ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13.11.07р. | Справа № А38/473-07 |
За позовом: Закритого акціонерного товариства „ Кондитерська фабрика „ А.В.К.”, м. Дніпропетровськ”
до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м Дніпропетровську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя Бишевська Н. А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Заворотній О.М., дов. № 47 від 26.03.07 р.
від відповідача: Петрова М.П., дов. № 30273/10/08-10/2-15 від 21.09.07 р., Капітоненко Н.М., дов. № 32860/10/08-10/2 -15 від 12.10.07 р.
СУТЬ СПОРУ:
Закрите акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" (далі –Товариство) звернулось до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (далі –СДПІ по роботі з ВПП) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.03.2007 року № 0000168822/0/8205.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним нарахуванням Товариству пені, передбаченої Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки:
- обґрунтованість позовних вимог резидента про стягнення заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, що підтверджена рішенням суду та добровільною сплатою нерезидентом боргу після відкриття провадження у справі, є підставою для звільнення його від відповідальності у вигляді сплати пені, передбаченої частиною 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті";
- пеня, встановлена статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не є штрафною санкцією у сфері оподаткування, оскільки застосовується за невиконання умов зовнішньоекономічних цивільно-правових договорів, тому рішення про стягнення пені за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не може бути прийнято за процедурою, передбаченою Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами". Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за своєю правовою природою являється одним із видів адміністративно-господарських санкцій (цивільно-правових санкцій) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, передбачених ст.239 Господарського кодексу України і тому СДПІ по роботі з ВПП нарахувала пеню за несвоєчасне надходження валютної виручки поза межами строків, передбачених ст.258 ЦК України, тобто з моменту добровільної сплати нерезидентом заборгованості в межах відкритого провадження в суді пройшло більше одного року, і нарахування пені після спливу строків позовної давності є неправомірним.
Відповідач проти позову заперечує, спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22 573,45 грн. вважає правомірним, зазначаючи при цьому наступне:
- якщо під час судового процесу нерезидент частково погасив заборгованість перед резидентом України, внаслідок чого суд прийняв рішення про задоволення позову на скориговану суму позовної заяви, то пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не сплачується лише із суми задоволеної позовної заяви.
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій приймається за "Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків", затвердженим Наказом ДПА України від 10.08.05, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 за № 923/11203. Стаття 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" визначає строк, в який повинна бути сплачена пеня.
Стаття 258 ЦК України не має відношення до строку застосування пені за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і посилання позивача на її норми безпідставні. Разом з тим, відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Виходячи з вищенаведеного, визначаючи строк давності, необхідно звертатися до норм ст.15 вказаного Закону, якою встановлений строк терміном в 1095 днів, тобто 3 роки.
Відповідно до ст. 160 КАС України за результатами розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
СДПІ по роботі з ВПП проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м.Дніпропетровськ" з питань дотримання валютного законодавства України за період з 06.04.2005 р. по 19.12.2005 р., за результатами якої складений акт №88-08-03/2-00373882 від 07.03.2007 р.
Актом перевірки встановлено, що Товариством всупереч вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями) порушено терміни надходження валютної виручки в іноземній валюті за експортовану продукцію на валютний рахунок ЗАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м.Дніпропетровськ" в уповноваженому банку у вересні та грудні 2005 року.
20.03.2007 р. на підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000168822/0/8205, яким застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 22 573,45 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи і не спростовується сторонами, 19.06.03 р. між АТЗТ "Дніпропетровська кондитерська фабрика" (нове найменування ЗАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м.Дніпропетровськ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транзит С", м.Самара, Росія (Покупець) укладений контракт № 504, за умовами якого постачальник зобов'язався виготовити та відвантажити покупцю кондитерські вироби, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного контракту.
На виконання умов зазначеного контракту Товариство відвантажило ТОВ "Транзит С" кондитерські вироби вартістю 49 999,50 доларів США по ВМД №110000002/5/314796 від 23.06.2005 р. з граничним терміном надходження валютної виручки 21.09.2005 р. та кондитерські вироби вартістю 45 753,56 доларів США по ВМД №11000000/5/318180 від 25.07.2005 року з граничним терміном надходження валютної виручки 24.10.2005 р. Всього відвантажено кондитерських виробів на загальну суму 95 753,06 дол. США.
Як встановлено в акті перевірки і підтверджується позивачем, в зв'язку з невиконанням ТОВ "Транзит С" зобов'язань по контракту № 504 та у відповідності до п.9.1 даного контракту, Товариство 15.09.2005 р. звернулось в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення з ТОВ "Транзит С" 95 753,06 дол. США.
Позов ЗАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м.Дніпропетровськ" до ТОВ "Транзит С" про стягнення 95 753,06 дол. США прийнято Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України 15.09.2005 р. та постановою голови МКАС при ТПП України відкрито провадження у справі № 221р/2005.
Рішенням зазначеного суду від 13.02.2006 р. позов задоволено, зобов'язано ТОВ "Транзит С" негайно після отримання даного рішення сплатити ЗАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м.Дніпропетровськ" 25 753,56 доларів США - вартість несплаченої продукції, 2 676,17 доларів США на відшкодування витрат по арбітражному збору, а всього 28 429,73 доларів. Провадження в частині стягнення з ТОВ "Транзит С" 20 000 дол. США за кондитерські вироби відвантажені по ВМД№11000000/5/318180 від 25.07.2005 р. було припинено в зв'язку добровільною сплатою цієї суми 19.12.2005 р. після звернення Товариства до суду та відкриття провадження у справі. Крім того, ТОВ "Транзит С" після відкриття провадження у справі № 221р/2005 сплатило добровільно 49 999,50 доларів США 28.09.2005 р. за кондитерські вироби відвантажені по ВМД №110000002/5/314796 від 23.06.2005 р, що відповідно було зменшено позов на зазначену суму.
Таким чином, після подання позову та відкриття провадження судом 15.09.2005 р. у справі № 221р/2005 ТОВ "Транзит С" добровільно сплачено Товариству 69 999,50 доларів США боргу.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. (із змінами і доповненнями) (далі - Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Статтею 4 цього Закону передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 зазначеного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
В контекстуальному розумінні приписів частини 4 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в разі задоволення обґрунтованих вимог позивача він звільняється від сплати пені, яка передбачена зазначеною статтею, а обґрунтоване незадоволення позовних вимог повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду є підставою для нарахування пені, якщо заборгованість не була стягнута з нерезидента по причині безпідставності вимоги до нього.
Добровільна сплата частини боргу ТОВ "Транзит С" після порушення провадження по справі свідчить про обґрунтованість вимог Товариства і про те, що позов підлягав би задоволенню і в цій частині, коли б платник добровільно не перерахував кошти.
За змістом наведених правових норм, обґрунтованість позовних вимог резидента про стягнення заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, що підтверджена рішенням суду та добровільною сплатою нерезидентом боргу після відкриття провадження у справі, є підставою для звільнення його від відповідальності у вигляді сплати пені, передбаченої частиною 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті".
Даний висновок не протирічить рекомендаціям Президії Вищого господарського суду України від 17.12.04 р. № 04 -5/3360 „ Про деякі питання практики застосування Закону України „ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті „ , згідно з якими для позивача добровільне задоволення позовних вимог, є позитивним вирішенням спору на його користь.
З огляду на викладене, суд вважає, що зменшення позовних вимог в результаті добровільного погашення боргу після відкриття провадження у справі не є підставою для застосування пені.
Також неправомірним є зобов'язання позивача про сплату суму штрафних (фінансових) санкцій в тридцятиденний термін з дня отримання зазначеного рішення відповідача відповідно до ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі –Закон №2181), зокрема пені, як податкового зобов'язання за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин, оскільки це суперечить положенням п.п.1.2, 1.4 і 1.5 статті 1, ст.16 названого Закону № 2181 статтям 13 і 14 Закону України "Про систему оподаткування".
Відповідно до ст.1 Закону № 2181 пеня - плата у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Редакція преамбули Закону № 2181 про те, що цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у сфері зовнішньоекономічної діяльності стосується несплати ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість (підпункт 2.1.1 статті 2 цього Закону).
Отже, рішення про стягнення пені за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не може бути прийнято за процедурою, передбаченою Законом № 2181.
Пеня, встановлена статтею 4 Закону № 2181 не є штрафною санкцією у сфері оподаткування, оскільки застосовується за невиконання умов зовнішньоекономічних цивільно-правових договорів і за своєю правовою природою являється одним із видів адміністративно-господарських санкцій (цивільно-правових санкцій) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, передбачених ст.239 Господарського кодексу України (інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами).
Згідно ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), тобто спеціальна позовна давність.
СДПІ по роботі з ВПП нарахувала пеню за несвоєчасне надходження валютної виручки поза межами строків, передбачених ст.258 ЦК України, тобто з моменту добровільної сплати нерезидентом заборгованості в межах відкритого провадження в суді пройшло більше одного року.
Враховуючи викладене, на підставі Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", керуючись ст.ст.161-163, 169, розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.03.2007 року № 0000168822/0/8205.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м.Дніпропетровськ" (49051, м.Дніпропетровськ, вул.Журналістів, 11, код ЄДРПОУ 003737882) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).
Суддя Н.А.Бишевська
Дата виготовлення постанови 31.01.2008 р.