ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.01.2008 Справа № 18/619-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,
секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,
за участю представників сторін:
від позивача –Істамова І.В., довіреність від 19 листопада 20007 року № 9192;
від відповідача –Бондар І.В., довіреність від 20 вересня 2006 року № 2171; Усик В.І., довіреність від 14 листопада 2006 року № 2665;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2007 року у справі № 18/619-07
за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ
до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
про стягнення 858813 грн.01 коп., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2007 року (суддя Петрова В.І.) позовні вимоги ЗАТ КБ “ПриватБанк” задоволені; стягнуто з Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області на користь позивача 858813,01 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 8588 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; зобов’язано відповідача Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області припинити неправомірне списання грошей з кореспондентського рахунку ЗАТ КБ “Приватбанк” на підставі п.п.2.1.6 Договору від 14 травня 2001 року № 45/03к.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із неправомірного застосування відповідачем підвищеного тарифу за підкріплення банкнотам у розмірі 0,07% протягом всього спірного періоду без врахування обсягу підкріплення готівкою замовника за кожний звітний місяць. Також судом зазначено про безпідставність списання відповідачем грошей з кореспондентського рахунку позивача на підставі п.2.1.6 договору.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач –Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків фактичним обставинам справи та неправильне застосовування судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що за умовами п.2.4.11 договору тариф у розмірі 0,05% встановлений тільки за постійне щомісячне підкріплення готівкою не менш ніж на 75% від загальної потреби, а у зв’язку із зменшенням обсягу підкріплення встановлений тариф розмірі 0,07 %, який діє у майбутньому, оскільки подальше зменшення тарифу до 0,05% договором не передбачено. Також відповідач вважає правомірним списання коштів з кореспондентського рахунку позивача на підставі п.2.6.1 договору, який передбачає право управління на списання грошей в разі ненадходження оплати за надані послуги.
Позивач –ЗАТ КБ “ПриватБанк”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. У поданому відзиві зазначає, що за умовами п.2.4.11 договору тариф за підкріплення банкнотами повинен переглядатися з урахуванням об’єму підкріплення за результатами кожного звітного місяця. Також вказує про неправомірність списання відповідачем коштів на підставі п.2.1.6 договору, оскільки розмір плати за підкріплення готівкою врегульований п.2.4.11 договору № 45/03к, а не розділом 4 договору, про який йдеться як про підставу списання у п.2.1.6.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
25 листопада 2004 року між відповідачем –Національним банком України в особі Управління Національного банку в Дніпропетровській області (виконавець) та позивачем –ЗАТ КБ “ПриватБанк” (замовник) укладено додаткову угоду № 8 до договору від 14 травня 2001 року № 45/03 на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку, якою Договір було викладено в новій редакції.
Згідно п.2.3.2 договору виконавець зобов’язався здійснювати за дорученням замовника касове обслуговування, включаючи підкріплення операційної каси готівкою, за встановленим порядком. Згідно п.4.4 договору оплата за підкріплення операційної каси Замовника здійснюється ним у день одержання готівки.
Пунктом 2.4.11 договору встановлений розмір плати за надані виконавцем послуги з підкріплення виконавця банкнотами у національній валюті, згідно якого при умові підкріплення готівкою у виконавця в розмірі не менше ніж 75% загальної щомісячної потреби, тариф за підкріплення банкнотами становить 0,05% від виданої суми банкнот.
Якщо за результатами аналізу статистичної звітності про касові обороти замовника за звітний місяць встановлено зниження підкріплення у виконавця менше ніж 75% загальної щомісячної потреби, починаючи з 11 числа місяця наступного за звітним місяцем, тариф за підкріплення банкнотами становитиме:
при умові підкріплення у розмірі 70% - 74% тариф - 0,06%;
при умові підкріплення у розмірі 60% - 69% тариф - 0,07%;
при умові підкріплення у розмірі 50% - 59% тариф - 0,08%;
при умові підкріплення у розмірі 40% - 49% тариф - 0,09%;
при умові підкріплення у розмірі менше ніж 40% середньомісячної потреби, тариф за послуги підкріплення банкнотами діє в розмірі, визначеному Додатком № 1 до цього договору.
Як вбачається із матеріалів справи, в листопаді 2006 року позивачем було отримано підкріплення готівкою у розмірі 60% від загальної щомісячної потреби, у зв’язку з чим з 11 грудня 2006 року відповідачем збільшений тариф за підкріплення банкнотами до 0,07%.
В період з 11 січня 2007 року по 26 червня 2007 року, за виключенням періоду з 11 лютого 2007 року по 10 березня 2007 року, позивачем ЗАТ КБ “Приватбанк” у зв’язку з помилковим застосуванням тарифу у розмірі 0,07%, при обсягах підкріплення готівкою більше ніж 75%, було надмірно сплачено плати за підкріплення в сумі 289522 грн.
З 26 червня 2007 року за фактом підкріплення готівкою за результатами звітних місяців більше ніж 75%, позивачем послуги виконавця оплачувались виходячи із тарифу 0,05%.
Проте відповідачем, з посиланням на п.2.1.6 договору, списано з кореспондентського рахунку позивача як недоплату за період з 26 червня 2007 року станом на 16 жовтня 2007 року 569291 грн.01 коп. виходячи із тарифу 0,07%.
Судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача надмірно нарахованої суми тарифу у розмірі 858813,01 грн. (289522 грн.+569291,01 грн.) і зобов’язання відповідача припинити неправомірне списання на підставі п.2.1.6 договору коштів з кореспондентського рахунку позивача із розрахунку тарифу за підкріплення банкнотами у розмірі 0,07%.
У відповідності зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або односторонні зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Судова колегія вважає невірним посилання відповідача щодо неможливості подальшого зменшення тарифу за підкріплення банкнотами до 0,05% при умові підкріплення у наступному місяці замовником на 75% і більше від загальної місячної потреби. Твердження відповідача про те, що встановлений після зменшення обсягу підкріплення підвищений тариф діє в майбутньому протягом усього строку дії договору, який зміни тарифу у сторону зменшення не передбачає, судова колегія визнає помилковим.
Як вбачається із змісту п.2.4.11 договору, розмір плати за надані послуги з підкріплення банкнотами залежить від отриманого обсягу підкріплення. При цьому, розмір тарифу за підкріплення залежить від обсягу отриманого підкріплення по відношенню до заявленої загальної щомісячної потреби. Якщо обсяг отриманого підкріплення є більшим ніж 75% від загальної щомісячної потреби, тариф становить 0,05 % від виданої суми банкнот. Якщо за результатами аналізу статистичної звітності про касові обороти замовника за звітний місяць встановлено зниження обсягу отриманого підкріплення менше ніж 75% від загальної щомісячної потреби, то у наступному за звітним місяцем застосовується тариф у більшому розмірі виходячи із фактичного отриманого обсягу підкріплення у звітному місяці.
Таким чином, розмір плати за підкріплення готівкою (розмір тарифу) повинен визначатися сторонами щомісячно, на поточний місяць –виходячи із обсягу отриманого підкріплення відносно до заявленої потреби у звітному (попередньому) місяці.
Відповідачем необґрунтовано здійснювалося нарахування позивачу у січні, березні-жовтні 2007 року плати за підкріплення готівкою виходячи з тарифу 0,07%, оскільки обсяг отриманого позивачем підкріплення у попередніх місяцях був більшим ніж 75% загальної щомісячної потреби.
Факт отримання позивачем підкріплення банкнотами у грудні 2006 року, лютому-жовтня 2007 року у обсязі більшому ніж 75%, підтверджується наявними у справі доказами і відповідачем не заперечується.
З урахуванням вищенаведеного відповідачем безпідставно проведено списання з кореспондентського рахунку ЗАТ КБ “ПриватБанк” донарахованої суми оплати у розмірі 569291,01 грн. та неправомірно утримується надлишково сплачена позивачем сума помилково нарахованого тарифу у розмірі 289522 грн.
За такими обставинами господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача вказаних сум.
Також, за вищезазначеними обставинами судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення щодо зобов’язання відповідача –Національного банку України в особі Управління в Дніпропетровській області припинити списання грошей з кореспондентського рахунку позивача на підставі п.2.1.6 договору від 14 травня 2001 року № 45/03к в діючій редакції, оскільки у відповідача підстави для застосування п.2.1.6 договору та списання сум плати за послуги з підкріплення готівкою виходячи із тарифу 0,07% від суми отриманого підкріплення відсутні.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно і об’єктивно з’ясовані всі обставини справи та надана їм належна правова оцінка, рішення господарського суду господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2007 року у справі № 18/619-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області –без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
І.М.Науменко