ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17 червня 2011 року 13:05 № 2а-2956/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Стець Я.В. розглянувши у судовому засіданні позов та надані сторонами матеріали
за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк»
до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Головного управління юстиції у Кіровоградській області
третя особаОСОБА_1
провизнання протиправною та скасування Постанови про відмову у відкритті
виконавчого провадження та зобов’язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від позивачаОСОБА_2 (за довіреністю № 137 від 11.04.2011)
від відповідачане з`явився
від третьої особине з`явився
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-банк»звернулося до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просить:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09 лютого 2011 року за ВП № 24368831.
2. Зобов’язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-банк»про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 17 червня 2009 року за реєстровим номером 504 про звернення стягнення на нерухоме майно, яким є цілий комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, цілий комплекс будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка, загальною площею 3 000 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк».
3. Судові витрати покласти на відповідача. - Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2011 р. було відкрито провадження в адміністративній справі, якою призначено попереднє судове засідання на 30.03.2011 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2011 р. до справи було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на перемет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, в зв’язку із чим попередній розгляд справи було відкладено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2011 року справу було призначено до судового розгляду на 17.06.2011 року.
17.06.2011 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 20.06.2011 року.
В судове засідання представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що відповідач неправильно розтлумачив положення Закону України «Про виконавче провадження», тим самим неправомірно відмовив у повторному відкритті виконавчого провадження.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце був належним чином повідомлений, надав клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника. Крім того, Відповідачем були надіслані заперечення, у яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В судове засідання не з’явились треті особи, які про час, дату та місце судового розгляду належним чином повідомлялись, однак про причини неявки до суду вони не вказували, жодних клопотань із проханням перенести дату судового розгляду не надавали. Відповідно до положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України), неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
17.06.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було видано виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі №504, відповідно до якого було звернуто стягнення на нерухоме майно, яким є цілий комплекс будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та цілий комплекс будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та земельна ділянка, загальною площею 3 000 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
На підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 17.06.2009 р. №504 та за заявою Позивача від 12.08.2009 р. головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області було винесено постанову від 14.08.2008 р. про відкриття виконавчого провадження.
03.03.2010 року, позивач надіслав відповідно до п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»вимогу №10045/38 про повернення виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 №504 від 17.06.2009 р.
Відповідно до п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла станом на 03.03.2010 року), виконавче провадження підлягає закінченню у випадках повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягував.
11.03.2010 року відповідач виніс постанову про закінчення виконаного провадження, яка була направлена на адресу Позивача.
Позивачем 02.02.2011 р. було повторно надіслано заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_3 №504 від 17.06.2009 р..
Однак, відповідачем винесена постанова від 09.02.2011 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийняття до провадження виконавчого документа) відповідно до п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла станом на 09.02.2011 року) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Натомість, в своїх запереченнях Відповідач зазначив, що оскаржувана постанова винесена з урахуванням частини першої ст. 38 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла станом на 09.02.2011 року) .
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла станом на 09.02.2011 року) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із ст. 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із ст. 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із ст. 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Водночас п. 1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла станом на 09.02.2011 року) встановлено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, зокрема, за письмовою заявою стягувача. За змістом ч.5 ст.40 вищевказаного Закону повернення виконавчого документа стягувачеві з вказаної підстави позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст. 21 цього Закон.
Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач постановою від 11.03.2010 року закінчив виконавче провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з письмовою вимогою стягувача, а постановою від 09.02.2011 року відмовлено у відкриття провадження відповідно до п. 7 ч.1 ст. 26 вищевказаного Закону. Відтак посилання Відповідача в своїх запереченнях на положення ст. 40 Закону є необґрунтованим.
Аналіз наведених норм Закону України «Про виконавче провадження»з урахуванням фактичних обставин щодо причин закінчення виконавчого провадження, дає підстави дійти висновку, що повернення виконавчого документа згідно з п. 9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»не позбавляє права повторного його пред'явлення до виконання в межах строків, встановлених ст. 21 зазначеного Закону.
Як наслідок, постанова відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийняття до провадження виконавчого документа) від 09.02.2011 року на підставі п.7 ч. 1 ст.26 Закону є необґрунтованою, прийнятою без врахування усіх обставин, що мали значення для її прийняття.
Згідно з ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, чинної на 09.02.2011 року) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до п.а) ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, чинної на 09.02.2011 року) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, в тому числі, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється.
При цьому, відповідно до ч.2 та ч.3 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинної на 09.02.2011 року) час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідачем не доведено, що виконавчий напис нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 №504 від 17.06.2009 р. не відповідає вимогам закону. Також відповідачем не надано обґрунтувань, що Позивач пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись положеннями ст.ст. 2, 3, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк»до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, тертя особа ОСОБА_1 –задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09 лютого 2011 року за ВП № 24368831.
3. Зобов’язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-банк»про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 17 червня 2009 року за реєстровим номером 504 про звернення стягнення на нерухоме майно, яким є цілий комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, цілий комплекс будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка, загальною площею 3 000 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк».
4. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк»3 грн. 40 коп. судових витрат з Державного бюджету України
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в повному обсязі за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
Суддя Б.В. Санін