КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1304/10                            Головуючий у 1-й інстанції:     

Суддя-доповідач:  Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

  Справа № 2-а-1304/10

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                       Коротких А.Ю.,

суддів:                                                                             Літвіної Н.М.,

                                                                                        Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м.Києва від 09 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про перерахунок пенсії,-

                                                                 В С Т А Н О В И В :

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 09 грудня 2010 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (далі –відповідач) подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 (далі- позивач) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва як пенсіонерка та продовжує працювати.

14.10.2010 року позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії по стажу і заробітку, як пенсіонерці, яка відпрацювала після виходу на пенсію 24 місяці.

При здійсненні перерахунку пенсії позивачу, відповідач керувався нормами п.п.3 п.11 постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року № 530 (далі –постанова № 530), при цьому відповідач використовував показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік.

У відповідності до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058, у редакції, чинній до 28.12.2007 року), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, що зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

У подальшому підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI до ч.4 ст. 42 Закону № 1058 були внесені зміни.

Частина 4 ст. 42 Закону № 1058 була викладена у наступній редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.»

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 вказані зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто, після прийняття вказаного рішення Конституційним судом України ст. 42 Закону № 1058 діє у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У відповідності до п.п.3 п. 11 постанови № 530, у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону (Закону № 1058).

У даному випадку, як було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач при перерахунку пенсії керувався нормативно-правовим актом нижчої юридичної сили, тобто постановою № 530 замість норм Закону № 1058.

Враховуючи конституційний принцип пріоритету вищої юридичної сили Закону ніж підзаконного нормативно-правового акта, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність дій відповідача при перерахунку пенсії позивача.

У відповідності до п.6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно зроблено висновок про те, що при прерахунку пенсії позивачу, відповідач мав враховувати розмір середньої заробітної плати за 2008 рік, тобто рік, що передує року звернення.

Враховуючи залишення частини позовних вимог без розгляду (з 01.05.2009 року по 14.04.2010 року), колегія судідв вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає їх обгрунтованими.

Не зважаючи на порушення судом першої інстанції вимог ст. 183-2 КАС України щодо розгляду даної категорії справ у порядку скороченого провадження, колегія суддів приходить до висновку, що вказане порушення не призвело до невірного вирішення справи та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м.Києва від 09 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:                                                                          Коротких А.Ю.

Судді:                                                                           Літвіна Н.М.

                                                                                      Чаку Є.В.