У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.09.06 Справа №14/133-пн-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді Мірошниченко М.В. , Хуторной В.М. , Юхименко О.В.
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників: позивача: Лисих В.М. дов. від 20.07.2006р. № 31-15
відповідача: Коваленко Л.Є. дов. від 28.02.2006р. № 010-290
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дизельний завод»,
м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 23.05.2006 р.
у справі № 14/133-пн-06
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дизельний завод»,
м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Криворізький
центральний рудоремонтний завод», м.Кривий Ріг,
Дніпропетровської області
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Відкритим акціонерним товариством «Дизельний завод», м.Кривий Ріг заявлений позов до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький центральний рудоремонтний завод», м.Кривий Ріг про визнання за позивачем права власності за договором про спільне будівництво дитячого піонерського табору «Крилатий» в с. Червоне, Садовського району, Херсонської області від 14.05.1975р., що належить на праві спільної власності з відповідачем.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 23.05.2006 року у справі № 14/133-пн-06 (суддя Грідасов Ю.В.) у позові відмовив.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство «Дизельний завод», позивач у справі, вказує на те, що ухвалою місцевого господарського суду від 12.05.2006р. розгляд справи був призначений на 23.05.06р. В той же час, на цю ж дату у Вищому господарському суді України був призначений розгляд справи № 10/352, внаслідок чого представник позивача Лисих В.М. не мав змоги з?явитись на розгляд справи № 14/133-пн-06. Заявою від 25.04.06р. позивач звертався до господарського суду щодо відкладення розгляду справи, однак суд цього не здійснив, що порушує право позивача на судовий захист.
Позивачем не пропущений загальний строк позовної давності.
Просить рішення господарського суду Херсонської області від 23.05.2006р. у справі 14/133-пн-06 скасувати та прийняти нове рішення.
Відкрите акціонерне товариство «Криворізький центральний рудоремонтний завод», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що судове рішення прийняте із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач ухвалою господарського суду був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання. У відповідності до ст. ст. 28, 65 ГПК України позивач мав право направити до суду іншого представника, або керівника.
У відповідності до ст. 257 ЦК України строк позовної давності в три роки на звернення до суду сплив у позивача в квітні 2005р.
Просить рішення господарського суду Херсонської області від 23.05.2006р. у справі 14/133-пн-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2200 від 07.08.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.
В судовому засіданні 08.08.2006р. було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника, внаслідок чого ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.08.06р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 01.09.2006р.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2455 від 31.08.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Юхименко О.В., Хуторного В.М.
За клопотанням присутніх представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 01.09.2006р. за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Запорізького апеляційного господарського суду.
Як випливає з матеріалів справи, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 13.01.95р. № 2-АТ Державне підприємство «Криворізький центральний рудоремонтний завод гірничо-збагачувального устаткування» був перетворений у Відкрите акціонерне товариство «Криворізький центральний рудоремонтний завод».
Пунктом 2 зазначеного Наказу статутний фонд ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод» у розмірі 81749430 тис.крб. сформовано за рахунок передачі у власність Товариству державного майна. Перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод» складений та підписаний заступником Голови Фонду держмайна України 04.04.2002 року.
Згідно з вказаним Переліком, у власність відповідача передано, зокрема, і піонерський табір «Крилатий» (згідно Переліку № п/п 140). На підставі вищенаведених Наказу, Переліку та рішення Виконавчого комітету сільради с. Красноє Скадовського району Херсонської області, у відповідності до вимог пунктів 2.1., 6.1. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.02 р., 18.08.2002 року відповідачу було видане свідоцтво на право власності на ДОТ «Крилатий» за №79.
Слід зазначити, що моментом виникнення у відповідача права власності на спірне нерухоме майно є складання Переліку майна від 04.04.2002 року, який разом з Наказом ФДМ України від 13.01.95 р. № 2-АТ є правоустановлюючими документами, (у відповідності до п. 15 Переліку правовстановлюючих документів), на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток № 1 до пункту 2.1. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.02 р.).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Посилаючись у позовній заяві на дольову участь у будівництві спірного нерухомого майна, позивач не надав відповідних письмових доказів фактичного виконання робіт у дольовому будівництві із зазначенням обсягу та вартості вказаної участі згідно умов договору від 14.05.1975 р. (а.с. 10-12). Представлені позивачем кошториси, проекти та звіти не підтверджують фактичного виконання будівельних (ремонтних) робіт.
Крім того, умовами п. 5 договору від 14.05.1975 р. передбачено, що по закінченню будівництва піонерського табору і вводу його в експлуатацію (повністю або частково) «Гензамовник» (правопопередник відповідача) зобов'язується виділити «Дольщику» (позивачу) кількість путівок на кожний заїзд пропорційно понесеним затратам на будівництво піонерського табору, але не менше 75 путівок на заїзд після повного закінчення будівництва піонерського табору.
Колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до ст. 4 ЦК УРСР (1963р.), який діяв на момент укладення договору від 14.05.1975р. і на момент набуття відповідачем права власності на піонерський табір згідно до наказу Фонду державного майна України від 13.01.95р. № 2-АТ та Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод» складеного та підписаного заступником Голови Фонду держмайна України 04.04.2002 року, цивільні права та обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також із дій громадян та організацій, які хоча і не передбачені законом, однак в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов’язки. До таких підстав, зокрема, віднесені угоди.
Договір від 14.05.1975р., на який посилається позивач у якості підстави набуття ним права власності, не містить умови щодо можливості набуття позивачем права власності на частину піонерського табору.
Посилання позивача у якості підстави позову на ст. 112 ЦК УРСР є необґрунтованим, оскільки зазначена норма права регламентує загальне поняття спільної власності. Однак, підстава для набуття спільної власності на піонерський табір «Крилатий» позивачем не доведена. Не доведений позивачем і розмір частки у спільній власності.
Підстава заявленого позову є необґрунтованою.
За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом обґрунтовано не залучено до участі у справі у якості відповідача ТОВ «Світанок» (яке за договором купівлі-продажу від 06.10.03р. придбало у власність піонерський табір), оскільки підстава та предмет заявленого у справі № 14/133-пн-06 позову не впливають на права та обов’язки ТОВ «Світанок», із урахуванням того, що останнє придбало майновий комплекс на законних підставах, договір купівлі-продажу є чинним і породжує певні правові наслідки.
Посилання позивача на те, що місцевий господарський суд безпідставно не відклав розгляд справи, не впливає на законність судового рішення, оскільки позивач ухвалою господарського суду був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання. У відповідності до ст. ст. 28, 65 ГПК України позивач мав право направити до суду іншого представника, або керівника. Крім того, за ст. 75 ГПК України господарський суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2006 року у справі № 14/133-пн-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дизельний завод», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області - без задоволення.
Головуючий суддя Мірошниченко М.В.
судді Мірошниченко М.В.
Хуторной В.М. Юхименко О.В.