РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" червня 2011 р. Справа № 11/11-К
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Тимошенко О.М. ,
суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Житомирської області від 01.02.2011р. у справі №11/11-К
за позовом ОСОБА_1 м.Рівне
до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Новоград-Волинський
економіко-гуманітарний колледж»м.Новоград-Волинський Житомирської області
2. Виконком Новоград-Волинської міської ради м.Новоград-Волинський
3. ОСОБА_2 м.Новоград-Волинський Житомирської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача
Державний реєстратор виконкому Новоград-Волинської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача
Міжрегіональна академія Управління персоналом м.Київ
про визнання недійсними рішення загальних зборів від 14.11.2008р. та
часткової реєстрації змін Статуту Товариства
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3.;
від відповідача 1- Гусаїнова Н.П.;
від відповідача 2- Самойленко Л.М.;
від відповідача 3- ОСОБА_2.;
третя особа позивача - не з’явився;
третя особа Відповідача - не з'явився.
Представникам Позивача та Відповідачів роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.
Відповідно до рішення господарського суду Житомирської області від 01.02.2011р. у справі №11/11-К (суддя Сікорська Н.А.) задоволено частково позов ОСОБА_1 до Відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоград-Волинський еконо-мікогуманітарний коледж», 2) Виконкому Новоград-Волинської міської ради, 3) ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача-Державний реєстратор виконкому Новоград-Волинської міської ради та на стороні Відповідачів-Міжрегіональна академія Управління персоналом про визнання недійсними рішення загальних зборів від 14.11.2008р. та часткової реєстрації змін Статуту Товариства.
Визнано недійсними зміни та доповнення до Статуту «Новоград-Волинського економіко-гуманітарного колледжу» та зміни та доповнення до Установчого договору про створення «Новоград-Волинського економіко-гуманітарного колледжу», які зареєстровані в журналі обліку реєстраційних справ 19.07.2002 за №0120.
Визнано за ОСОБА_1 частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоград-Волинський економіко-гуманітарний колледж» у розмірі 25%.
Визнано недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж»від 11.01.2007р. (протокол №16), від 02.03.2007р. (протокол №19), від 14.11.2008р. (протокол №23).
Також, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж»підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 –1 606 грн. 22 коп. судових витрат.
В задоволені ж решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що частина позовних вимог відповідає чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.(т.5, арк.справи 28-35).
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області від 01.02.2011 року у справі №11/11-К ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Скаржник не погоджується з висновками суду, викладеними в оскаржуваному рішенні вважає, що при розгляді справи суд не дотримався норм матеріального та процесуального права, не з’ясував повно та всебічно обставини справи. А саме, судом не враховано того, що на засіданні загальних зборів 05.04.2002р. був присутній ОСОБА_1., який підписав протокол №12. Зміни та Доповнення до Статуту та Установчого договору коледжу від 19.04.2002р. приймалися на підставі протоколу №12 від 05.04.2002р. і відображають зміст цього протоколу. Крім того, в ході розгляду справи Позивач не заперечував того, що у формуванні статутного фонду він участі не брав. Тому, оспорювані зміни та доповнення не порушують матеріальні права Позивача.
Судом не взято до уваги того факту, що у відповідності до п.1 ст.12. ЗУ «Про господарські товариства»Позивач не сформував майна товариства, а отже і не мав правової підстави здійснювати управління цим майном.
На думку Скаржника, господарський суд намагається спростувати факт порушення Позивачем зобов’язань стверджуючи, що у відповідності до ст.52 Закону України «Про господарські товариства»у редакції від 14.12.2006р. за прострочення сплати внесення вкладу у повному обсязі на нього покладається зобов’язання зі сплати штрафної санкції у розмірі 10 відсотків річних з недонесеної суми за весь період невиконання грошового зобов’язання, а не такий захід як виключення з числа засновників.
Також, суд не з’ясував мотиву та форми вини Позивача, а також не встановив наявність негативних для Товариства наслідків у зв’язку з діями (бездіяльністю) Позивача.
Крім того, суд незаконно вирішив стягнути з ТзОВ «Новоград-Волинський економіко-гуманітарний колледж»на користь Позивача частину судових витрат та 1 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
При цьому, Скаржник погоджується з рішенням суду в частині відмови ОСОБА_1. в задоволенні відшкодування суми моральної шкоди.(т.5, арк.справи 53-56).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №11/11-К від 25.05. 2011р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.5, арк.справи 62).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.06.2011р. ОСОБА_2. та представник ТзОВ «Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж»підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї позиції, з рішенням суду першої інстанції не згідні в частині задоволення позову.
Представники Позивача, Виконкому Новоград-Волинської міської ради та третьої особи заперечили проти доводів скаржника, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення –без змін. Також представником Позивача в судовому засіданні 08.06.2011р. було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, для подачі обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу з мотиву неотримання її від Скаржника. Клопотання прийняте судом до уваги, в судовому засіданні оголошено перерву до 22.06.2011р.(т.5, арк.справи 73-75).
15.06.2011р. через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду представник Позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення –без змін.
В судовому засіданні 22.06.2011р. ОСОБА_2. та представник ТзОВ «Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж»підтримали доводи апеляційної скарги. Представники Позивача та Виконкому Новоград-Волинської міської ради заперечили проти доводів скаржника, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення –без змін.
Треті осіби, які не заявляють самостійних вимог, не забезпечили явку своїх представників в призначене на 22.06.2011р. судове засідання, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку, що стверджується розпискою про ознайомлення з оголошеною в судовому засіданні на 22.06.2011р. перервою та повідомленням про вручення ухвали про оголошення перерви.(т.5, арк.справи 73-75).
Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №11/11-К від 08.06.2011р. явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальнгістю «Новоград- Волинський економіко-гуманітарний коледж»(надалі в тексті – Товариство) зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 11.06.1997р. №236.(т.1, арк. справи 65-68, 113).
Згідно пункту 1 Установчого договору про створення Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу від 10.06.1997р. Виконком Новоград-Волинської міської ради народних депутатів (надалі в тексті –Виконавчий комітет) та громадяни України: ОСОБА_1 (надалі в тексті –ОСОБА_1.), ОСОБА_4 (надалі в тексті –ОСОБА_4.) та ОСОБА_2 (надалі в тексті – ОСОБА_2.) домовились створити Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж у формі спільного підприємства.(т.1, арк. справи 111-112).
Рішенням зборів співзасновників Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу від 10.06.1997р. (протокол № 1) вирішено:
- створити Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж І-ІІ рівня акредитації у формі спільного підприємства із співзасновниками: 1. Виконком Новоград-Волинської міської ради народних депутатів 2. Громадяни України: ОСОБА_1, ОСОБА_4., ОСОБА_2.;
- затвердити статут та установчий договір про створення Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу;
- створити статутний фонд в розмірі 10 625,00 грн., до якого засновники вносять кошти, а саме: Виконавчий комітет - 2 657,00 грн.; ОСОБА_1. - 2 657,00 грн.; ОСОБА_4. - 2 657,00 грн.; ОСОБА_2. - 2 657,00 грн.
- призначити директором Новоград-Волинського економіко-гуманітарного колледжу ОСОБА_2(т.1, арк.справи 90).
Рішенням загальних зборів засновників Товариства від 15.02.2001р. (протокол №7) вирі-шено задовольнити заяву ОСОБА_4 про вихід зі складу засновників Товариства та передати його частку у розмірі 25 % гр.ОСОБА_5
Крім того, даним рішення збільшено розмір статутного фонду Товариства до 26 025,00 грн. за рахунок прибутку, отриманого від результатів діяльності коледжу в 2000 році, з пропор-ційним розподілом до часток засновників.(т.1, арк.справи 93).
Зміни та доповнення до установчого договору та Статуту зареєстровано Виконкомом Новоград-Волинської міської ради на підставі розпорядження №119 від 19.03.2001р.(т.1 арк.справи 143-144; т.2, арк.справи 67-70).
Рішенням загальних зборів засновників Товариства від 22.11.2001р. (протокол №11) вирішено задовольнити заяву ОСОБА_5. про вихід зі складу засновників Товариства та передати його частку у розмірі 25% гр.ОСОБА_2., тим самим визнати за ним частку в статутному фонді і відповідні права в розмірі 50% (т.1, арк.справи 94).
Зміни та доповнення до установчого договору про створення Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу зареєстровано Виконкомом Новоград-Волинської міської ради на підставі розпорядження №23 від 17.01.2002р.(т.1, арк.справи 141-142; т.3, арк.справи 58-59).
Рішенням загальних зборів засновників Товариства від 05.04.2002р. (протокол №12) вирішено 40% прибутку, отриманого в 2001 році направити на збільшення статутного капіталу, 10% на виплату девідендів пропорційно сум внесених в статутний капітал; 50% направити до резервного фонду Товариства.(т.1, арк.справи 95).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення зборів засновників від 05.04.2002р. (протокол 12) Відповідач-1 вніс зміни до Установчого договору та Статуту. Зокрема, п.4 Установчого договору викладено в наступній редакції: "Утворюється статутний фонд в розмірі 50 185 грн. Внесено засновниками міськвиконком - 0 грн.; ОСОБА_2. –50 185 грн.; ОСОБА_1. - 0 грн.".(т.1, арк.справи 139).
Змінений п.11.4 Статуту вказує, що статутний фонд в розмірі 50 185 грн. формується засновниками, пропорційно сум, внесених ними в статутний фонд (т.1, арк.справи 140).
Вказані зміни п.2 зареєстровані розпорядженням міського голови №191 від 19.07.2002р. «Про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності», який зазначає: «Зареєструвати зміни та доповнення до Установчих документів Новоград-Волинського ЕГК, в зв’язку з ухвалою Верховного суду України від 06.03.2002р.»(т.2, арк.справи 89).
Рішенням загальних зборів засновників Товариства від 21.11.2006р. (протокол №14) вирішено вивести із числа співзасновників ОСОБА_1 відповідно до поданої заяви.(т.1, арк. справи 96).
Рішенням загальних зборів засновників Товариства від 11.01.2007р. (протокол №16) розподілено розміри частки статного фонду коледжу в сумі 168 400,00 грн. наступним чином: Виконкомом Новоград-Волинської міської ради –42 100,00 грн., що становить 25% від статутного фонду; ОСОБА_2. –126 300,00 грн., що становить 75% статутного фонду. Дивіденди за 2004-2006р.р. в сумі 23 700,00 грн. розподілено між учасниками пропорційно часткам у статутному фонді.(т.1, арк.справи 19).
Рішенням зборів співзасновників Товариства від 02.03.2007р. (протокол №18) відповідно до частини 4 статті 52 Закону України «Про господарські товариства», п.7 ст.145 ЦК України, пунктів 4.4, 11.6 статуту Товариства, пунктів 4, 5, 8 Установчого договору –вирішено виключити із числа співзасновнків ОСОБА_1(т.1, арк.справи 98).
Рішенням загальних зборів засновників Товариства від 02.03.2007р. (протокол №19) вирішено збільшити розмір статутного фонду до 233 542,00 грн. і розподілити його наступним чином: Виконкомом Новоград-Волинської міської ради 53 385,00 грн., що становить 25% та ОСОБА_2. - 175 157 грн., що становить 75% статутного фонду.(т.1, арк.справим 99).
Також затверджено нову редакцію статуту і установчого договору Товариства, про що здійснено запис до державного реєстру 16.03.2007р., реєстраційний №13071050001000 (т.3, арк. справи 64-80).
Відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 Статуту Товариства, затвердженого зборами засновників від 02.03.2007р., до числа засновників коледжу належать: Виконком Новоград-Волинської міської ради та ОСОБА_2. Внески засновників до статутного фонду визначено відповідно до рішення зборів засновників, тобто Виконком Новоград-Волинcької міської ради - 53 385,00 грн., що становить 25% від статутного фонду; ОСОБА_2. - 175 157,00 грн., що становить 75% статутного фонду (т.1, арк.справи 122-138).
Рішенням зборів засновників Товариства від 05.09.2008р. (протокол №22) скасовано рішення зборів від 21.11.2006р. (протокол №14) та 02.03.2007р. (протокол №18), якими було виведено зі складу засновників ОСОБА_1(т.1, арк.справи 22).
Рішенням зборів засновників Товариства від 14.11.2008р. (протокол №23) виключено з числа учасників Товариства ОСОБА_1 Вказане рішення ґрунтується на тому, що ОСОБА_1. тривалий час грубо порушував умови установчого договору Товариства, ухилявся від Виконання рішень зборів, перешкоджав своїми діями досягненню цілей Товариства.(т.1, арк.справи 100-103).
Позивач, як учасник ТзОВ «Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж», вважаючи порушеними свої корпоративні права, звернувся до суду за їх захистом і просив:
1) визнати недійсним рішення загальних зборів від 14.11.2008р. (протокол №23) про виключення ОСОБА_1 з числа засновників;
2) скасувати реєстрацію змін до нової редакції статуту Товариства, зареєстрованих 26.12. 2008р. на підставі рішення загальних зборів Товариства 14.11.2008р. (протокол № 23).(т.2, арк. справи 95);
3) визнати недійсною реєстрацію нової редакції статуту товариства у Новоград-Волинському міськвиконкомі від 16.03.2007р. за №13071050001000338 в частині складу засновників (п. 1.1 ) та розміру їх внесків до статутного фонду (п. 2.1);
4) визнати за ОСОБА_1 право на частку у статутному фонді Товариства у розмірі 25% згідно з установчим договором;
5) зобов’язати Товариство внести відповідні зміни до абз.2 п.1.1, п.2.1 Статуту Товариства від 16.03.2007р. за № 13071050001000338 відносно ОСОБА_1
6) визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства від 11.01.2007р. (протокол № 16) в цілому та від 02.03.2007р. (протокол №19) в частині визнання часток засновників як у грошовій формі, так і в процентному відношенні у статутному фонді Товариства.
7) скасувати розпорядження Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради №191 від 19.07.2002р. про реєстрацію змін та доповнень до статуту і установчого договору Товариства, затверджених зборами засновників від 05.04.2002р. (протокол № 12), визнати недійсними ці зміни та доповнення як такі, що не відповідають змісту рішення даних загальних зборів;
8) відшкодувати ОСОБА_1. моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. та 3 000 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідачі проти позовних вимог заперечували. Зокрема Відповідач-1 вказав, що з моменту створення Товариства участь у формуванні статутного фонду приймали ОСОБА_4. та ОСОБА_2., при цьому ОСОБА_1. та Виконком не брали участі у формуванні статутного фонду протягом першого року діяльності коледжу. Факт формування статутного фонду ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підтверджено свідоцтвами Товариства.(т.2, арк.справи 57, 58).
Відповідачі-1 та «3»вважають, що з кінця 2001 року ОСОБА_2. був єдиним засновником коледжу, тому на початку 2007 року він і вирішив передати частину своєї частки у статутному капіталі коледжу у розмірі 25% Виконкому Новоград-Волинської міської ради.
Також вважають, що ОСОБА_1. не приймав участі у формуванні статутного фонду, тобто не виконав обов’язків, передбачених законом установчим договором та законодавством України, що і позбавило його права стати учасником товариства, як результат - права на частку у статутному фонді у розмірі 25%.
Перевіряючи відповідність рішення господарського суду Житомирської області від 01.02. 2011р. нормам матеріального та процескального права, судова колегія враховує наступне:
В силу ст.167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до п.4 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Як вбачається з матеріалів справи, п.2 розпорядження міського голови від 19.07.2002 «Про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності» передбачає реєстрацію змін та доповнень до установчих документів Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу в зв’язку з ухвалою Верховного суду України від 06.03.02 (т.2, арк.справи 89).
Зі змісту ухвали Верховного Суду України від 06.03.2002р. вбачається, що судом відмовлено в задоволенні касаційної скарги учасників Товариства на рішення Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 31.05.2001р., яким визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів засновників Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу від 15.02.2001р. в частині внесення доповнень до п.7.5 Статуту Товариства, якими передбачалась відповідальність студентів коледжу за незадовільну поведінку, нанесені матеріальні збитки, неявку або непідготовленість до іспитів тощо.(т.5, арк.справи 6, 7, 9)
Відповідно до п.20 ст.42 п.5 ст.51 та п.8 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у межах своїх повноважень міський голова, який очолює виконавчий комітет, видає розпорядження.
Пунктом 2 Постанови Кабінету міністрів України від 25.05.1998р. №740 «Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності»у 2002 році державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності проводилась у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання суб’єкта, якщо інше не передбачено законом.
Оскільки обов’язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв’язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, а непідтвердження за результатами розгляду справи факту такого порушення зумовлює відсутність правових підстав для задоволення позову – судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимоги про скасування розпорядження міського голови від 19.07.2002р.
Разом з тим, підставність вимоги в частині визнання недійсними змін та доповнень до Статуту та Установчого договору Товариства, про затвердження яких зборами засновників зазначено у протоколі №12 від 05.04.2002р. стверджується титульними листами Змін та Доповнень до Установчого договору та Статуту, з яких вбачається, що зборами засновників щодо цього не приймались ніякі рішення.(т.1, арк.справи 139).
Крім того, доказом того, що зміни та доповнення до Установчого дога Статуту не розглядались на зборах засновників 05.04.2002р. є відсутність підпису ОСОБА_1 у протоколі №12 і ця обставина суперечить вимогам п.23 Постанови Кабінету міністрів України від 25.05. 1998р. №740 «Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності», яка була чинною на дату проведення реєстрації вищевказаних змін.
З огляду на викладене, зміни та доповнення до Статуту ТзОВ «Новоград-Волинського економіко-гуманітарного колледжу» та зміни і доповнення до Установчого договору про створення Товариства, зареєстровані в журналі обліку реєстраційних справ 19.07.2002р. за №0120, суд першої інстанції обґрунтовано визнав недійсними.(т.1, арк.справи 140).
Залишаючи без задоволення заяви Відповідача-1 та Відповідача-3 про застосування позовної давності до вимог про скасування розпорядження Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради №191 від 19.07.2002р. суд першої інстанції правомірно визначив, що строк позовної давності стововно вищевказаних вимог Позивачем не пропущено.
При цьому, судом враховано, що в силу ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, після зборів засновників, які відбулись 05.04.2004р. і до 2007 року Позивач був позбавлений можливості отримати інформацію про прийняття та внесення змін та доповнень до Статуту та Установчого договору, що зумовлене невключенням аналогічних питаннь до порядку денного зборів, які проводились пізніше, а з 21.11.2006р. ОСОБА_1. зі складу учасників фактично був виключений (протокол №14) і лише в 2007 році почав вимагати надання йому необхідних документів, що вбачається з його листування з Товариством.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, що за таких обставин про існування вищевказаних змін Позивач міг дізнатися лише у 2007 році. Вбачається, що з цього часу і починається перебіг позовної давності, тому звернення до суду 13.03.2009р. відбулось в межах трирічного строку, який є непорушеним.(т.1, арк.справи 59; т.2, арк.справи 65).
Відповідно до ч.4 ст.58 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, а не сумі їх фактичних внесків.
Частка –це складова статутного капіталу, поділення на частки якого є істотною ознакою товариства з обмеженою відповідальністю. Розмір частки кожного з учасників відповідно статті 51 Закону України «Про господарські товариства» повинен бути зазначений у статуті.
Оскільки суд визнав недійсними зміни до установчих документів, тому Статут та Установ-чий договір з відповідними змінами та доповненнями мають діяти в редакції станом на 22.11. 2001р. –день проведення загальних зборів учасників товариства (протокол №11), за рішенням яких за ОСОБА_2. визнано частку в статутному фонді і відповідні права в розмірі 50%, оскільки зі складу учасників вийшов ОСОБА_5 і як наслідок –ОСОБА_1. та Виконком Новоград-Волинської міської ради мають частку у статутному капіталі розміром 25%, а статутний капітал становить 26 025,00 грн.(т.1, арк.справи 94).
У відповідності з ч.2 ст.51 Закону «Про господарські товариства», зміни вартості майна, внесеного як вклад та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
При цьому, згідно частини 2 статті 140 ЦК України, учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників, згідно частини 3 статті 147 ЦК України, частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено, з чого слідує, що частка в статутному капіталі - це об’єкт цивільних правовідносин, який засвідчує участь у товаристві, несплата або несвоєчасна сплата вкладу породжує інші правові наслідки, відповідальність у вигляді 10% річних від суми простроченого платежу, яка передбачена статтею 52 Закону України «Про господарські товариства»в редакції, чинній до 27.04.2007р. або зменшення статутного капіталу (в редакції статті 52 Закону із змінами, внесеними Законом України від 27.04.2007р. №997), передбаченому законом порядку або інша відповідальність чи засоби забезпечення виконання зобов’язання зі сплати вкладу, передбачені Статутом товариства, а також відповідні розрахунки у разі виходу з товариства учасника, який не вніс або неповністю вніс свій внесок.
Оскільки, як встановлено місцевим судом, розмір частки ОСОБА_1 станом на 22.11. 2001р. згідно Статуту становить 25% і цей ромір частки оспорюється Відповідачами «1»та «3»– вимога про визнання за Позивачем частки в статутному капіталі ТзОВ «Новоград-Волинський економіко-гуманітарний колледж»в розмірі 25% – підставна і підлягає задоволенню.
Як зазначалось вище, рішеннями зборів засновників Товариства від 21.11.2006р. (протокол №14) та від 02.03.2007р. (протокол №18) –ОСОБА_1 виключено зі складу учасників.
Надалі, рішеннями зборів від 05.09.2008р. (протокол №22) рішення від 21.11.2006р. та від 02.03.2007р. про виключення із членів товариства ОСОБА_1 були скасовані, при цьому було підтверджено, що фактично ОСОБА_1. був учасником Товариства протягом 2006-2008 років, а тому мав право приймати участь в загальних зборах Товариства, які проводились 11.01. 2007р. (протокол №16) та 02.03.2007р. (протокол №19), на яких були визначені частки учасників Товариства ОСОБА_2 та Виконкому відповідно 75% та 25%, дивіденди за 2004-2006рр. в сумі 23 700,00 грн. розподілено між учасниками пропорційно часткам у статутному фонді затверджено нові редакції Статуту і Установчого договору Товариства, про що здійснено запис до державного реєстру 16.03.2007р., реєстраційний №13071050001000338.(т.1, арк.справи 22, т.3, арк. справи 64-80).
Судова колегія приймає до уваги те, що підставами визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь в загальних зборах;
порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.(п.п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р., №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
Крім того, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв’язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України «Про господарські товариства»).
Враховуючи зазначені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки рішення, які були прийняті на зборах 11.01.2007р. (протокол №16) та 02.03.2007р. (протокол №19) про внесення змін до Статуту та Установчого договору Товариства були прийняті без участі Позивача, він був позбавлений можливості отримати будь-яку інформацію про прийняті рішення, які впливають на його права та інтереси, як учасника Товариства, то вимоги в частині визнання недійсними рішеннь загальних зборів Товариства від 11.01.2007р. (протокол №16) вцілому та від 02.03.2007р. (протокол №19) в частині визнання часток засновників у грошовій формі та в процентному відношенні у статутному фонді Товариства, а саме: ОСОБА_2 –175 157 грн. або 75%, Виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради –58 385 грн. або 25%, а також в частині розподілу дивідендів між ними –обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Апеляційний суд також вважає обґрунтованою відмову в задоволенні вимоги про зобов’язання Товариства внести відповідні зміни до абз.2 п.1.1, п.2.1 Статуту Товариства зареєстрованого 16.03.2007р. за №13071050001000338 стосовно ОСОБА_1, оскільки матеріалами справи стверджено, що 20.11.2009р. до Державного реєстру за №13071090010000338 внесено реєстраційний запис про реєстрацію Статуту Товариства саме в новій редакції (т.4, арк.справи 67-85).
Разом зтим, згідно приписів ст.64 Закону України «Про господарські товариства», учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
Отже, визначальним для доведення підстав виключення учасника є:
- систематичне невиконання обов’язків, що за загальним правилом слід розуміти як неви конання два чи більше разів;
- неналежне виконання, тобто виконання не в повному обсязі або неякісне, чи несвоєчасне;
- перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, тобто вчинення таких дій, які перешкоджають досягнення цілей товариства.
Як вірно зазначив місцевий суд, невиконання будь-якого обов’язку учасника товариства може бути підставою для його виключення з товариства лише у разі наявності систематичності, яка повинна бути відображена у рішеннях товариства з цього приводу два чи більше разів.
Згідно п.29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при вирішенні спорів, пов’язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов’язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв’язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.
Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.
Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.
Місцевий господарський суд підставно зазначив, що зі змісту протоколу №23 від 14.11. 2008р. вбачається, що підставою для розгляду питання про виключення ОСОБА_1 із числа учасників Товариства та неможливість його подальшого перебування у Товаристві стало невиконання ним вимог п.4 Договору про формування статутного фонду; невиконання рішення зборів від 03.11.1999р (протокол №4) «Про виконання вимог п.4 Установчого договору», а тому –29.04. 2000р. статутний фонд був сформований без участі ОСОБА_1, який учасником Товариства не став, підтвердивши це своєю заявою від 21.11.2006р.
Як зазначено в протоколі, щоб мати можливість чинити перешкоди статутній діяльності Товариства він відмовився нотаріально посвідчити свою заяву про вихід.
На переконання зборів учасників, ОСОБА_1., перешкоджаючи статутній діяльності Товариства, свою участь у роботі зборів обумовлював непередбаченими Статутом та Установчим договором вимогами, пов’язував свою участь в зборах лише виконанням його незаконних вимог. Такою поведінкою і неявкою на збори з причин «невиконання його вимог» перешкоджав внесенню невідкладних змін до Статуту ТзОВ «Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж».
Дослідивши докази у справі, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про безпідставність виключення ОСОБА_1 із числа учасників Товариства, оскільки це виключення здійснено Відповідчем-1 з порушенням приписів ст.52 Закону України «Про господарські товариства»в редакції, що була чинною до 27.04.2007р. та ч.2 п.3 ст.144 ЦК України, які встановлювали обов’язок учасника повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства, а в разі невиконання цього зобов’язання у визначений строк –обов’язок учасника сплатити за час прострочки 10% річних недовнесеної суми.
Не вчинивши жодих дій, передбачених зазначеними нормами, що стверджується матеріалами справи, Відповідач-1 не довів також факту настання негативних для Товариства наслідків у зв’язку із бездіяльністю ОСОБА_1 щодо внесення до статутного капіталу суми свого внеску та з інших підстав.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, які саме обов’язки учасника Товариства ОСОБА_1. порушив і яким чином його бездіяльність, а саме невнесення статутного внеску перешкодило досягненню цілей Товариства.
З огляду на зазначені обставини, позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТзОВ «Новоград-Волинський економіко-гуманітарний колледж» від 14.11.2008р. (протокол №23) в частині виключення ОСОБА_1 з числа засновників- обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Під час розгляду справи, Позивач також підтримував вимогу про визнання недійсною державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства Новоград-Волинським міськвиконкомом 16.03.2007р. за №13071050001000338 в частині складу засновників (п.1.1 ) та розміру їх внесків у статутному фонді (п.2.1) та скасуваня реєстрації змін до нової редакції статуту Товариства, зареєстрованих 26.12.2008р. на підставі рішення загальних зборів Товариства від 14.11.2008р. (протокол №23).(т.2, арк.справи 95).
Місцевий суд дійшов вірного висоновку про безпідставність даної вимоги, оскільки відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи – суд, у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Таким чином, державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи скасовується за наявності судового рішення державним реєстратором в порядку, визначеному цим законом, і додаткове скасування державної реєстрації Статуту судом не передбачено, ні як спосіб захисту цивільних прав та інтересів (ст.16 ЦК України), ні як вимога спеціального закону.
В частині позовних вимог про відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн. місцевий суд обґрунтовано відмовив, покликаючись на приписи п.1 ст.1167 ЦК України, згідно якої –моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Однак, при цьому, Позивач факту заподіяння моральної шкоди не довів, відомості, які підривають ділову репутацію колледжу в матеріалах справи відсутні, а настання негативних наслідків порушення немайнових прав Позивачем не доведено.
З огляду на обставини справи, часткове задоволення позовних вимог та наявні у справі докази (договір-доручення на ведення цивільної справи в господарському суді від 02.03.2009р., укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_3; Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, видане ОСОБА_3 та прибутковий ордер про сплату адвокату ОСОБА_1 коштів в сумі 3 000,00 грн.), судова колегія погоджується також і з висновком суду першої інстанції про часткове покладення на Відповідача-1 судових витрат на послуги адвоката у сумі 1500 грн.(т.1, арк.справи 60).
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Житомирської області від 01.02.2011р. у справі №11/11-К –залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Савченко Г.І.