У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.09.06 Справа №1/48/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді Мірошниченко М.В. , Хуторной В.М. , Юхименко О.В.
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача: Прощенко О.С., довіреність № 27 від 30.08.2006р.;
відповідача: Кошліченко В.С., довіреність № 11/10/05 від 11.10.2005р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Північно-Західного закритого акціонерного товариства
«Вторкольормет», м. Київ
на рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2006 року
у справі № 1/48/06
за позовом Північно-Західного закритого акціонерного товариства
«Вторкольормет», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче
об’єднання «Гарт», м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Північно-Західним закритим акціонерним товариством «Вторкольормет», м. Київ було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Гарт», м. Запоріжжя про стягнення суми 77.790,00 грн. заборгованості за договором № 6-10/05 від 12.10.2005р., укладеного між сторонами, у т.ч. 75.000,00 грн. основного боргу, 2418,00 грн. пені та 372,00 грн. 3-х % річних (відповідно до уточнених позовних вимог).
Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 26.06.2006р. у справі № 1/48/06 (суддя Немченко О.І.) в позові відмовив. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано до суду додаткову угоду про кількість металобрухту, його вартість на день поставки, вид, підвид металобрухту, строк поставки та умови поставки металобрухту, укладеної у письмовій формі з відповідачем відповідно до п.4.3 договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № Г-00000015 від 16.03.2006р. Ненадання додаткової угоди свідчить про її не укладення. Оскільки порушення відповідачем господарського зобов’язання не підтверджено, відсутні підстави для застосування відповідальності та оперативно-господарських санкцій.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі Північно-Західне ЗАТ «Вторкольормет», позивач у справі, вказує на те, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи; судом неправильно застосовані норми матеріального права. Зазначає, що при укладенні договору сторонами приймалось до уваги те, що цінова політика на ринку металобрухту надто динамічно змінюється, тобто неможливо заздалегідь передбачити ціну металобрухту, у зв’язку з чим в п.4.1 договору було зазначено, що вартість кожного виду, підвиду, а також загальна вартість металобрухту визначається сторонами на день поставки металобрухту і зазначається в додаткових угодах до договору. Відповідно до п.3.2 договору, відомості про кількість та якість металобрухту, зазначені постачальником при відправленні, є попередніми і уточнюються при прийманні металобрухту покупцем. Кількість (вага) металобрухту визначається шляхом зважування на залізничних (автомобільних) вагах покупця, відповідно до чого представником покупця складається приймально-здавальний акт за формою № 69 або № 19. Датою поставки металобрухту є дата виписки актів Ф. 69, 19. Також, в п.3.4 договору зазначено, що покупець направляє постачальникові телеграму, що є викликом представника постачальника для участі в комісійному прийманні по кількості і якості кожної партії металобрухту, яка надходить. Отже, моментом укладення додаткової угоди (в якій зазначається вид, підвід металобрухту) до договору є дата поставки металобрухту, тобто дата виписки актів Ф. 69, 19. У зв’язку з тим, що відповідачем не була проведена поставка металобрухту взагалі, то сторони не мали можливості укласти додаткову угоду до договору. Сторонами в повній мірі були узгоджені найменування товару та його вид (металобрухт в обладнанні, тобто металобрухт № 508), його кількість (153,845 тн), а також загальна вартість (100.000,00 грн. з урахуванням ПДВ). Проводячи оплату на підставі листа та рахунку-фактури, позивач погодився з найменуванням товару, загальною вартістю та кількістю товару, запропонованими відповідачем. Судом не прийнято до уваги те, що відповідач до теперішнього часу жодного разу не звертався до позивача з вимогою роз’яснити чи погодити умови поставки. В п.4.3 договору не зазначено, що суттєвою умовою проведення попередньої оплати є укладення додаткової угоди між сторонами, а йде мова про строки проведення попередньої оплати покупцем. Судом не було взято до уваги також те, що відповідач, повернувши 18.04.2006р. частину грошових коштів в сумі 25.000,00 грн. на поточний рахунок позивача, підтвердив своє небажання проводити поставку металобрухту позивачу в обумовленому гарантійним листом та рахунком-фактурою обсязі, а також визнав правомірність вимог позивача щодо повернення коштів. Оскільки відповідач повернув грошові кошти на поточний рахунок позивача не в повному обсязі, до останнього повинні бути застосовані оперативно-господарські санкції. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. у справі № 1/48/06 скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивачем також заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу та накласти заборону на реалізацію майна відповідача, мотивоване тим, що невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань дає підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду. Вказане клопотання колегією суддів залишено без задоволення, оскільки заявником не доведено у встановленому ст.ст. 33, 66 ГПК України порядку, того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
ТОВ «НВО «Гарт», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що пунктом 1.2 договору було передбачено, що загальна кількість брухту, що поставляється, вартість, вид, підвид металобрухту, строк поставки і умови поставки, вказуються сторонами в додаткових угодах до даного договору, що є його невід’ємними частинами. Позивач, в порушення умов договору, не звертався до відповідача з пропозицією узгодити вартість, кількість і асортимент продукції, що поставляється. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. у справі № 1/48/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2454 від 31.08.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Хуторного В.М., Юхименка О.В.
В судовому засіданні 01.09.2005р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.
За клопотанням представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
Як випливає з матеріалів справи, 12.10.2005р. між ПЗ ЗАТ «Вторкольормет» (покупець) і ТОВ «НВО «Гарт» (постачальник) був укладений договір поставки № 6-10/05, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов’язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати металобрухт чорних та кольорових металів.
Загальна кількість металобрухту, вартість, вид, підвид металобрухту, строк поставки та умови поставки металобрухту та інше зазначаються сторонами в додаткових угодах до цього договору, які є його невід’ємною частиною (п.1.2 договору).
Вартість кожного виду, підвиду, а також загальна вартість металобрухту визначається сторонами на день поставки металобрухту і зазначається в додаткових угодах до цього договору (п.4.1 договору).
За домовленістю сторін розрахунок за металобрухт можливий на умовах передоплати, яка повинна бути перерахована протягом 5 банківських днів від дати підписання сторонами додаткової угоди до цього договору та на підставі виставленого постачальником рахунку. Якщо за якимись причинами металобрухт не був поставлений (недопоставлений), постачальник зобов’язаний протягом 7 календарних днів з моменту вимоги повернути грошові кошти або частину коштів, що були перераховані покупцем у виді передоплати. У випадку несвоєчасного повернення коштів покупцю, постачальник виплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру не повернутої своєчасно грошової суми, за кожний день прострочення виконання такого зобов’язання. (п.4.3 договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і скріплення печатками і діє до 31.12.2006р. (п.8.1 договору).
Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (п.8.9 договору).
17.03.2006р. на підставі рахунку-фактури № Г-00000015 від 16.03.2006р. позивач платіжним дорученням № 1563 від 17.03.2006р. перерахував відповідачу попередню оплату за металобрухт в сумі 100.000,00 грн.
Відповідачем металобрухт поставлений позивачу не був, у зв’язку з чим останній звернувся до постачальника з вимогою про повернення грошових коштів (від 04.04.2006р. за № 2/06-158). На вказану вимогу відповідач не відреагував і кошти не повернув.
В подальшому, відповідач перерахував позивачу суму 25.000,00 грн. в якості повернення передплати за металобрухт згідно рахунку-фактури № Г-00000015 від 16.03.2006р., що підтверджується меморіальним ордером № 193 від 18.04.2006р.
У зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, позивачем на суму основного боргу, на підставі п.4.3 договору, нараховано суму 2418,00 грн. пені. На підставі ст.625 ЦК України позивачем також нарахована сума 372,00 грн. 3-х % річних.
Внаслідок цього, позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму 77.790,00 грн. заборгованості за договором № 6-10/05 від 12.10.2005р., укладеного між сторонами, у т.ч.: 75.000,00 грн. основного боргу, 2418,00 грн. пені та 372,00 грн. 3-х % річних. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 625 ЦК України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обставини справи свідчать про те, що сторонами не була укладена додаткова угода про кількість металобрухту, його вартість на день поставки, вид, підвид металобрухту, строк поставки та умови поставки металобрухту, у відповідності з умовами пунктів 1.2, 4.1, 4.3, 8.9 договору.
В розумінні ст.654 ЦК України, додаткова угода до договору має укладатися в такій самій формі, що й сам договір.
У зв’язку з відсутністю факту укладення сторонами вищевказаної додаткової угоди до договору, перерахування позивачем грошових коштів в сумі 100.000,00 грн. платіжним дорученням 1563 від 17.03.2006р. з призначенням платежу «Вінниця передоплата за металобрухт по р/ф № Г-00000015 від 16.03.2006р.» не можна вважати як передплату, передбачену договором № 6-10/05 від 12.10.2005р. Вказане цільове призначення платежу не містить посилання на договір або додаткову угоду до нього.
Таким чином, вимога ПЗ ЗАТ «Вторкольормет» про стягнення з відповідача суми 75.000,00 грн. основного боргу, яка обґрунтовується позивачем невиконанням з боку постачальника своїх зобов’язань, передбачених договором поставки № 6-10/05 від 12.10.2005р., є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
У зв’язку з відсутністю порушення відповідачем свого основного зобов’язання за названим договором, відсутні також підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України та оперативно-господарських санкцій, передбачених п.4.3 договору.
Всупереч вимогам ст.33 ГПК України, позивачем не було доведено у встановленому законом порядку невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань.
Крім того, у відповідача перед позивачем за договором № 6-10/05 зобов?язання носить не грошовий, а майновий характер ( у вигляді поставки металобрухту), що узгоджується із ст. 712 ЦК України, відповідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Підстава позову є необґрунтованою.
Позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню. До аналогічних висновків правомірно дійшов і місцевий господарський суд.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Північно-Західного закритого акціонерного товариства «Вторкольормет», м. Київ, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. у справі № 1/48/06 – без змін.
Головуючий суддя Мірошниченко М.В.
судді Мірошниченко М.В.
Хуторной В.М. Юхименко О.В.