У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.09.06 Справа №7/176-пд-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Коробка Н.Д. , Юхименко О.В.
при секретарі: Акімовій Т.М.
За участю представників:
позивача: Журавецька О.А. – дов. №24 від 04.03.05р.
відповідача: не з’явився
третьої особи: не з’явився
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2006р. у справі № 7/176-ПД-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікон ЛТД”, м. Херсон
до відповідача Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, м. Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Херсонська міська рада м.Херсон
про визнання права власності та спонукання до вчинення дій
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №2010 від 24.07.2006р. справа №7/176-ПД-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач); суддів: Коробки Н.Д., Юхименка О.В.
Колегія суддів прийняла справу до свого провадження.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.05.06р. у справі №7/176-пд-06 позов ТОВ «Вікон ЛТД» задоволений. Визнано за ТОВ «Вікон ЛТД» право власності на об’єкт нерухомого майна – нежитлову адміністративно – виробничу будівлю загальною площею 1818кв.м., літери У, У1,У2,У3, розташовану за адресою: м. Херсон, пр.Сенявіна,13-А. Зобов’язано Херсонське ДБТІ зареєструвати право власності ТОВ «Вікон ЛТД» на об’єкт нерухомого майна - нежитлову адміністративно – виробничу будівлю загальною площею 1818кв.м., літери У, У1,У2,У3, розташовану за адресою: м. Херсон, пр.Сенявіна,13-А.
Рішення прийнято з посиланням на ст. 376 ЦК України та мотивовано тим, що здійснене позивачем самовільне будівництво, внаслідок якого об’єкти нерухомого майна став єдиною адміністративно - виробничою будівлею площею 1818 кв.м, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому на вимогу користувача земельної ділянки за ним може бути визнано право власності на самовільно збудоване майно.
Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, Херсонське ДБТІ звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.06р. скасувати та прийняти інше рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судом не залучено до участі у справі особу, прав та обов’язків якої стосується рішення, а саме – власника земельної ділянки – орендодавця в особі Херсонської міської ради. Крім того, не враховано, що відповідно до п.26 договору оренди земельної ділянки від 24.11.05р. право користування обтяжене сервітутними зобов’язаннями. Судом незаконно прийнято рішення про визнання права власності на об’єкт самовільного будівництва.
У судові засідання 25.07.06р.,05.08.06р.представник відповідача не з’явився. Заявою від 19.07.06р. №635 Херсонське ДБТІ підтримало вимоги апеляційної скарги, просило розгляд-нути справу за їх відсутністю.
ТОВ «Вікон ЛТД» у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вказали на законність винесеного судом рішення. Просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Позивач посилається на те, що права власника земельної ділянки не можуть бути в даному випадку порушеними, оскільки ст.95 Земельного кодексу йому, як землекористувачу, надано право на спорудження будівель споруд на відповідній земельній ділянці. Самовільна збудована споруда ніяким чином не порушує встановленого договором оренди землі сервітуту та прав інших осіб.
Відповідач та третя особа законним правом на участь представників в судовому засіданні не скористались. Про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Третя особа про причини неявки суд не повідомила. Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами у відповідності до ст.75 ГПК України за відсутності відповідача і третьої особи.
За клопотанням представника позивача розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу та за його згодою у судовому засіданні 05.09.06р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
На підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №251 від 17.05.2005р. ТОВ "Вікон ЛТД" від 26.05.05р. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі: сховище з гаражем У-1, У1 -1, 492,5 кв.м.; навіс, у-1, 120,9 кв.м.; сховище ф-1, 917,8 кв.м. (свідоцтво серія САА № 799047),загальною площею 1531,2 кв.м.
Право власності на це нерухоме майно зареєстровано Херсонським державним бюро технічної інвентаризації за позивачем, що підтверджено наявним у матеріалах справи витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №7392469 від 31.05.2005р.(а.с.9)
24 листопада 2005р. між позивачем і Херсонською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 24.11.2005р., на підставі якого ТОВ “Віконт ЛТД” передано в оренду в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6758 га під оптову базу для зберігання та продажу продуктів харчування, яка знаходиться у м.Херсоні по пр. Сенявіна, 13-А.
У пункті 4 договору оренди землі зазначено, що розміщені на земельній ділянці будівлі і споруди є власністю орендаря (позивача у справі).
Як встановлено судом першої інстанції, в процесі експлуатації об'єкту нерухомості ТОВ "Вікон ЛТД" з порушенням чинного законодавства було проведено ремонт та укріплення нерухомості, яка є його власністю, що розташована на земельній ділянці, наданій в оренду під розміщення будівель та споруд оптової бази, після чого нежитлові будівлі фактично стали єдиною будівлею загальною площею 1687,7 кв.м..
22.03.06р. позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно загальною площею 1687,7 кв.м. Однак відповіді від останнього не отримав, у зв’язку з чим звернувся до господарського суду з позовом до Херсонського ДБТІ про визнання права власності на вищезазначений об’єкт нерухомості та спонукання зареєструвати право власності.
Після виготовлення відповідачем технічної документації, позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати право власності на нежитлову будівлю (адміністративна будівля) загальною площею 1818кв.м, розташовану за адресою : м. Херсон, пр. Сенявіна, буд.13-А.
Перевіряючи законність прийнятого рішення колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно визначив у відповідності до ч. 1 ст.376 ЦК України здійснену реконструкцію самочинною, проведеною з порушення загальних засад здійснення будівництва об’єктів нерухомості і Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки відсутні докази наявності належного дозволу на її проведення, чи наявності належно затвердженого проекту.
Необхідність отримання дозволу на будівництво безпосередньо передбачена ч.2 ст.18 Закону України “Про основи містобудування” від 16.11.1992р., відповідно до якої будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад або відповідних виконавчих органів у разі делегування їм таких повноважень. Надання радами дозволу на будівництво здійснюється в межах повноважень, визначених п.9 ст.31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Крім того, необхідно також одержати дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва реконструкції, розширення , технічного переоснащення будинків, споруд та капітального ремонту будинків, який видається інспекціями державного архітектурно –будівельного контролю на підставі “Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”.
Затвердження проекту замовником може бути здійснено за наявності рішення органу містобудування та архітектури відповідно до ст.7 Закону України “ Про архітектурну діяльність”. От же відсутність затвердженого проекту й дозволу на проведення будівельних робіт тягне за собою визнання такого будівництва самочинним (ч.1 ст.376 ЦК України, п.5.1.”Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”).
Особа, яка здійснила самовільне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього ( ч.2 ст.376 ЦК України ).
Частиною 5 ст. 376 ЦК України передбачена можливість визнання судом права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, якщо це не порушує права інших осіб.
Разом з тим, колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Херсонської області слід скасувати, з наступних підстав.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту даної норми слідує, що такий позов може бути пред’явлений до будь-якої особи, яка словами або діями заявила про свої претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи.
З матеріалів справи не вбачається, що Херсонським державним бюро технічної інвентаризації вчинено дії, які б свідчили про оспорювання чи невизнання права власності ТОВ “Вікон ЛТД” на нерухоме майно, яке останній зазначив у позові.
Крім цього, до компетенції відповідача не входить повноваження щодо визнання чи оформлення права власності на об’єкти нерухомості.
За таких обставин, колегія дійшла висновку, що Херсонське державне БТІ є неналежним відповідачем і позов про визнання права власності саме до нього взагалі пред’явлений безпідставно.
Господарський суд Херсонської області не врахував данні обставини та не надав належної правової оцінки наявності підстав, визначених законом, для пред’явлення позову про визнання права власності, саме до Херсонського ДБТІ.
Що стосується позовних вимог в частині спонукання Херсонського БТІ зареєструвати право власності на зазначене у позові нерухоме майно, то колегія в даному випадку не згодна з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині.
Згідно підпункту 1 частини 1 статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч.5 Прикінцевих положень Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Частиною третьою статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”(далі - Закон № 1952-IV) визначено, що державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об’єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших , передбачених законом підстав.
Статтею 19 Закону № 1952-IV встановлений перелік документів, які є підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно.
Крім того, у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації
прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. N 7/5, із послідуючими змінами, також встановлено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна.
Пунктом 1.6 вказаного Тимчасового положення передбачено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Позивач не надав відповідачу визначених законом правовстановлюючих документів на самочинне будівництво, а інша частина об’єктів нерухомості, що вказана позивачем у позові нежитлові будівлі: сховище з гаражем У-1, У1 -1, 492,5 кв.м.; навіс, у-1, 120,9 кв.м.; сховище ф-1, 917,8 кв.м. вже зареєстровані відповідачем раніше, про що свідчить витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №7392469 від 31.05.2005р.(а.с.9), і повторній реєстрації не підлягає.
Таким чином, позовні вимоги в частині реєстрації права на об’єкт нерухомості площею 1818 кв.м задоволенню не підлягають.
Бездіяльність державного реєстратора щодо розгляду заяви про реєстрацію прав власності може бути оскаржено у порядку передбаченому ст. 30 Закону України “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
З вище наведеного слідує, що судом першої інстанції при винесенні спірного рішення, неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню.
Судові витрати за розгляд справи у місцевому господарському суді та суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.
Керуючись ст.49, ст. ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, м. Херсон задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2006р. у справі № 7/176-ПД-06 скасувати.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікон ЛТД”, м. Херсон на користь Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, м. Херсон 42.50грн. – державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Коробка Н.Д. Юхименко О.В.