ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/2276/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Коваленко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та стягнення вихідної допомоги при звільненні,-
ВСТАНОВИВ:
21 лютого 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить:
- визнати протиправною невиплату Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом вихідної допомоги у сумі 30398грн. 81коп. при звільненні у відставку заступника голови суду ОСОБА_1;
- зобов’язати Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд виплатити ОСОБА_1 30398грн. 81коп. вихідної допомоги, протиправно утриманої в якості податку з доходу фізичної особи.
Адміністративний позов обґрунтовано наступним.
Наказом Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010р. №108-к, ОСОБА_1 відрахована зі штату суду у зв'язку зi звільненням позивача у відставку з посади заступника голови суду - голови судової палати на підставі Постанови Верховної Ради України від 15.04.2010р. №213737-VI.
ОСОБА_1 була нарахована відповідачем №1 вихідна допомога за 17 повних років на посаді судді у сумі 202658грн. 70коп., однак, зазначена сума не була своєчасно виплачена позивачу при звільненні, чим на думку позивача завдані відповідні збитки.
Відповідач виплачував ОСОБА_1 одноразову допомогу частинами у червні, липні, серпні, вересні 2010 року. В кінці січня 2011 року позивач зателефонувала до суду з проханням надіслати довідку про розмір перерахованої вихідної допомоги. У лютому позивач отримала довідку від 24.01.2011р., з якої дізналась, що не виплачено 30398грн. 81коп. вихідної допомоги з посиланням на те, шо зазначена сума утримана в якості податку з доходу фізичної особи.
Про часткове перерахування вихідної допомоги у червні, липні, серпні, вересні 2010 року відповідач №1 не повідомляв і розрахункові листки позивачу не направляв.
Отже, позивач вважає дії суб'єкта владних повноважень неправомірними та такими, що порушують конституційні гарантії належного соціального захисту ОСОБА_1, як судді і державного службовця з особливим статусом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.
З метою всебічного та повного зясування обставин по даній справі, винесення обґрунтованого рішення, прийнятого в межах чинного законодавства України, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. до розгляду у справі були залучені відповідач №2 - Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області та відповідач №3 - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Саттями 3, 4 Положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України №82 від 05.04.2011р. визначені завдання та функції територіальних управлінь судової адміністрації України, які полягають в наступному.
Основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів, з метою створення належних умов для їх функціонування, суддів та забезпечення роботи суддівського самоврядування. Територіальні управління відповідно до покладеного на них завдання: забезпечують належні умови діяльності місцевих судів; забезпечують у взаємодії з органами суддівського самоврядування, судами, правоохоронними органами незалежність, недоторканність і безпеку суддів місцевих судів; забезпечують організацію роботи щодо надання матеріалів для формування пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України відповідно до потреб місцевих судів; узагальнюють потреби місцевих судів в матеріально-технічному забезпеченні та здійснюють його відповідно до бюджетних асигнувань; організовують та фінансують будівництво і ремонт будинків та приміщень місцевих судів, їх технічне оснащення та укладають відповідні договори, відповідно до вимог законодавства; організовують комп'ютеризацію місцевих судів для здійснення судочинства, діловодства, інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності та забезпечення функціонування автоматизованої системи документообігу в судах; забезпечують місцеві суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування відповідних судів; забезпечують місцеві суди та суддів цих судів символами судової влади (Державний Прапор України, зображення Державного Герба України), мантіями та суддівськими нагрудними знаками; організовують роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву у місцевих судах; контролюють стан діловодства, тобто процеси, що забезпечують документування управлінської інформації і організацію роботи із службовими документами у місцевих судах; здійснюють у межах своєї компетенції соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату місцевих судів; беруть участь у межах своєї компетенції у здійсненні заходів щодо забезпечення медичного обслуговування і санаторно-курортного лікування суддів місцевих судів, працівників апарату місцевих судів та працівників територіальних управлінь, а також у забезпеченні суддів місцевих судів службовим житлом; здійснюють виплати передбачені законодавством народним засідателям в межах бюджетних асигнувань; вживають заходів щодо створення належних умов для здійснення суддівського самоврядування; взаємодіють з апеляційними судами з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності місцевих судів; взаємодіють з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав, з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності місцевих судів; організують роботу служби судових розпорядників у місцевих судах; координують діяльність керівників апарату місцевих судів, вивчають практику організації діяльності цих судів, розробляють і вносять у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення; вивчають кадрові питання апарату місцевих судів, прогнозують у межах своїх повноважень потребу у спеціалістах, вносять пропозиції щодо замовлення на підготовку відповідних спеціалістів; забезпечують необхідні умови для підвищення кваліфікації працівників апарату місцевих судів, беруть участь у створенні системи підвищення кваліфікації; надають методичну та практичну допомогу з питань організації обліково-статистичної роботи, діловодства, архіву, розгляду звернень громадян та проходження державної служби у апараті місцевого суду; забезпечують проходження навчальної практики в місцевих судах; беруть участь в організації роботи зі створення бібліотек місцевих судів та формуванні їх фондів; здійснюють відповідно до законодавства ефективне використання та збереження об'єктів державної власності; здійснюють розгляд звернень громадян з питань, що належать до їх компетенції, виявляють причини і умови, що породжують скарги громадян, та вживають заходів до їх усунення; беруть участь у роботі з удосконалення законодавства, в розробці проектів нормативно-правових актів; забезпечують здійснення представництва у встановленому законодавством порядку інтересів ДСА України в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях, ведуть претензійно-позовну роботу; здійснюють інші повноваження, визначені законом.
10.06.2011р. від позивача надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи без участі, також зазначила що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
15.06.2011р. від представника відповідача №1 надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи без його участі.
Відповідач №2 та №3 в судове засідання не з’явились, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти адміністративного позову суду не надавали.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом були досліджені наступні письмові докази наявні в матеріалах справи:довідка від 24.01.2011р.; наказ від 22.04.2010р.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 працювла на посаді заступника голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду – голови судової палати на підставі постанови ВРУ від 15.04.2010р. №2137-VI.
Наказом в.о. голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Поплавського В.Ю. від 22.04.2010р. №108-К ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади у зв’язку із звільненням у відставку.
Відповідно до п.3 зазначеного наказу ОСОБА_1 повинна була бути виплачена вихідна допомога у розмірі місячного заробітку позивача на посаді голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду – голови судової палати за 17 повних років роботи на зазначеній посаді.
Згідно з довідкою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2011р. №2, наданою ОСОБА_1, позивачу була нарахована вихідна допомога в розмірі 202658грн. 70коп., що підлягає виплаті частками у такій послідовності: червень 2010 року – 39752грн. 18коп.; липень 2010 року – 73100грн.; серпень 2010 року – 73100грн.; вересень 2010 року – 16706грн. 52коп. Сума, яка підлягала виплаті становила 172259грн. 89коп. та сума, яка була утримана, як податок з доходу фізичної особи становила 30398грн. 81коп.
Право на отримання вихідної допомоги судді у разі його виходу у відставку, на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачене ч.3 ст.43 Закону України «Про статус суддів» №2862-XII від 15.12.1992р., який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої, судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Також, у сфері оподаткування фізичних осіб, на момент виникнення спірних правовідносин був чинним Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р. п.п.4.3.1 п.4.3 ст.4 якого перебачено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються, такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2007 від 18.06.2007р. (справа про гарантії незалежності суддів) зокрема зазначив: «Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004)» (абзац третій п.п.3.4 п.3 рішення).
Аналіз наведених правових актів, з врахуванням правової позиції Конституційного Суду України, дає підстави суду дійти висновку, що вихідна допомога судді, в разі виходу його у відставку є видом соціальної допомоги в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тому не підлягає оподаткуванню.
При цьому суд бере до уваги ту обставину, що у правовідносинах щодо оподаткування вихідної допомоги судді, який пішов у відставку, з огляду на вказану правову позицію Конституційного Суду України, спеціальною нормою є положення ст.43 Закону України «Про статус суддів», чинної в редакції від 22.05.2008р. на момент звільнення ОСОБА_1 у відставку з посади голови суду - голови судової палати, яка виключає можливість оподаткування вихідної допомоги.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровткій області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб із суми вихідної допомоги при виході у відставку судді Стежко В.А. в розмірі 30398грн. 81коп. на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тому сума утриманого податку підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
За таких підстав, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та стягнення вихідної допомоги при звільненні підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд виходить за межі позовних вимог, залучаючи до участі у справі Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області зважаючи на той факт, що розпорядником коштів по виплаті вихідної допомоги суддям з державного бюджету є Державна судова адміністрація України в особі її територіальних відділень, а не Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд. Також, стягнення коштів по виплаті вихідної допомоги суддям з Державного бюджету України, здійснюється на підставі відповідного розпорядження органів Державного казначейства України.
Таким чином, суд з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, доходить висновку про визнання дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області по невиплаті вихідної допомоги у сумі 30398грн. 81коп. при звільненні у відставку заступника голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду – голови судової палати ОСОБА_1 протипраними та зобовязує Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в сумі 30398грн. 81коп.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та стягнення вихідної допомоги при звільнені – задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області та Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області щодо невиплати вихідної допомоги у сумі 30398 (тридцять тисяч триста дев’яносто вісім)грн. 81коп. при звільнені у відставку заступника голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду – голови судової палати ОСОБА_1
Зобов’язати Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в сумі 30398(тридцять тисяч триста дев’яносто вісім)грн. 81коп.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Є.О. Жукова