У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.07.06 Справа №17/68
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді Мірошниченко М.В. , Радченко О.П. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача: Немченко О.А., довіреність №6 від 15.02.2006р.;
позивача: Подоляк С.А., довіреність №12 від 11.04.2006р.;
позивача: Суботовська Л.Г., довіреність №4 від 14.02.2006р.;
відповідача: Барсукова І.Г., довіреність №8 від 30.05.2005р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Казенного підприємства «Запорізький
титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2006 року
у справі № 17/68
за позовом Казенного підприємства «Запорізький
титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Завод напівпровідників»,
м. Запоріжжя
про стягнення 21.655.647,23 грн.
ВСТАНОВИВ:
Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя було подано позов до Відкритого акціонерного товариства «Завод напівпровідників», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 21.655.647,23 грн.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 27.02.2006р. у справі №17/68 (суддя Шевченко Т.М.) в позові відмовив. Рішення суду мотивоване тим, що зобов’язання щодо сплати відповідачем позивачу суми 21.655.647,23 грн. заборгованості на підставі розподільчого балансу відсутнє.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі та в письмових поясненнях КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», позивач у справі, вказує на те, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення по справі, висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права і матеріального права. Зазначає, що згідно з розпорядженням КМУ від 29.11.2001р. №538-р та наказу Міністерства промислової політики України від 24.12.2001р. №240 виникло зобов’язання по створенню ДП «Завод напівпровідників» через реорганізацію КП «ЗТМК» шляхом виділення із складу КП «ЗТМК» ДП «Завод напівпровідників». 01.02.2002р. було складено розподільчий баланс КП «ЗТМК» та акт прийому-передачі майна, яке передається з балансу КП «ЗТМК» на баланс ДП «Завод напівпровідників». 10.08.2004р. між сторонами був підписаний акт №9 звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2004р., в якому вивели сальдо на користь КП «ЗТМК» у розмірі 21.655.647,23 грн. на підставі балансу КП «ЗТМК» за 1 півріччя 2004р. та на підставі балансу ВАТ «Завод напівпровідників» за 1 півріччя 2004р. Оскільки строк виконання зобов’язання по сплаті кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем не було встановлено, то відповідно до ст.530 ЦК України 06.01.2005р. позивач звернувся з вимогою про сплату суми заборгованості. На думку позивача, відповідач безпідставно відмовляє першому у сплаті кредиторської заборгованості у розмірі 21.655.647,23 грн., що є порушенням ст.525 ЦК України. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2006р. у справі №17/68 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
ВАТ «Завод напівпровідників», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що розпорядженням КМУ від 29.11.2001р. №538-р та наказом Міністерства промислової політики України від 24.12.2001р. №240 не встановлено порядку взаєморозрахунків між підприємствами. По розподільчому балансу неможливо передати підприємству, що створене шляхом відокремлення, заборгованість перед підприємством, що реорганізувалося, оскільки це суперечить положенням Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991р. №887, а передача грошових боргів реорганізованого підприємства виділеному підприємству з подальшою оплатою цих боргів реорганізованому підприємству цим Законом не передбачена. Баланс підприємства є формою бухгалтерської звітності і не визначає підстав виникнення зобов’язань, а показники, відображені в ньому, повинні бути підтверджені первинними документами. Відсутність будь-яких документів, що підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем стало підставою для списання даної суми з балансу підприємства ВАТ «Завод напівпровідників». Позивачем не надано жодного документу, з якого б випливав обов’язок відповідача сплатити заявлену суму заборгованості і правомірність пред’явлених таких вимог. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2006р. у справі №17/68 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
В судових засіданнях представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №1075 від 18.04.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Коробки Н.Д., Кричмаржевського В.А.
В судовому засіданні 19.04.2006р. в порядку ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 26.05.2006р.
Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №1485 від 25.05.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Радченко О.П.
В судовому засіданні 26.05.2006р. від позивача надійшло клопотання про оголошення постанови суду апеляційної інстанції у повному обсязі. Вказане клопотання колегією суддів задоволено, в судовому засіданні оголошено перерву до 20.07.2006р.
20.07.2006р. в судовому засіданні від представників позивача і відповідача надійшло клопотання про оголошення вступної та резолютивної частин постанови суду апеляційної інстанції. Вказане клопотання колегією суддів задоволено. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Запорізького апеляційного господарського суду.
За клопотанням позивача запис розгляду справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме, програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».
Як випливає з матеріалів справи, 29.11.2001р. КМУ було видано розпорядження №538-р «Про заходи щодо збереження та розвитку титанового виробництва». На виконання вказаного розпорядження, Міністерством промислової політики України 24.12.2001р. було видано наказ №240 «Щодо створення державного підприємства «Завод напівпровідників», згідно з п.1 якого наказано створити державне підприємство «Завод напівпровідників» на державному майні структурного підрозділу напівпровідникового кремнієвого виробництва казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» шляхом його відокремлення.
Згідно з наказом Міністерства промислової політики України від 01.10.2003р. №402 «Щодо внесення змін до наказу Мінпромпоілтики від 24.12.2001р. №240», п.1 наказу від 24.12.2001р. №240 викладено у наступній редакції: «Реорганізувати казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» шляхом виділення із складу цього підприємства напівпровідникового кремнієвого виробництва та створення на його базі державного підприємства «Завод напівпровідників».
При реорганізації КП «ЗТМК» складено розподільчий баланс на 01.02.2002р., який підписано керівниками КП «ЗТМК» та новоствореного ДП «Завод напівпровідників» (згідно з п.4 наказу №240 від 24.12.2001р.).
21.03.2002р. між сторонами підписано акт приймання-передачі майна, що передається з балансу КП «ЗТМК» на баланс ДП «Завод напівпровідників» у відповідності з наказом Міністерства промислової політики України №240 від 24.12.2001р.
20.12.2004р. головою правління ВАТ «Завод напівпровідників» був виданий наказ №161 «Про списання кредиторської заборгованості», згідно якого наказано бухгалтерії підприємства списати з балансу суму кредиторської заборгованості 21.655.647,23 грн. перед КП «ЗТМК», відображену в строчці 530 розподільчого балансу, як заборгованість, що не підлягає відшкодуванню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в розподільчому балансі у строчці 640 відображено заборгованість ДП «Завод напівпровідників» перед КП «ЗТМК» у розмірі 21.655.647,23 грн., яка складається з кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги – 20.554.000,00 грн. (строчка 530 розподільчого балансу), 1.102.000,00 грн. (строчка 610 розподільчого балансу). На думку позивача, з цього й виникає зобов’язання ДП «Завод напівпровідників» погасити заборгованість у розмірі 21.655.647,23 грн. перед КП «ЗТМК». На заявлену вимогу від 06.01.2005р. відповідач заборгованість не погасив. У зв’язку з цим, позивач звернувся з позовом в суд про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 21.655.647,23 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 4, 37, 151, 161 ЦК УРСР, ст.530 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 20, 173, 174, 175, 193, 197, 198, 199 ГК України.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Розподільчий баланс підприємства - це баланс, що складається під час відокремлення (виділення) об'єктів із цілісного майнового комплексу.
З розподільчого балансу КП «ЗТМК» на 01.02.2002р., на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, вбачається те, що рядок 530 цього балансу відображує кредиторську заборгованість КП «ЗТМК» за товари, роботи, послуги в розмірі 68.909.000,00 грн., з яких 20.554.000,00 грн. передано ДП «Завод напівпровідників», але залишено на КП «ЗТМК» ті ж самі 68.909.000,00 грн.
Рядок 610 розподільчого балансу відображує поточну заборгованість позивача в розмірі 138.280.000,00 грн., з яких 1.102.000,00 грн. передано ДП «Завод напівпровідників» разом з тим залишено за позивачем 138.280.000,00 грн.
Згідно пояснювальної записки до розподільчого балансу, підписаної генеральним директором та головним бухгалтером КП «ЗТМК» сума 20.553.292,23 грн. (округлена в рядку 530 до 20.554.000,00 грн.) являє собою заборгованість ДП «Завод напівпровідників» перед КП «ЗТМК» з відшкодування збитків від зупинки кремнієвого виробництва; сума 1.102.355,00 грн. (округлена в рядку 610 до 1.102.000,00 грн.) являє собою заборгованість ДП «Завод напівпровідників» перед КП «ЗТМК» по компенсації фінансових санкцій (за рішенням ВАСУ №3/237 від 07.07.1999р.). Також зазначено, що у зв’язку з тим, що не досягнута домовленість з третіми особами (постачальниками і підрядниками) про перевід заборгованості на ДП «Завод напівпровідників», зобов’язання з відшкодування заборгованості залишаються за КП «ЗТМК». При цьому частина боргів, пов’язаних з діяльністю кремнієвого виробництва, буде погашатися на солідарній основі шляхом відшкодування ДП «Завод напівпровідників» Казенному підприємству «ЗТМК» витрат, пов’язаних із зупинкою виробництва і з виплатою фінансових санкцій за рішенням ВАСУ №3/237 від 07.07.1999р. Тому розмір кредиторської заборгованості КП «ЗТМК» до і після розділу КП «ЗТМК» залишається попереднім – 68909 тис.грн.
Стосовно рядку 610 в пояснювальній записці вказується на те, що згідно рішення ВАСУ від 07.07.1999р. у справі №3/23 т комбінат зобов’язаний повернути в мобрезерв кремній кришталевий, якого не вистачає, повністю або оплатити його вартість в сумі 1237500 грн. На сьогодні повернуто в мобрезерв 27,03 т кремнію, який знаходився у залишках на складах комбінату. Згідно акту №2 переоцінки кремнію кришталевого від 12.12.2001р. на комбінаті є 27,03 т кремнію кришталевого на загальну суму 135150 грн. Кремній кришталевий, якого не вистачає, кількістю 220,4 т на загальну суму 1102355 грн. комбінату слід повернути в мобілізаційний резерв або провести його оплату. Враховуючи факт використання КР-1 в технологічному циклу напівпровідникового виробництва, створений борг 1102355 грн. передається на баланс ДП «Завод напівпровідників».
З викладеного вбачається, що зазначені в рядках 530 і 610 розподільчого балансу суми, заявлені позивачем до стягнення, являють собою існуючу на момент складення балансу заборгованість КП «ЗТМК» перед третіми особами, а не заборгованість відповідача перед позивачем.
Як вказувалось вище, державне підприємство «Завод напівпровідників» створено на державному майні структурного підрозділу напівпровідникового кремнієвого виробництва казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» шляхом його відокремлення, згідно наказу Міністерства промислової політики України від 24.12.2001р. №240.
Відповідно до ст.28 ЦК УРСР, чинного на момент створення підприємства відповідача, юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством.
Статтею 34 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991р. було встановлено, що при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
Згідно зі ст.5 цього Закону, підприємство може бути створено в результаті виділення із складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів. Створення підприємств шляхом виділення здійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємозобов’язань та укладених договорів з іншими підприємствами.
З урахуванням викладених приписів законодавства місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що при реорганізації шляхом виділення за новоствореним підприємством залишаються взаємозобов’язання перетвореного підрозділу у правовідносинах з третіми особами, але не з реорганізованим підприємством; передача грошових боргів реорганізованого підприємства виділеному з нього новоствореному підприємству з подальшою оплатою цих боргів реорганізованому підприємству законодавством не передбачена.
З розподільчого балансу не виникає зобов’язання відповідача перед КП «ЗТМК» щодо сплати заборгованості у розмірі 21.655.647,23 грн. Розподільчий баланс не є підставою для виникнення відповідних зобов’язань.
За змістом положень п.п. 5, 6 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Отже, сам баланс не є підставою для виникнення певних зобов'язань, а є лише інформативним зведеним документом, що може відображати фінансовий стан підприємства.
Розподільчий баланс у даному випадку визначає розподіл між підприємствами (реорганізованих та створених у зв'язку з виділенням) майнових прав і обов'язків, що вже існували. При цьому розподіл відбувається саме прав та обов'язків перед третіми особами реорганізованого підприємства.
Наказ Міністерства промислової політики України №240 від 24.12.2001р. є підставою для виникнення обов’язків щодо складення розподільчого балансу, а не виникнення майнових прав і обов’язків, що розподіляються відповідно до такого розподільчого балансу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З матеріалів справи вбачається те, що заявлена до стягнення сума заборгованості не підтверджена первинними документами, всупереч вимог ст.33 ГПК України. Не надано позивачем суду і доказів погашення вказаної спірної суми заборгованості перед третіми особами.
Наданий позивачем акт №9 звірки взаємних розрахунків на 10.08.2004р., підписаний між сторонами, з виведеним сальдо на користь КП «ЗТМК» в сумі 21.655.647,23 грн. не є беззаперечним доказом наявності боргу, оскільки акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність зобов’язання відповідача перед позивачем щодо сплати суми 21.655.647,23 грн. заборгованості на підставі розподільчого балансу.
Відповідно до ст.526 ЦК України, що кореспондує ст.161 ЦК УРСР, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ст.193 ГК України.
Позивачем, як того вимагає ст.33 ГПК України, не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме, невиконання відповідачем зобов’язання зі сплати суми заборгованості у розмірі 21.655.647,23 грн. Підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2006р. у справі №17/68 – без змін.
Головуючий суддя Мірошниченко М.В.
судді Мірошниченко М.В.
Радченко О.П. Кричмаржевський В.А.