ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2011 р.  Справа № 2а/0470/3448/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.  

при секретарі судового засіданняТроценко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Горовицька І.В.

Від відповідача: Галіцина О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області про стягнення 46103 грн. 09 коп., -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2011 року Управління Пенсійного фонду України  в Баглійському районі м. Дніпродзержинська звернулося  з позовом  до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області  та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.06.2011р., просить стягнути з останнього  суму заборгованості по пенсіонерам, які перебувають на обліку   у позивача та яким виплачено пенсії по інвалідності за період з 01.03.2010р. по 28.02.2011р., а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на загальну суму заборгованості 46103 грн. 09 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позові  вказує на те, що  вищевказані особи отримали каліцтво, спричинене нещасним випадком на виробництві та відповідно до ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення»їм призначено і здійснено виплату пенсії по інвалідності за період  з 01.03.2010р.  по 28.02.2011р. у сумі  46103 грн. 09  коп., яка складається з основного розміру  - 8164 грн. 77 коп., державної адресної допомоги та інші виплати –37938 грн. 32 коп. Відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затвердженого постановою правління ПФУ від 04.03.2003р. № 5-4/4 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. № 376/7697 –позивачем були складені акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку  на виробництві, в яких були зазначені суми витрат, що підлягають відшкодуванню. Акти були передані на узгодження відповідачу, однак  відповідач  безпідставно не прийняв до заліку  вищевказану суму, оскільки, на думку позивача, державна адресна допомога відповідно до постанови КМУ № 265 від 26.03.2008р., яка виплачується зазначеним пенсіонерам з 01.04.2008р.  та підвищення до пенсії  відповідно до постанови КМУ № 198 від 11.03.2009р., яка вплачується пенсіонерам з 01.04.2009р. повинні включатись до актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки ці виплати здійснюються за рахунок коштів, з яких вплачується пенсія.

Представник позивача в судовому засіданні вищезазначені  позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, у письмових запереченнях на позов, наданих суду, просить в задоволенні позову відмовити , при цьому застосувати положення ст. 100 КАС України щодо наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів, встановлений ст. 99 КАС України посилаючись на те, що витрати на виплату і доставку пенсії по інвалідності  - основний її розмір вищенаведеним пенсіонерам складають лише 8164 грн.  77 коп., а 37938 грн. 32 коп. – становлять витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги  та підвищення до пенсії зазначеним особам. Постановою правління ПФУ та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідач зазначає, що  відповідно до п.4 вказаного  Порядку відшкодуванню підлягають такі суми: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття; допомога на поховання; сума витрат пенсійного фонду з виплати і доставки пенсії. Державна адресна допомога та підвищення до пенсії не входять до переліку сум, що підлягають відшкодуванню. Також, відповідач посилається і на те, що позивачем обраний у цій справі спосіб захисту права щодо відшкодування понесених ним витрат не відповідає змісту прав управління ПФУ в Баглійському районі м. Дніпродзержинська. Чинним законодавством визначено, що відшкодування витрат може мати місце лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, а не їх органами на місцях у зв’язку з чим вважає, що відповідно до ст. 52 КАС України позивач та відповідач, як виконавчі органи, не  являються належним позивачем та відповідачем  у цій справі. Відповідач у запереченнях на позов також зазначає, що відповідно до діючого законодавства державна адресна допомога та підвищення до пенсії не включаються до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008р. № 265 визначено, що вона є додатковою доплатою до пенсії. Тобто, на думку відповідача, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, в тому числі цільової допомоги на прожиття. Представник відповідача у судовому засіданні також пояснив, що акти щомісячних звірок  щодо основного розміру виплаченої пенсії вищезазначеним пенсіонерам не були прийняті відповідачем до заліку  у зв’язку з тим, що форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджена Правлінням ПФУ та Правлінням ФССНВУ від 04.03.2003р. № 5-4/4, не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги. Крім того, відповідач вважає, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки з вимогою про відшкодування зазначених витрат за період з 01.03.2010р. по 28.02.2011р. звернувся у березня 2011р.

Дослідивши  та вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в  Баглійському районі  м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у  період з 01.03.2010р. по 28.02.2011р. з коштів Пенсійного фонду України була виплачена пенсія по інвалідності (основний розмір), допомога на прожиття,  державна адресна допомога особам,  підвищення до пенсії, а також  доставка пенсій особам, яким призначені  пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання наступним пенсіонерам, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 ОСОБА_10 на загальну суму 46103 грн. 09 коп., яка складається з основного розміру пенсії –8 164 грн. 77 коп., державної адресної допомоги та інших витрат  - 37 938 грн. 32 коп.  Зазначена сума відповідачем не прийнята до заліку, що підтверджується списками  вищевказаних осіб, довідками та актами щомісячних звірок (а.с.54-65,80-91, 103-114).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У розумінні статті 1 цього Закону пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім’ї у випадках, визначених цим Законом. Пенсійна виплата являє собою грошову виплату в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

Частиною 2 ст. 46 Конституції України та ч. 2 статті 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. У разі, якщо сукупність вказаних виплат разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної адресної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

Зазначені надбавки та доплати до пенсії визначені, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 1215 від 18 вересня 2004 року, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009р. № 198.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008р. передбачено, що  у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.   

Згідно п.4 цієї ж постанови № 265 визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Відповідно до п.2 постанови КМУ від 11.03.2009р. № 198  також передбачено, що виплата підвищення до пенсії, передбаченого цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія.

Статтями 8, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ передбачено, що пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2004р. № 1215 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення»встановлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), крім соціальних пенсій за віком, не досягає прожиткового мінімуму, встановленого на 2004 рік для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії (дотація) у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (пункт 1 цієї постанови).

Згідно п.4 вищенаведеної Постанови № 1215 виплата щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації), передбаченої пунктом 1 цієї постанови, здійснюється, починаючи з вересня 2004 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України та державного бюджету.

Спеціальним законом, який регулює загальнообов’язкове державне соціальне страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким передбачено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до статті 21 цього Закону на Фонд соціального страхування від нещасних випадків покладено обов’язок по своєчасному та у повному обсязі відшкодуванню шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі смерті шляхом виплати, зокрема, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які є страховими виплатами. Зазначені страхові виплати провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду (частина 1 статті 25 цього ж Закону).

Статтею 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»передбачено, що всі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

До страхових виплат відповідно до п. «г»ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»відносяться пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 9 Постанови Правління пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4 «Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання»визначено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Отже, з наведеного переліку вбачається, що відшкодування державної адресної допомоги згідно постанова КМУ № 265, підвищення до пенсії  згідно постанови КМУ № 198 та витрат на їх доставку Порядком № 5-4/4 від 04.03.2003р. не передбачено.

Вказаний Порядок № 5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону),у тому числі добровільно застрахованим та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних із виконанням ними трудових обов’язків.

Таким чином, здійснивши аналіз  статті 46 Конституції України, статті 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статей 21, 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»суд доходить висновку, що державна адресна допомога, передбачені постановами Кабінету Міністрів України № 265, № 1215, № 198 є державними гарантіями непрацездатним громадянам щодо забезпечення належного рівня життя, не відносяться до страхових виплат, передбачених загальнообов’язковим державним страхуванням від нещасних випадків, а тому не повинні виплачуватись за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Враховуючи наведене,  включення  позивачем до  акту щомісячної  звірки за  період з 01.03.2010р. по 28.02.2011р. витрат по відшкодуванню  сум  виплаченої державної  адресної державної допомоги та  підвищення до пенсії   в сумі  37938 грн. 32 коп. та стягнення цих коштів з відповідача є безпідставним, а тому в цій частині позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 21.10.2010р. у № К-23912/10.

Твердження відповідача відносно того, що позивачем  обраний спосіб захисту права щодо відшкодування понесених ним витрат не відповідає змісту прав управління ПФУ в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та те, що відшкодування витрат може мати місце лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, а не їх органами на місцях, є безпідставними, оскільки на централізованому рівні здійснюється  підписання актів,  сум, які приймаються до заліку відповідачем, а у разі незгоди на підписання актів з боку відповідача  на відшкодування таких сум, слід звертатися з вимогами до відповідача про відшкодування (стягнення) сум понесених витрат позивачем на виплату і доставку пенсії по інвалідності.

Тобто, позивачем обраний спосіб захисту права, який відповідає змісту прав та обов’язків позивача.

Дана правова позиція викладена також  і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.12.2010р. № К-25445/10.

Також не приймаються до уваги і посилання відповідача на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, виходячи з того,   статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (чинної в редакції на березень 2010р.) встановлювався  річний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Законом України «Про судоустрій і статус суддів»№ 2453-17, який набрав чинності з 30.07.2010р. було зменшено строк  звернення до суду з позовом до шестимісячного терміну. Однак відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових  законів  або  внесенні  змін  до  чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав  і свобод. Отже, до зазначених правовідносин, слід застосовувати норми ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції, яка діяла на березень 2010р.) у зв’язку з чим  річних строк  звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущений, оскільки позивач звернувся з даним позовом у березні 2011р.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86,94, 99, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області про стягнення 46103 грн. 09 коп. - задовольнити  частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області (51921, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировиця, 42, код ЄДРПОУ 25841172, р/р № 37120699982501 УДКО «Казна Дніпро» м. Дніпропетровськ, МФО 805012)  на користь  Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (501909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Подільська, 89, р/р № 2560131133003 Відділення № 3293 в ВАТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 24615338, МФО 306083) –  суму заборгованості у розмірі  8164 грн. 77 коп. (вісім тисяч сто шістдесят чотири грн. 77 коп.), що становить  витрати УПФУ  на виплату пенсій по інвалідності пенсіонерам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за період з 01.03.2010р. по 28.02.2011р.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею  254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений   22.06.2011р.

Суддя                       

С.О. Конєва