У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.07.06 Справа №15/39
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді Мірошниченко М.В. , Радченко О.П. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників:
позивача: Трачук Н.І., довіреність від 03.05.2006р.;
відповідача: Шишко О.Г., довіреність № 1953 від 24.07.2006р.;
3-ої особи: Стеценко І.В., довіреність № 01-17/238 від 14.06.2006р.;
3-ої особи: Євсеєнко О.О., довіреність № 01-17/231 від 07.06.2006р.;
3-ої особи: Свєшніков В.В., довіреність № 01-17/303 від 12.07.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астрон»,
м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2006 року
у справі № 15/39
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астрон»,
м. Запоріжжя
до відповідача Комунальної установи «Обласна психіатрична лікарня»,
м. Запоріжжя
третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору Запорізька обласна рада, м. Запоріжжя
про визнання договору оренди дійсним
за зустрічним позовом Комунальної установи «Обласна психіатрична лікарня»,
м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астрон»,
м. Запоріжжя
про визнання договору оренди недійсним та виселення
з приміщення, що орендується
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Астрон», м. Запоріжжя було подано позов до Комунальної установи «Обласна психіатрична лікарня», м. Запоріжжя про визнання дійсним договору оренди № 758/1 від 06.12.2005р., укладеного між позивачем і відповідачем.
В ході судового розгляду справи КУ «Обласна психіатрична лікарня» було подано зустрічний позов до ТОВ фірма «Астрон» про визнання договору оренди № 758/1 від 06.12.2005р. недійсним та примусове виселення відповідача з приміщення, яке орендується та розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40-років Радянської України, 65.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 18.04.2006р. у справі № 15/39 (суддя Колодій Н.А.) у задоволенні первісного позову відмовив. Зустрічний позов задовольнив: визнав недійсним договір № 758/1 оренди нерухомого майна, що укладений між позивачем та відповідачем; виселив ТОВ фірма «Астрон» з приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40-років Радянської України, 65 на користь КУ «Обласна психіатрична лікарня».
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ТОВ фірма «Астрон», позивач за первісним позовом, вказує на те, що висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи; судом порушені норми процесуального права. Зазначає, що позивач зі свого боку виконав обов’язки за договором оренди і у визначений термін звернувся до орендодавця з приводу продовження дії договору. Проте, орендодавець не звертався ні до управління охорони здоров’я, якому він функціонально підпорядкований, ні до управління власності та корпоративних прав облдержадміністрації для отримання дозволу на продовження договору оренди на новий строк. Відповідач відмовився посвідчити договір нотаріально, у відповідності зі ст.793 ЦК України. У спірних відносинах виник конфлікт інтересів, оскільки власником приміщення і орендодавцем виявилися різні установи. Судом не прийнятий до уваги лист управління охорони здоров’я № 01/405-ш від 15.02.2006р., з якого випливає, що структурний підрозділ облдержадміністрації, якому відповідач функціонально підпорядкований, не заперечує проти подальшої оренди. Обставина передачі нерухомого майна за договором підтверджується актом прийому-передачі від 05.12.2000р., що свідчить про виконання орендодавцем своїх обов’язків за договором, і з цього часу об’єкт не вибував з користування орендаря, а отже, відбулося повне виконання договору позивачем і у суду були всі підстави для визнання його дійсним. Суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки за відсутністю клопотання зацікавленої сторони прийняв рішення про визнання договору недійсним і виселення позивача, тоді як відповідачем було сплачено державне мито лише за одну позовну вимогу – виселення. Крім того, суд прийняв рішення про права та обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме - Управління охорони здоров’я, яке є структурним підрозділом облради і його висновки щодо продовження дії дозволу бути орендодавцем нерухомого майна або перегляду умов договору оренди необхідно було отримати відповідачу для вирішення питання дійсності договору. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2006р. у справі № 15/39 скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити.
КУ «Обласна психіатрична лікарня», відповідач за первісним позовом, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що судом вірно, в межах заявлених позовних вимог, було прийнято рішення. В момент укладення договору оренди від 06.12.2005р. № 785/1 сторонами не дотриманий «Порядок надання дозволу комунальним підприємствам та бюджетним установам, заснованим на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, бути орендодавцями нерухомого майна, що знаходиться на їх балансах», а саме - був відсутній дозвіл на продовження договору оренди на новий термін. Лист обласного управління охорони здоров’я № 01/405-ш від 15.02.2006р. не може прийматися судом до уваги, оскільки цей лист був відповіддю на пропозицію позивача узгодити приватизацію об’єкту оренди, тобто такий лист не має відношення до предмету позову. Твердження позивача про те, що при винесенні рішення судом були зачеплені права та інтереси третьої особи – обласного управління охорони здоров’я – є неправомірними, оскільки орендні правовідносини лікарняних установ не зачіпають інтересів цієї особи. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2006р. у справі № 15/39 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Запорізька обласна рада, третя особа у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує зокрема на те, що лікарня не мала наміру здавати в оренду нерухоме майно, в той час коли намір про продовження дії договору оренди повинен бути у обох сторін договору. Ані Лікарня, ані Обласна рада не давали згоди на те, щоб позивач продовжував користуватись приміщенням. При розгляді справи господарським судом у повному обсязі з’ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи, судом не були порушені норми процесуального права. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2006р. у справі № 15/39 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
В судовому засіданні учасниками судового процесу підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2047 від 25.07.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Радченко О.П., Хуторного В.М.
За клопотанням представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
Як випливає з матеріалів справи, 05.12.2000р. між Державною комунальною установою «Запорізький міський психоневрологічний клінічний диспансер» (орендодавець) і ТОВ фірма «Астрон» (орендар) був укладений договір № 758 оренди нежитлового приміщення, згідно з п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, нежитлове приміщення загальною площею 92,75 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40-років Радянської України, 65, яке знаходиться на балансі «Запорізького міського психоневрологічного клінічного диспансеру».
До договору № 758 укладались додаткові угоди.
Договір діє з 05.12.2000р. до 05.12.2005р. строком на 5 років (п.10.1 договору).
Пунктом 10.7 договору № 758 передбачено, що за місяць до закінчення строку дії договору сторони повинні письмово визначитись щодо продовження або припинення договору. Якщо сторони мають намір продовжити дію договору на новий строк, орендодавець, після попереднього погодження з структурним підрозділом облдержадміністрації, якому він функціонально підпорядкований, звертається до управління власності та корпоративних прав облдержадміністрації для отримання дозволу на продовження договору оренди на новий строк. Відсутність відповідного дозволу бути орендодавцем на новий термін припиняє дію договору після закінчення терміну його дії.
В подальшому сторонами складено та підписано акт прийому-передачі орендованого нерухомого майна, відповідно до умов договору оренди № 758 від 05.12.2000р.
27.07.2001р. Запорізькою обласною радою було прийнято рішення № 6 «Про зміни у складі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області», яким державна комунальна установа «Запорізький міський психоневрологічний клінічний диспансер» була включена до об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, управління якими є компетенцією Запорізької обласної ради.
Рішенням Запорізької обласної ради від 24.06.2005р. № 16 припинено комунальну установу «Запорізький міський психоневрологічний клінічний диспансер» шляхом її приєднання до комунальної установи «Обласна психіатрична лікарня». КУ «Обласна психіатрична лікарня» є правонаступником усіх прав та обов’язків КУ «Запорізький міський психоневрологічний диспансер».
Таким чином, КУ «Обласна психіатрична лікарня» набула прав та обов’язків орендодавця за договором оренди № 758 від 05.12.2000р.
Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 87 від 09.11.2005р. з проханням продовжити строк дії договору оренди № 758 від 05.12.2000р.
06.12.2005р. між КУ «Обласна психіатрична лікарня» (орендодавець) і ТОВ фірма «Астрон» (орендар) був укладений договір №758/1 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі КУ «Обласна психіатрична лікарня», згідно з п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно – приміщення загальною площею 103,1 кв.м., розташоване на 1 поверсі будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 65, для розміщення аптеки.
В обґрунтування позовних вимог за первісним позовом ТОВ фірма «Астрон» посилається на те, що відповідач відмовився посвідчити нотаріально договір оренди № 758/1 від 06.12.2005р., відповідно до ст.793 ЦК України. На думку позивача, відповідач безпідставно уникає від нотаріального посвідчення договору оренди, а обставина передачі нерухомого майна за договором підтверджується актом прийому-передачі від 05.12.2000р., що свідчить про виконання орендодавцем своїх обов’язків за договором. У зв’язку з цим, позивач просить визнати дійсним договір оренди № 758/1 від 06.12.2005р., укладений між сторонами. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 220, 793 ЦК України, ст.12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом КУ «Обласна психіатрична лікарня» посилається на те, що орендодавець не давав своєї згоди на продовження договору оренди на строк 5 років та внесення пункту про приватизацію орендованого приміщення, оскільки не мав на це дозволу власника, а в частині строку дії договору орендар вніс самостійно зміни шляхом заміни відповідних сторінок в тексті договору. Орендар неправомірно продовжує використовувати приміщення, чим створює перепони орендодавцю для використання вказаного приміщення для власних виробничих потреб. У зв’язку з цим в позові ставиться вимога про визнання договору оренди № 758/1 від 06.12.2005р. недійсним та примусове виселення відповідача з приміщення, яке орендується за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40-років Радянської України, 65. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 770, 785 ЦК України, ст.ст. 15, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування», обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно з ч.1 ст.43 названого Закону, виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, як вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.
31.03.2005р. Запорізькою обласною радою було прийнято рішення № 19 «Про нормативно-правові документи з питань орендних відносин для об’єктів, що відносяться до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області», яким затверджений Порядок надання дозволу комунальним підприємствам та бюджетним установам (органу, установі чи організації), заснованим на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, бути орендодавцями нерухомого майна, що знаходиться на їх балансах.
В п.2.1 цього Порядку зазначено, що комунальне підприємство, бюджетна установа для отримання дозволу бути орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться на його (її) балансі, звертається до виконавчого апарату обласної ради з листом-клопотанням. До листа-клопотання додається певний пакет документів.
Згідно пунктів 2.3, 2.4 цього Порядку, виконавчий апарат обласної ради у 15-денний строк перевіряє подані документи та готує розпорядження голови обласної ради про надання дозволу комунальному підприємству або бюджетній установі бути орендодавцем нерухомого майна чи обґрунтовану відмову в наданні дозволу виступати орендодавцем нерухомого майна. При наданні дозволу комунальному підприємству, бюджетній установі бути орендодавцем нерухомого майна на певний строк та на умовах, визначених в наданому проекті договору оренди, видається розпорядження голови обласної ради.
Відповідно до п.2.5 Порядку, у разі закінчення терміну дії дозволу бути орендодавцем нерухомого майна або перегляду умов договору оренди, комунальне підприємство, бюджетна установа звертається до виконавчого апарату обласної ради з листом-клопотанням та висновками відповідного галузевого структурного підрозділу облдержадміністрації, який здійснює його функціональне управління, щодо продовження дії дозволу бути орендодавцем нерухомого майна або перегляду умов договору оренди.
Обставини справи свідчать про те, що відповідач, як орендодавець за договором оренди, звертався до Запорізької обласної ради з листом (від 01.12.2005р. за № 2833) щодо продовження орендних відносин з ТОВ фірмою «Астрон». Своїм листом від 05.12.2005р. за № 2666/01-14 обласна рада фактично відмовила у продовженні орендних відносин на новий строк.
Таким чином, у спірних відносинах виконавчий апарат Запорізької обласної ради не надавав дозволу відповідачу на продовження орендних відносин з ТОВ фірмою «Астрон».
Як на підставу позовних вимог ТОВ фірма «Астрон» посилається на приписи ст.ст. 220, 793 ЦК України.
Так, згідно зі ст.793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Посилання ТОВ фірми «Астрон» на вказані приписи діючого законодавства є необґрунтованими, оскільки, як вказувалось вище, у орендодавця за договором оренди був відсутній відповідний дозвіл на продовження орендних відносин з орендарем. До того ж, договір № 758/1 від 06.12.2005р. фактично не виконувався сторонами. Так, на думку позивача, обставина передачі нерухомого майна за вказаним договором підтверджується актом прийому-передачі від 05.12.2000р., що свідчить про виконання орендодавцем своїх обов’язків за договором. Проте, такі доводи є безпідставними, оскільки акт прийому-передачі від 05.12.2000р. був складений саме на виконання договору оренди № 758 від 05.12.2000р., а не будь-якого іншого договору. В п.2.1 договору оренди № 758/1 від 06.12.2005р. зазначено, що вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта прийому-передачі вказаного майна. Обставини справи свідчать про те, що сторонами не був підписаний акт прийому-передачі майна, згідно умов п.2.1 договору оренди № 758/1 від 06.12.2005р.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у КУ «Обласна психіатрична лікарня» не було правових підстав для продовження орендних відносин з ТОВ фірмою «Астрон» та укладення договору № 758/1 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області від 06.12.2005р., оскільки був порушений відповідний порядок орендних правовідношень.
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з Роз’ясненням ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Обставини справи свідчать про те, що договір від 06.12.2005р. № 758/1 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області є таким, що суперечить приписам Закону України «Про місцеве самоврядування», а тому підстави для визнання такого договору дійсним, згідно позовних вимог за первісним позовом, відсутні. В той же час, позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання такого договору недійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню, з підстав, зазначених вище.
Відповідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Умовами п.2.3 договору оренди № 758 від 05.12.2000р. встановлений обов’язок орендаря в 10-денний строк здати орендодавцю приміщення у відповідності з актом прийому-передачі. В п.5.9 цього договору зазначено, що у разі припинення дії договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцю орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду з урахуванням фізичного зносу.
З матеріалів справи вбачається те, що листом від 05.12.2005р. за № 2627/1 КУ «Обласна психіатрична лікарня» повідомила орендаря про припинення дії договору оренди № 758 від 05.12.2000р. та у строк до 20.12.2005р. запропонувала повернути орендоване майно.
Проте, ТОВ фірма «Астрон» свої зобов’язання за договором в частині повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди не виконало і приміщення за актом прийому-передачі не повернуло. Про відмову звільняти займане приміщення орендар також повідомив лікарню в листі від 12.12.2005р. за № 95.
За таких обставин, зустрічні позовні вимоги про виселення ТОВ фірма «Астрон» з займаного приміщення є також обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Посилання скаржника на те, судом першої інстанції не прийнятий до уваги лист управління охорони здоров’я № 01/405-ш від 15.02.2006р., з якого слідує, що структурний підрозділ облдержадміністрації, якому відповідач функціонально підпорядкований, не заперечує проти подальшої оренди, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки такий лист не має відношення до предмету позовних вимог, з тих підстав, що в цьому листі йшлося про приватизацію об’єкту оренди, із вказівкою про те, що управління охорони здоров’я заперечує проти приватизації орендованого приміщення.
Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки за відсутністю клопотання зацікавленої сторони прийняв рішення про визнання договору оренди недійсним і виселення позивача, тоді як відповідачем було сплачено державне мито лише за одну позовну вимогу – виселення, є необґрунтованими, з наступних підстав.
В зустрічній позовній заяві КУ «Обласна психіатрична лікарня» заявлено дві позовні вимоги, а саме, визнання договору оренди № 758/1 від 06.12.2005р. недійсним та примусове виселення орендаря з приміщення. За вказані вимоги заявником сплачено державне мито у розмірі 85,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16 від 20.01.2006р.
Заявлені в зустрічній позовній заяві вимоги носять немайновий характер, а також пов’язані між собою підставами виникнення.
Згідно з п.п. «б» ч.2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито», розмір державного мита із позовних заяв немайнового характеру становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85,00 грн.
У відповідності з п.4.6 Роз’яснення ВАСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №02-5/78 від 04.03.1998р., якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення, державне мито сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.
Таким чином, в суді першої інстанції позивачем за зустрічним позовом сплачено державне мито у встановленому розмірі, а суд першої інстанції не виходив за межі позовних вимог.
Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції прийняв рішення про права та обов’язки особи, що не була залучена до участі у справі, а саме - Управління охорони здоров’я, яке є структурним підрозділом облради і його висновки щодо продовження дії дозволу бути орендодавцем нерухомого майна або перегляду умов договору оренди необхідно було отримати відповідачу для вирішення питання дійсності договору, також є безпідставними.
Так, Управління охорони здоров’я Запорізької обласної державної адміністрації не є структурним підрозділом Запорізької обласної ради, згідно приписів Закону України «Про місцеве самоврядування України»; вказане управління не є ані власником, ані орендодавцем спірного приміщення. У відповідності з п.1 «Типового положення про управління охорони здоров'я обласної, Севастопольської міської державної адміністрації та Головне управління охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації», затвердженого постановою КМУ від 20.12.2000р. №1845, управління охорони здоров'я обласної, Севастопольської міської держадміністрації та Головне управління охорони здоров'я Київської міської держадміністрації є структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, що утворюється головою відповідної держадміністрації, підзвітним і підконтрольним голові відповідної держадміністрації та МОЗ.
Таким чином, рішення з господарського спору у даній справі не впливає на права та обов’язки Управління охорони здоров’я Запорізької обласної державної адміністрації щодо позивача або відповідача, а отже, відсутні підстави для залучення вказаної особи до участі у справі.
Інші доводи, зазначені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом і задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астрон», м. Запоріжжя, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2006р. у справі № 15/39 – без змін.
Головуючий суддя Мірошниченко М.В.
судді Мірошниченко М.В.
Радченко О.П. Хуторной В.М.