КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2008 № 45/398
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Розваляєвої Т.С.
За участю представників:
від позивача - Діянова І. Л.,
від відповідача 1 - Награбовий О. О.,
від відповідача 2 - Руда Т. В., Подручний Р. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.11.2007
у справі № 45/398 (Балац С.В.)
за позовом Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва
Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр"
про стягнення 116717,17 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2007р. у справі № 45/398 в позові відмовлено повністю.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що висновок суду щодо необґрунтованості розміру завданої позивачу шкоди на підставі того, що копії рахунків, наданих до суду, не є доказом понесених витрат, - безпідставні, оскільки судом не ставилась вимога щодо підтвердження оплати зазначених рахунків; суд не взяв до уваги посилання позивача на норми митного законодавства, за якими для оформлення вантажної митної декларації на іноземну інвестицію митниці необхідно надати установчі документи підприємства, до статутного фонду якого вноситься така інвестиція; в порушення норм процесуального права суд не залучив до участі у справі в якості третьої особи Державне казначейство України.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач 2 зазначив, що саме відповідач 1 забезпечує формування та ведення Єдиного державного реєстру, а отже шкода завдана позивачу не з вини відповідача 2; між діями відповідача 2 та витратами, понесеними позивачем, відсутній причинно-наслідковий зв’язок.
Відповідач 1 відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 10.10.2007р. Спільне підприємство “Вітмарк-Україна” в формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулось з позовом до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державного підприємства “Інформаційно-ресурсний центр” про стягнення 116 717 грн. 17 коп. збитків. Позов обґрунтований тим, що для реєстрації статуту СП “Витмарк-Україна” ТОВ у новій редакції в зв’язку з внесенням компанією з обмеженою відповідальністю “Вітмарк біверіджис холдінг лімітід” іноземних інвестицій до установчого фонду позивача останнім до відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців було подано необхідний пакет документів; помилка в роботі програмного забезпечення АІС ЄДР-М, яке було встановлене у відділі державної реєстрації наказом відповідача 1 № 27 від 03.03.2007р., призвела до порушення строку реєстрації змін до установчих документів позивача; такі обставини стали наслідком затягування оформлення вантажної митної декларації на ввезення іноземної інвестиції, в результаті чого позивачем були понесені збитки, пов’язані з перебуванням майна, яке вноситься в його статутний фонд, на митному вантажному терміналі Одеського морського торговельного порту; системним адміністратором програмного забезпечення АІС ЄДР-М є відповідач 2, а тому згідно положень ст. 1190 ЦК України відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за понесені останнім збитки.
Відповідачі відзивів на позовну заяву не надали.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2007р. у справі № 45/398 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог.
Згідно із ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Тобто стаття 1173 ЦК України містить правила відшкодування шкоди, завданої органами влади або місцевого самоврядування. При цьому дані суб’єкти вступають у цивільні відносини через дії або бездіяльність осіб, які формують дані органи та мають статус посадових або службових осіб.
Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує на те, що шкода була завдана внаслідок затягування оформлення державної реєстрації статуту СП “Вітмарк-Україна” ТОВ у новій редакції. При цьому зазначає, що безпосередньо до позивачів з приводу реєстрації змін він не звертався, а звернувся до відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Одеської міської ради.
Із змісту статті 1173 ЦК України вбачається, що шкода, заподіяна особі або майну, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Єдиним аргументом позивача щодо підтвердження неправомірних дій відповідачів є лист представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Одеській області від 07.06.2007р. № 01-09/521 ( а. с. 19). Однак даний лист не може бути прийнятий судом як доказ позовних вимог, оскільки об’єктивно неправомірні дії відповідачів не підтверджує.
Таким чином доводи апеляційної скарги є декларативними і безпідставними та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2007р. у справі № 45/398 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Розваляєва Т.С.
06.02.08 (відправлено)