справа № 2а-9745/10/0670
категорія 8.2.8
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іваненко Т.В. ,
при секретарі - Духновській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Житомирі № 0009641702/0 від 26.11.2010 р., яким підприємству донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 359,05 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 718,10 грн. Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став той факт, що у 46 випадках було проведено розрахунки готівкою без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту в тому числі: з переліку коштів прозвітованих працівниками ВАТ "Верстатуніверсалмаш" квитки на проїзд у маршрутках перевізників ПП "Мазар", ПП "Фаворит-люкс" незареєстровані в органах державної податкової служби, не оформлені належним чином розрахункові документи. Крім того позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що штрафна санкція застосована в розмірі 200% від основного зобов'язання, яка не передбачена законом.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали. Просили задовольнити в повному обсязі, на підставі наявних матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала. Просила відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. Заперечення обґрунтовувала тим, що було проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем платіжного документа встановленої форми та змісту товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмового документа, який би підтверджував сплату покупцями готівкових коштів на суму 359,05 грн., в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 359,05 грн., чим порушується п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, та п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Штрафна санкція застосованна на підставі пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками ДПІ в м. Житомирі була проведена планова виїзна перевірка ВАТ " Верстатуніверсалмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., про що складено акт від 10.11.2010 р. № 8539/23-1/00222172/0110. Перевіркою було виявлено порушення п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме в авансових звітах, в 46 випадках, відсутні достовірні підтвердні документи про використання коштів за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.
26.11.2010 р. ДПІ в м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення № 0009641702/0, яким позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 359,05 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 718,10 грн.
Зокрема, перевіркою встановлено, що позивачем проведено готівковий розрахунок на суму 1050,00 грн. з поданням одержувачем коштів платіжного документа - розрахункової квитанції ААБШ № 645501 від ЖТТУ, в якій не було зазначено суму розрахунку на яку здійснювався платіж. Також встановлений випадок, що до авансового звіту надано товарний чек без назви суб"єкта господарювання та кода ДРФО. Вказані випадки, на думку відповідача, є порушенням касової дисципліни, а саме вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а не п.п. 4.2.1 п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
До інших (37 випадків) авансових звітів платниками надані квитки на проїзд за маршрутом Житомир - Київ, які видавалися працівникам при відрядженні, що не зареєстровані в органах ДПС.
Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.1998р. за № 218/2658 має пряме посилання до п. 5.4.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств в Україні" витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій). Про обов"язковість реєстрації цих квитків не зазначено, достатньо просто їх наявність. Також Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" та іншими законодавчими актами не передбачено обов'язок позивача перевіряти чи зареєстровані квитки на проїзд та чи дотримуються вимоги податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання.
В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідач посилається на порушення п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", відповідно до якого до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Даний підпункт Закону не має відношення до порушень допущених при звіті за кошти, отримані на відрядження або під звіт.
До авансових звітів № 5 від 31.07.07 р. на суму 131,04 грн., № 21 від 14.08.07 р. на суму 22,70 грн., без номеру від 21.08.2007 р. на суму 16,84 грн., № 10 від 07.08.2008 р. на суму 47,90 грн. надано вантажну декларацію, видану ПП "Нічний експрес", що на думку відповідача не є належним підтвердженням підзвітних коштів.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Суд приходить до висновку, що вантажна декларація підтверджує факт отримання товару, а отже є належним документом для відзвітування за отримані під звіт кошти.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (із змінами і доповненнями) форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до п. 1.13 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податок - податок з доходів фізичних осіб; оподаткування - порядок, пов'язаний з визначенням об'єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб; платник податку (у відповідних відмінках) - платник податку з доходів фізичних осіб. Податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.
Згідно п. 2.1 ст. 2 вказаного Закону платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України - фізичні особи.
Відповідач не довів, що в ході перевірки перевіряючі переконались, що сума нарахованих коштів під авансовий звіт отримані працівниками на підставі касового ордеру. Отже, відсутні докази про те, що ці кошти виплачені, на підставі чого й донараховуюється податок з доходів фізичних осіб.
На підставі пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без нарахування та сплати податку, якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання такого податку, тобто в розмірі 718,10 грн.
Зі всього вищевикладеного можна зробити висновок, що податок на доходи фізичних осіб в розмірі 359,05 грн. донарахований неправомірно, тому й штрафні санкції застосовані неправомірно.
Крім того, виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.
Таким чином, фінансові санкції, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).
Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.
Порушення позивачем вчинені за період з 09.07.2007 р. по 28.12.2009 р., акт про перевірку, яким зафіксовано вчинене порушення, складений 10.11.2010 р., а штрафні (фінансові) санкції застосовані 21.11.2010 р. р., тобто після закінчення зазначених строків.
Таким чином податкове повідомлення- рішення № 0009641702/0 від 26.11.2010 року підлягає визнанню нечинним.
Керуючись Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 26.11.2010 року №0009641702/0.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Т.В. Іваненко
Повний текст постанови виготовлено: 16 травня 2011 р.