СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 січня 2008 року | Справа № 2-2/16492-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Дугаренко О.В.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився, Закрите акціонерне товариство "Камиш-Бурун";
представник відповідача: не з'явився, Приватне підприємство "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр"
розглянувши апеляційні скарги приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" та закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 25 жовтня-06 листопада 2007 року у справі № 2-2/16492-2006
за позовом закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" (вул. Орджонікідзе, 1в, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98313)
до приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" (вул. Орджонікідзе, 12, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
про стягнення 568128,97 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 жовтня –06 листопада 2007 року у справі № 2-2/16492-2006 (суддя В.І. Толпиго) частково задоволено позов закритого акціонерного товариства „Камиш-Бурун” до приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр”.
З приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” на користь закритого акціонерного товариства „Камиш-Бурун” стягнуто 169230,88 грн. боргу, 1692,31 грн. державного мита, 35,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У стягненні 398898,09 грн. відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить змінити рішення господарського суду Автономної Республіки Крим.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” на неповне з’ясування всіх обставин справи. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не прийнятий до уваги предмет договору № 23Д від 01 листопада 2002 року.
Закрите акціонерне товариство „Камиш-Бурун” також звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями закритого акціонерного товариства „Камиш-Бурун” на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи.
По справі оголошувалась перерва з 17 січня 2008 року по 22 січня 2008 року.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
01 листопада 2002 року між закритим акціонерним товариством „Камиш-Бурун” та приватним підприємством „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” був укладений договір № 23Д про надання послуг по доставці вагонів з вугіллям в порт „Камиш-Бурун”, що поступав на адресу відповідача на залізничну ст. „Аршинцево”, а також доставку вагонів у зворотному напрямі з порту „Камиш-Бурун” на ст. „Аршинцево”.
01 жовтня 1999 року між закритим акціонерним товариством „Камиш-Бурун” та приватним підприємством „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” був укладений договір № 74 про надання послуг промислового характеру.
13 листопада 2000 року закрите акціонерне товариство „Камиш-Бурун” та приватне підприємство „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” уклали договір № 32Д оренди приміщення площею 192,8 кв.м у будівлі пробовідборочної в порту „Камиш-Бурун” для використання під офіс.
Крім того закритим акціонерним товариством „Камиш-Бурун” надавались послуги за узгодженими цінами шляхом листування, а саме: помивка робітників в бані позивача, автопослуги на суму 1199,54 грн.
Також закрите акціонерне товариство „Камиш-Бурун” посилається на нібито існуючий договір оренди складського майданчику торцевого причалу площею 4660 кв.м № 15Д від 26 березня 2003 року.
Закрите акціонерне товариство „Камиш-Бурун” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр”, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що за договором № 23Д від 01 листопада 2002 року не сплачена сума у розмірі 320102,90 грн., за договором № 74 від 01 жовтня 1999 року заборгованість складає 97615,07 грн., за договором оренди № 15Д від 26 березня 2003 року заборгованість складає 37658,40 грн., за договором № 32Д від 13 листопада 2000 року - 3342,23 грн., а також тим, що заборгованість за листами № 291/6 від 11 червня 2002 року, та № 188/03 від 04 березня 2003 року складає 9180,88 грн., за листом № 749/10 від 20 жовтня 2003 року складає 851,04 грн.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, заслухавши присутніх у засіданні суду представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” підлягає задоволенню, а апеляційна скарга закритого акціонерного товариства „Камиш-Бурун” має бути залишена без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пункту 1 договору № 23Д від 01 листопада 2002 року, укладеного між закритим акціонерним товариством „Камиш-Бурун” (Підприємство) та приватним підприємством „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” (Замовник), вказаний договір передбачає взаємовідносини сторін при наданні послуг по доставці вагонів з вугіллям в порт „Камиш-Бурун”, що поступає на адресу приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” на залізничну ст. „Аршинцево”, а також доставку вагонів у зворотному напрямі з порту „Камиш-Бурун” на ст. „Аршинцево”.
Згідно із пунктом 2.1 договору № 23Д від 01 листопада 2002 року закрите акціонерне товариство „Камиш-Бурун” зобов’язалось:
подавати та збирати вагони;
виконувати зважування вантажу на замовлення приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр”;
сповіщати приватне підприємство „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” про прибуття вантажу;
вести облік користування вагонами та здійснювати охорону звантажених вагрнів.
Пунктом 3 договору № 23Д від 01 листопада 2002 року визначено ціну та порядок розрахунків сторін, а саме, відповідно до пункту 3.1 оплата за подачу та збирання вагонів здійснюється приватним підприємством „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” згідно із калькуляцією (узгоджено –0,14 грн. за тоно/километр). Відповідно до пункту 3.2 робота локомотива сплачується також згідно із калькуляцією (узгоджено –113,20 грн. за годину роботи).
Пунктом 3.4 спірного договору закріплено, що остаточна оплата послуг здійснюється приватним підприємством „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” з моменту складення двухсторонього акту виконаних робіт та виставлення рахунку.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що закритим акціонерним товариством „Камиш-Бурун” відповідно до умов договоур № 23Д виставлялись рахунки, у яких вказано найменування послуг: зважування вагонів, перевозка вантажів, робота тепловоза, перевалка сировини.
Однак, як вбачається з умов договору № 23Д від 01 листопада 2002 року послуги, що вказані у відповідних рахунках, не входять до предмету даного договору. Крім того, закритим акціонерним товариством „Камиш-Бурун” не надано суду необхідних, як це передбачено пунктом 3.4 договору, двухстороніх актів виконаних робіт, на підставі чого неможливо встановити у якому обсязі були надані послуги у межах договору № 23Д.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, господарський суд Автономної Республіки Крим, задовольняючи позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Камиш-Бурун”, дійшов помилкового висновку про те, що послуги, вказані відповідних рахунках, входять до предмету договору № 23Д від 01 листопада 2002 року, що є підставою для зміни рішення у частині стягнення суми 94941,55 грн.
Щодо стягнення заборгованості відповідно до договорів № 74 від 01 жовтня 1999 року, № 32Д від 13 листопада 2000 року та листів № 291/6 від 11 червня 2002 року, № 188/03 від 04 березня 2003 року, № 749/10 від 20 жовтня 2003 року суд апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, існування вказаної заборгованості визнається і приватним підприємством „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” та не оспорюється.
Суд апеляційної інстанції також вважає правомірною відмову у задоволенні позову закритого акціонерного товариства „Камиш-Бурун” в частині стягнення з приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” заборгованості за орендною платою у сумі 37658,40 грн., оскільки, обгрунтовуючи позовні вимоги посиланнями на договір № 15Д від 26 березня 2003 року, закрите акціонерне товариство „Камиш-Бурун” не представило суду відповідний договір, а надані рахунки та акти не підтверджують безумовність заявлених вимог.
Посилання закритого акціонерного товариства „Камиш-Бурун”, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, є необгрунтованими, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим –зміні, на підставі того, що висновок суду про стягнення з приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” суми 94941,55 грн., викладений у рішенні місцевого господарського суду, не відповідає встановленим обставинам, що мають значення для вирішення спору. Апеляційна скарга закритого акціонерного товариства „Камиш-Бурун” має бути залишена без задоволення.
Державне мито та судові витрати підлягають стягненню відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Камиш-Бурун” залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” задовольнити.
3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 жовтня-06 листопада 2007 року у справі № 2-2/16492-2006 змінити, виклавши у наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство „Кентавр” (98310, місто Керч, вул. Орджонікідзе, 12, поточний рахунок № 26001301393451 в філії відділення Промінвестбанку міста Керч, ЄДРПОУ 16331041, МФО 324548) на користь закритого акціонерного товариства „Камиш-Бурун” (98310, місто Керч, вул. Орджонікідзе, 1-в, поточний рахунок № 26006304391392 в філії відділення Промінвестбанку міста Керч, ЄДРПОУ 30411181, МФО 324548) 74289,33 грн. боргу, 742,89 грн. державного мита та 35,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У стягненні 493839,64 грн. відмовити".
4. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді О.В. Дугаренко
Л.М. Заплава