КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2011 року 2а-757/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Головенко О.Д.,
судді: Колеснікової І.С.; Панченко Н.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України та Міністерства фінансів України про стягнення грошової компенсації сум прибуткового податку з доходів фізичних осіб,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України та Міністерства фінансів України про стягнення грошової компенсації сум прибуткового податку з доходів фізичних осіб в розмірі 16 527,43 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що працює суддею Тетіївського районного суду Київської області. Відповідно до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10.07.1995 № 548/95 звільнені від сплати прибуткового податку.
Вказує, що згідно з Законом України «Про статус суддів» та Конституцією України визначено гарантії незалежності суддів, згідно яких Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів та діяльності суддів як складової конституційних гарантій їх незалежності та недоторканості.
Зазначив, що в п. 7 рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 по справі про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій (справа № 1-27/2004) норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, їх соціальних захист не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації надання суддям пільг, компенсацій і гарантій, не можуть становитися у залежності від бюджетного фінансування.
В зв’язку з набранням чинності з 01.01.2044 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який передбачає лише соціальні пільги по сплаті вказаного податку, протягом 2004 року з нарахованої позивачу заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 16 527,43 грн.
В результаті справляння податку з доходів фізичних осіб, сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати вказаного податку у позивача стала нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої йому за четвертий квартал 2003 року.
Вважає, що виплата грошової компенсації повинна здійснюватись за рахунок бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на утримання органів судової влади. Податок з доходів фізичних осіб, утриманий з заробітної плати суддів, не повинен перераховуватись на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Позивач в судове засідання не з’явився, проте направив на адресу суду телеграму в якій просить розгляди справу у його відсутності.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України в судове засідання не з’явився.
Представник відповідача - Державної судової адміністрації України в судове засідання не з’явився, проте на адресу суду надіслав заперечення в якому просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача – Міністерства фінансів України в судове засідання не з’явився, проте на адресу суду надіслав заперечення в якому просить в задоволенні позову відмовити та провести розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час звернення з позовною заявою працював суддею Тетіївського районного суду Київської області, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1.
Протягом 2004 року – червень 2007 року включно з нарахованої позивачу заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 16 527,43 грн.
Питання матеріального забезпечення суддів на момент виникнення даних спірних правовідносин були врегульовані ст. 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1995 № 2862-XII (чинний на момент виникнення спірних правовідносин). Зазначена норма не містить положень про звільнення суддів від сплати прибуткового податку. Проте, таке право було запроваджено Указом Президента України від 10.07.2004 № 584, в абз. 4 ст. 1 якого встановлено, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи.
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) для суддів не було передбачено звільнення від сплати прибуткового податку. З введенням в дію цього Закону абз. 4 ст. 1 Указу Президента України від 10.07.2004 №584 втратив чинність (перелік указів Президента України, що втрачають чинність з 01.01.2004, затверджений Указом Президента України від 25.12.2003 №1497).
Водночас, Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження «Про деякі питання оплати праці суддів» від 20.01.2004 №22-р, абз. 1, 2 п. 1 якого дозволено головам судів загальної юрисдикції здійснювати компенсаційні виплати суддям у розмірі 100 відсотків посадового окладу в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць, після сплати податку на доходи фізичних осіб, буде нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за четвертий квартал 2003 року. При цьому, компенсаційна виплата не повинна перевищувати втрати частини заробітку судді, пов’язаної із справлянням податку на доходи фізичних осіб, а відповідно до пункту 2 вищезазначеного розпорядження така виплата здійснюється у межах видатків на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на утримання органів судової влади.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 було зобов’язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Київській області направити на адресу Київського окружного адміністративного суду наступні докази, а саме, вказати розмір середньомісячної заробітної плати судді Лісовенка Петра Івановича, нарахованої за четвертий квартал 2003 року, вказати чи вживалися головою Тетіївського районного суду Київської області та Територіальним управління Державної судової адміністрації Київської області будь-які заходи щодо нарахування компенсації в зв’язку із втратою частини заробітку, пов’язаної із справлянням податку з доходів фізичних осіб судді Лісовенку Петру Івановичу за період з 2004 року по липень 2007 року, а також вказати чи були передбачені у Державному бюджету України на 2004 рік на утримання органів судової влади здійснення компенсаційних виплат суддям в зв’язку із втратою частини заробітку, пов’язаної із справлянням податку з доходів фізичних осіб.
На виконання вищенаведеної ухвали суду Територіальним управління Державної судової адміністрації Київської області було направлено Лист № 07-392 в якому зазначено, що видатків на утримання органів судової влади у Державному бюджеті України на 2004 рік для здійснення компенсаційних виплат суддям передбачено не було.
Враховуючи наведене, суд вважає, що правові підстави для стягнення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік відсутні, оскільки у Державному бюджеті України на 2004 рік видатків для здійснення компенсаційних виплат суддям передбачено не було.
Щодо вимоги позивача про стягнення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб за період з 2005 року до липня 2007 року, то дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати праці суддів» від 20.01.2004 № 22-р в частині компенсаційних виплат діяло лише у 2004 році, а тому позовна вимога в частині стягнення компенсації за інші періоди, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя (підпис) Головенко О.Д.
Судді (підпис) Колеснікова І.С.
(підпис) Панченко Н.Д.