вилучення в його будинку вищевказаного обріза, де він поставив свій підпис. Незаконне зберігання вогнепальної зброї підсудний пояснює своєю легковажністю і просить суворо його не карати та не позбавляти волі.

Окрім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина підтверджується наступними доказами: протоколом огляду та вилучення обрізу гвинтівки № 6903 - 1937р. випуску та схемою до нього (а.с.5-4), висновками спеціаліста та експерта і фототаблицями до них про те, що вилучений у підсудного обріз гвинтівки є вогнепальною зброєю - обрізом, виготовленим саморобним способом з нарізної магазинної гвинтівки «Мосіна» зразка 1891/30р. калібру 7, 62 мм з номерами на ствольній коробці 6903-1937р.в., на затворі 6283, шляхом укорочення ствола до залишкової довжини 170 мм і придатний до проведення пострілів (а.с.13-14, 22-23), показаннями свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, які були допитані в ході досудового слідства (а.с. 34-38).

Таким чином, підсудний незаконно придбав, переносив та зберігав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу і його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 263 ч.1 КК України.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, конкретні обставини його вчинення, відсутність будь-яких шкідливих наслідків від цього злочину, особу підсудного, раніше не судимого, не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, вперше скоїв злочин середньої тяжкості, працездатний і має постійне місце роботи, характеризується за місцем проживання та місцем роботи виключно з позитивного боку, має неповнолітню дитину, відсутність обтяжуючих його вину обставин, пом’якшуючу його вину обставину - щире каяття, а також інші обставини, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 263 КК України, - у виді позбавлення волі строком на 2 роки, однак з урахуванням всього вищенаведеного його слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням на мінімальний іспитовий строк з покладенням на нього ряду обов’язків на час іспитового строку, бо його виправлення можливе і без ізоляції від суспільства та за таких умов. Запобіжний захід підсудному за таких обставин слід залишити той же -підписку про невиїзд.

По справі цивільний позов не заявлено, судові витрати повністю добровільно відшкодовані підсудним у ході досудового слідства.

Речові докази по справі - обріз гвинтівки, який зберігається в Корюківському РВ УМВС (а.с.27), та ватний тампон після протирання ствола обрізу, який долучений до справи, по набранню вироком чинності слід знищити.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд -

засудив:

Визнати ОСОБА_1 винним за ст. 263 ч.1 КК України і призначити йому - 2 (два) роки позбавлення волі.

Застосувати до засудженого ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк - 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи.

Речові докази по справі - обріз гвинтівки «Мосіна» зразка 1891/30 р. калібру 7, 62 мм з номерами на ствольній коробці 6903-1937р.в., на затворі 6283, який зберігається в Корюківському РВ УМВС, та ватний тампон після протирання ствола обрізу, який приєднаний до справи, по набранню вироком чинності - знищити.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити той же - підписку про невиїзд.

На вирок суду протягом 15 діб з часу його проголошення може бути подана апеляція.