ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.01.2008 | Справа №2-23/14834-2007А |
за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб», (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Севастопольська,51а),
до відповідача Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9),
про визнання незаконними дій,
Суддя Г.М. Іщенко
при секретарі Ємельяновій Г.О.
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – Потапенко Б.П. - начальник юридичного відділу, дов. від 03.01.2008р.№01-01/08, від відповідача - Рибалко Ю.Л. – старший державний податковий інспектор юридичного відділу, дов.№ 6515/9/10 від 05.04.2006р.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримхліб» звернулось до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання незаконними дій податкового органу щодо проведення перевірки без надання під розписку товариству направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем приписів Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в частині ненадання під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що перевірку товариства проведено з додержанням усіх законодавчо передбачених умов та підстав для її проведення.
Згідно з пунктом 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в :
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
17.05.2007р. за результатами виїзної планової документальної перевірки дотримання Відкритим акціонерним товариством «Кримхліб» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р. складений акт №2890/23-6/00381580.
Суд вважає, що вимоги Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб» не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в України, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», (далі – Закон).
Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» встановлений вичерпний перелік функцій податкових інспекцій, до яких, зокрема, відносяться здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
У розумінні Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення, (абзац 4 статті 11-1 Закону).
Статтею 11-2 Закону встановлені умови допуску посадови осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Так, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку, зокрема направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.
Аналізуючи зміст наведеної норми, суд приходить до висновку про відсутність законодавчо встановленого обов’язку податкового органу на надання під розписку платнику податків копії наказу керівника податкового органу про проведення планової виїзної перевірки.
Відповідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджено одержання під розписку посадовцями Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб» направлення на проведення саме планової виїзної документальної перевірки №600/23-7 від 26.03.2007р. (період проведення перевірки з 26.03.2007р. по 23.04.2007р.) та направлення №863/23-7 від 23.04.2007р. на продовження строку вказаної перевірки, (аркуш справи 19, 20).
Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем надані докази, які спростовують доводи позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії Державної податкової інспекції у м Сімферополі АР Крим щодо проведення планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб» повністю ґрунтуються на вимогах статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» і є правомірними.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно статті 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів порушення податковим органом вимог статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 10 січня 2008року.
У повному обсязі постанову складено 15 січня 2008 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7,8,9,11,12,70,79, 86, 94, 98, 122, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.