КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2011 року 2а-545/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
судді: Панченко Н.Д., Колеснікова І.С.
при секретарі судового засідання Шевчук О.М.,
за участю:
позивача 1: не з’явився;
позивача 2: не з’явився;
представника відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 (надалі - позивач 1) та ОСОБА_3 (надалі – позивач 2) звернулись до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідача) та просять суд зобов’язати відповідача виконати вимоги чинного законодавства України щодо проставлення апостиля на документах позивачів, зобов’язати відповідача вжити заходів для відновлення законних прав позивачів та для запобігання та унеможливлення вчинення порушень вимог чинного законодавства щодо позивачів посадовими та службовими особами відповідача, а також у порядку відшкодування моральної шкоди, стягнути з відповідача на користь позивачів 1 500,00 грн.
В судове засідання позивачі не з’явилися. Просили суд розглядати справу у їх відсутності.
Представник відповідача проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень вказала, що прохання позивачів не могло бути задоволено, оскільки підрозділом, до якого звернулись позивачі, проставляються апостиль виключно на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану, тобто на оригіналах відповідних документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану, а не на їх нотаріально засвідчених копіях.
Також представник відповідача вказала, що права ОСОБА_3 порушенні не були, оскільки позивачці не було відмовлено у проставлені апостилю, а лише надано роз’яснення щодо порядку та графіку надання відповідних послуг Міністерством юстиції України.
Зазначила, що ОСОБА_2 не є суб’єктом спірних правовідносин, оскільки з приводу простлавлення апостилю до відповідача не звертався.
На думку відповідача доводи позивачів не відповідають дійсним обставинам справи, а позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.01.2011 ОСОБА_3 звернулась до Відділу проставлення апостиля Департаменту у справах цивільного стану громадян Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою місто Київ, вулиця Артема, 73, з метою подачі документів для проставлення апостиля. Однак відповідачем було відмовлено у прийнятті документів для проставлення апостилю та було повідомлено, що даний відділ не виконує проставлення апостилю на копіях документів.
Відповідно до Закону України № 2933 – III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», Україна приєдналась до Конвенції (надалі - Конвенція). Для України зазначена Конвенція набрала чинності з 22.12.2003.
Згідно ст. 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого ст. 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Передбачений в ч. 1 ст. 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Статтею 6 Конвенції визначено, що кожна Договірна держава призначає, зазначаючи їхні офіційні функції, ті органи, яким надаються повноваження на проставлення апостиля.
Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» Міністерству юстиції України надано повноваження на проставлення апостиля на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.
Відповідно до п. 2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 №1577 (надалі - Положення), Мін'юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Пунктом 8 Положення передбачено, що Мін'юст у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Рішення Мін'юсту, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
З метою реалізації покладених на Мін'юст повноважень щодо проставлення апостилю, забезпечення захисту прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, відповідачем власними наказами були визначені структурні підрозділи, що надають зазначені послуги. Наказом Мін'юсту від 31.082009 № 1555/5 затверджено Стандарт надання адміністративної послуги щодо проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав; наказом від 10.09.2008 № 1352/7 затверджено графік прийому і оформлення документів, поданих для проставлення апостиля на документах, призначених для використання на території інших держав.
Отже, покладені на Міністерство юстиції України повноваження, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 61, реалізуються відповідачем через відповідні структурні підрозділи та у порядку, передбаченому актами Мін'юсту, виданими на реалізацію зазначених вище повноважень.
Пунктом 2 Стандарту надання адміністративної послуги з проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.08.2009 № 1555/5, визначено, що послугу з проставлення апостиля надає:
- Міністерство юстиції (Департамент нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань) на документах, які виходять від органів судової влади, а також на документах, що оформляються нотаріусами України;
- Міністерство юстиції (Департамент у справах цивільного стану громадян) на документах, які виходять від органів юстиції про реєстрацію актів цивільного стану.
При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян» органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (надалі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.
Згідно Положення про Департамент у справах цивільного стану громадян, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 11.10.2007 № 1411/4, Департамент у справах цивільного стану громадян проставляє апостиль на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану
Відділ проставлення апостиля Департаменту у справах цивільного стану громадян здійснюють прийом фізичних осіб відповідно до Графіку організації роботи по проставленню апостиля на документах, призначених для використання на території інших держав, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 26.06.2007 № 880/7, та у строки визначені наказом Міністерства юстиції від 11.09.2007 № 757/5.
Як зазначено в адміністративному позові, 25.01.2011 ОСОБА_3. звернулася до відділу проставлення апостилю Департаменту у справах цивільного стану громадян Міністерства юстиції України для проставлення апостилю на нотаріально засвідчених копіях Свідоцтва про одруження 1-БК № НОМЕР_1, тобто, було подано документи, оформлені нотаріусом.
Отже, враховуючи зазначені вище положення, прохання позивача не могло бути задоволено, оскільки зазначеним вище підрозділом проставляється апостиль виключно на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану, тобто на оригіналах відповідних документів виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану, а не на їх нотаріально засвідчених копіях.
Виходячи із встановленої вищенаведеними нормативно-правовими актами компетенції позивачці були надані відповідні роз'яснення та рекомендовано подати нотаріально засвідчені копії Свідоцтва для проставлення апостилю до іншого підрозділу Міністерства юстиції України - Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об'єднань.
Після надання відповідних роз'яснень та враховуючи, що визначений наказом Мін'юсту від 10.09.2008 № 1352/7, час прийому завершився, позивачці було запропоновано звільнити приміщення в якому проводився прийом документів про державну реєстрацію актів цивільного стану для проставлення апостилю.
При цьому слід зазначити, що порядок проставлення апостилю Міністерством юстиції України, компетенція відповідних його підрозділів і графіки надання зазначених послуг є загальнодоступними, а саме розміщені на веб-сайті Міністерства юстиції України (www.miniust.gov.ua, розділ «Порядок проставлення апостилю») та у приміщеннях Міністерства юстиції України в яких надаються ці послуги. Усні роз'яснення з відповідних питань надаються громадянам телефоном, а також безпосередньо працівниками відповідача.
Враховуючи викладене, слід зауважити на відсутності факту порушення прав ОСОБА_3 та відповідно спору між відповідачем та позивачами, оскільки позивачці не було відмовлено у проставленні апостилю, а лише надано роз'яснення щодо порядку та графіку надання відповідних послуг Міністерством юстиції України.
Зазначене підтверджується зокрема тим, що 04.02.2011 ОСОБА_3 звернулась до відділу проставлення апостилю Департаменту у справах цивільного стану громадян з питання проставлення апостиля на оригіналі свідоцтва про шлюб, на якому в той же день був проставлений апостиль з дотриманням вимог нормативно-правових актів, про що свідчить копії заяви, квитанції по оплаті послуг з проставлення апостиля, витягу з Журналу реєстрації апостилей.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. З КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Між тим, позивачі не надали суду доказів того, що діями відповідача порушені їх права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах, що випливають з повноважень Мін'юсту щодо проставлення апостилю та здійснюються ним в порядку передбаченому законодавством.
При цьому другий позивач - ОСОБА_2 взагалі не є суб'єктом спірних правовідносин, оскільки з приводу проставлення апостилю до відповідача не звертався.
Отже, як зазначено у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 № 781/11/13-10 звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.
Щодо вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди при вирішенні питання про з'ясування фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст. 1167 ЦК України, в якій визначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Частиною 1 вищеназваної статті встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч. 2 цієї статті.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується".
Отже відшкодування моральної шкоди здійснюється особою, яка її заподіяла, лише за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
В діях Міністерства юстиції України відсутні будь-які протиправні дії.
Позивачем не надані докази спричинення моральної шкоди, як і не обґрунтований розмір позивачем заявлених вимог, тому на думку суду позовні вимоги до Міністерства юстиції України безпідставні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
За таких обставин, дії Міністерства юстиції України відповідали визначеній компетенції і встановленому законодавством порядку проставлення апостилю та не порушили прав чи інтересів позивачів, забезпечили їх реалізацію виключно у спосіб передбачений законодавством
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя (підпис) Головенко О.Д.
Судді (підпис) Панченко Н.Д.
(підпис) Колеснікова І.С.
Постанова у повному обсязі виготовлена 04 квітня 2011 року.