Справа № 2а-599/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді Тимченко О.О.,

при секретарі Кир’язієві В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії.

Позивач просить визнати незаконними дії відповідача про відмову в перерахуванні пенсії по інвалідності та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька перерахувати пенсію як інваліду 3 групи (категорія 1), захворювання якого пов’язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС з 22.05.2008 року, тобто з моменту прийняття Рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 про неконституційність положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Позивач вказує, що неправомірні дії відповідача полягають у відмові перерахувати йому - інваліду 3-ї групи -основну та додаткову пенсію із розрахунку 6 прожиткових мінімумів та 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно, у зв’язку із змінами в законодавстві (встановленням нових прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян). Розмір пенсії, обчислений відповідачем, був здійснений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, надіслав заяву з проханням розглянути справу без участі представника управління, а також письмові заперечення на адміністративний позов, в яких посилався на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії, просив відмовити у задоволенні вимог позивача у повному обсязі. Відповідно до п.3 ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для окремих категорій громадян Законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Одним з таких Законів і є Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до ст. 49 цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Згідно зі ст. 50 передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам 3 групи у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із Законом України «Про Державний бюджет» і не може корегуватися іншими нормативно-правовими актами. ч.3 ст. 67 передбачає, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсій за віком, встановленої абз. 1 ч. 1ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Абзацом 2 ч. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що розмір пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження по З групі інвалідності - 760 грн. Вищенаведеними змінами чітко визначений розмір пенсії, який встановлюється у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому, розмір пенсії позивача встановлений правильно відповідно до чинного законодавства.

Представник третьої особи - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області в судове засідання не з’явився, надав письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність. Позовні вимоги не визнав, вказавши на обставини, викладені у запереченні на позовну заяву вказавши наступне. Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України казначейство здійснює операції з коштами державного бюджету, розрахункове - касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів. У відповідності зі ст. 25 Бюджетного кодексу України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято Державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Статтею 95 Конституції України встановлено, що здійснення видатків Держави, їх розмір та цільове спрямування визначається виключно відповідним Законом України «Про Державний бюджет України». У свою чергу ст. 7 Бюджетного кодексу України визначила принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями несуть розпорядники бюджетних коштів. Згідно ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України» відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також суддів у 2009 році за вимогою органів державної виконавчої служби України здійснюється органами Державного казначейства України в межах бюджетних призначень, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Так, судом встановлені обставини, які підтверджуються такими доказами.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії А № НОМЕР_1 від 29.01.2001 р. (а.с.9) та є інвалідом III групи згідно копії довідки МСЕК від 07.04.2004 року серії ДОН-02 № 065818 (а.с.8).

Відповідно до Закону України № 231-У від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», який набрав чинності з 31.10.2006 року, визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам третьої групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до стані 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.

Частиною 3 статті 54 вказаного закону передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4.

Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія по інвалідності третьої групи в усіх випадках не повинна бути нижчою шести мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями).

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.

Згідно ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», - у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 470 гривень, з 01 квітня - 481 гривня, з 01 липня - 482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень.

Також, п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, для інвалідів 3 групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

19.03.2009 року позивач звернувся з заявою до відповідача з вимогою перерахунку пенсії у відповідності з діючим законодавством (а.с.6). Однак, відповідач, листом від 23.03.2009 року №81/С-10-01-03 відмовив йому у задоволенні його заяви (а.с.7).

Поряд з цим. Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України». У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія з такого розрахунку - державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, незалежно від звернення пенсіонера до органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії

Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Суд не приймає доводи відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, в тій частині, що відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки вказаною постановою визначено лише порядок обчислення і виплати пенсії, а не розмір, а тому дії відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства і як наслідок є протиправними.

З метою реалізації права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1 від 03.01.02 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.04 № 894, з 01.09.2004 року).

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.02 розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться виходячи з розміру 19, 91 грн.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року № 4 в пункті 13 надається роз’яснення щодо правомірності застосування п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 при визначенні підвищень, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначення розміру підвищення виходячи з розрахункової величини 19, 91 грн. а розміри цих підвищень, як і мінімальні розміри пенсій інвалідів - чорнобильців, визначались виходячи з мінімального розміру пенсії.

Згідно ст. 16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов’язком держави. Згідно ст. 22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав та свобод.

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, ч. 2 ст. 6, статтею 8, ч. 2 ст. 19, статтями 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справи «Проніна проти України», справи «Кечко проти України».

Також, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» від 23.02.2006 p., рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу у розмірах, менших від шести мінімальних пенсій за віком, є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статті 50, частини 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 p., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями статей 16, 50, 55, 67, 121, 124 Конституції України, статтями 1, 13, 17, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р., ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і виконання практики Європейського суду» від 23.02.2006 р., ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 p.», рішеннями у справах «Кечко проти України» від 18.07.2006 p., протоколом № 12 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, рішеннями Конституційного Суду України № 8-рп, № 6-рп, № 10-рп., статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії- задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про відмову ОСОБА_1 у перерахуванні пенсії по інвалідності у відповідності до приписів статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька перерахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч.3 ст. 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 травня 2008 р. із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб та додаткової пенсії із розрахунку 50 % від мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.