СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
26 вересня 2006 року | Справа № 2-20/9825-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Латиніна О.А.,
Антонової І.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, відкритого акціонерного товариства "Ялтинське автотранспортне підприємство № 14328";
відповідача: не з'явився, виконавчого комітету Ялтинської міської Ради;
відповідача: Пустовітенко Ірини Василівни, довіреність б/н від 12.12.05, приватного підприємства "Південно-Кримське бюро подорожей";
3-ої особи: не з'явився, комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації";
3-ої особи: Хорошунової Тетяни Олександрівни, довіреність б/н від 09.08.06, дочірнього підприємства "Ялтакурорт" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця";
3-ої особи: Хорошунової Тетяни Олександрівни, довіреність № 162-ВД від 25.07.06, закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ялтинське автотранспортне підприємство № 14328" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 13 липня 2006 року по справі № 2-20/9825-2006А
за позовом вдкритого акціонерного товариства "Ялтинське автотранспортне підприємство № 14328"
(вул. Південнобережне шосе, 38, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)
до виконавчого комітету Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
приватного підприємства "Південно-Кримське бюро подорожей" (вул. Київська, 76/23, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612)
3-ті особи комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського, 4, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
дочірнє підприємство "Ялтакурорт" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця"
(вул. Леніна, 17, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
(вул. Ш. Руставелі, 39/41, місто Київ 23,01023)
про визнання протиправними рішення та свідоцтва на право власності
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2006р. у задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства „Ялтинське автотранспортне підприємство №14328” до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, приватного підприємства „Південно-Кримське бюро подорожей” про визнання протиправними рішення та свідоцтва на право власності відмовлено повністю.
При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином не довів той факт, що йому належать на праві власності споруди автостоянки, які знаходяться по вул. Комунарів,7-а в місті Ялті та які було придбано приватним підприємством „Південно-Кримське бюро подорожей” у дочірнього підприємства „Ялтакурорт” закритого акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця”, а тому відкрите акціонерне товариство „Ялтинське автотранспортне підприємство № 14328” не є належним позивачем за даним позовом. Крім того, суд, оцінивши матеріали та обставини справи, дійшов висновку що оспорювані акти суб’єктів владних повноважень є такими, що відповідають діючому законодавству, та такими, що прийняті у межах компетенції цих суб’єктів.
Не погодившись із постановою господарського суду АР Крим, відкрите акціонерне товариство „Ялтинське автотранспортне підприємство №14328” звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, позов задовольнити повністю.
Доводи, викладені апелянтом у скарзі, полягають у тому, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що у приватного підприємства „Південно-Кримське бюро подорожей” та дочірнього підприємства „Ялтакурорт” закритого акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця” не було правових підстав на укладення договору купівлі-продажу спірного об’єкту автостоянки. Суд не призначив судову будівничо-технічну експертизу, висновки якої, на думку апелянта, могли б встановити тотожність об’єкту, який належить приватному підприємству „Південно-Кримське бюро подорожей”, та об’єкту, на який було визнано право власності за позивачем рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-1/10163-2004. Також апелянт вказує на те, що суд не прийняв до уваги те, що першим відповідачем –виконкомом Ялтинської міської ради - повністю визнано позов відкритого акціонерного товариства „Ялтинське автотранспортне підприємство №14328”.
Представники позивача, першого відповідача та третьої особи –комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” у судове засідання не з’явилися, причину неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Клопотань про відкладення розгляду справи на час судового засідання не поступало. За таких обставин судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності їх представників.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників приватного підприємства „Південно-Кримське бюро подорожей”, Дочірнього підприємства „Ялтакурорт” закритого акціонерного товариства ЛОЗПУ „Укрпрофоздоровниця” та Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2006р. у справі №2-20/9825-2006А, виходячи з наступного.
Наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 1444 від 18.09.1996р. Ялтинське автотранспортне підприємство №14328 перетворено у відкрите акціонерне товариство „Ялтинське автотранспортне підприємство №14328” із статутним фондом у розмірі 1193973,5 грн., у тому числі 664982,37 грн. –вартість нерухомого майна.
В переліку об’єктів нерухомості, які увійшли до статутного фонду товариства, міститься автостоянка „Лівадійська”.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2004 визнано право власності ВАТ „Ялтинське автотранспортне підприємство №14328” на майно –„Автостоянка села Лівадія”, яка розташована по вул. Комунарів,9 в м. Ялта загальною площею 4720 кв.м. За текстом рішення балансова вартість майна складала 10502 грн., остаточна вартість 0,0 грн., а тому в акті приймання-передачі державного майна, переданого Фондом майна у власність позивача, об’єкти із нульовою остаточною вартістю не були включені.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника другого відповідача, приватного підприємства „Південно-Кримське бюро подорожей” за договором купівлі-продажу від 20.07.2001р. із ДП «Ялтакурорт»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»та додатковою угодою до нього від 27.12.2002р. придбало будиночки з №38 по №56 із деревини загальною площею 599,5 кв.м., майно автостоянки площею 3800 кв.м., будівлю диспетчерської літ.Ч, споруди, підпірні стіни, сходини паркові, огороду, та інш. допоміжні об’єкти, - колишнє майно пансіонату „Зоря” по вул. Комунарів б.7 в м.Ялті. Придбане майно розташовується на земельній ділянці, яка належала Пансіонату „Зоря” на праві постійного користування на підставі відповідного державного Акту від 27.11.1998р. Цією ділянкою Пансіонат правомірно користується з моменту складання акту відводу земельної ділянки від 16.04.1975р.
Рішенням виконкому Ялтинскої міської Ради №299 (2) від 10.07.2003р. вказане майно виділене із складу домоволодіння №7 та йому присвоєно адресу: м.Ялта вул. Комунарів 7-а. А 17.12.2004р. Ялтинською міської Радою та Приватним підприємством «Південно-Кримське бюро подорожей»укладено договір оренди забудованої земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 1,5 га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул. Коммунарів, 7а.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не представив доказів його права власності на майно, розташоване за адресою м. Ялта, вул. Комунарів б.7-а. В документах про приватизацію майна автотранспортного підприємства немає ніяких посилань на те, де власне розташоване майно автостоянки селища Лівадійське, яка знаходилася на балансі АТП, кому належить земельна ділянка, на якій це майно розташоване, перелік майна, яке входить до складу автостоянки, чи було нерухоме майно автостоянки зареєстроване у встановленому законом порядку органами реєстрації та технічної інвентаризації.
Немає можливості встановити ці обставини і з представленого позивачем суду рішення у господарській справі №2-1/10163-2004 від 11.08.2004.
До того ж, право власності за цим рішенням визнано за позивачем на автостоянку за адресою м. Ялта, вул. Комунарів, 9. Якщо позивач вважає посилання суду на таку адресу помилковим, маючи на увазі, що його майно розташовується за іншою адресою, про що він не знав і не міг знати під час розгляду справи, закон надає йому право звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами із залученням до участі у справі усіх заінтересованих осіб.
Разом із тим, у відповідності до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді справ ті обставини, які встановлені набувшим законної сили рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, в яких брали участь ті самі особи. При розгляді господарської справи № 2-1/10163-2004 не приймали участі ані відповідачі, ані треті особи за цією справою, а тому обставини, які встановлені цим рішенням, не можуть вважатися доведеними і потребують доказування при розгляді справи №2-20/9825-2006А.
У відповідності до ст.ст. 2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України із адміністративним позовом до суду може звернутися особа, чиї права, свободи та інтереси потребують захисту.
Згідно із ч.6 ст.1 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
За наведених вище підстав господарський суд дійшов правомірного висновку, що позивач не надав суду доказів того, що його права та охоронювані законом інтереси порушені прийняттям суб’єктами владних повноважень оспорюваних рішень.
Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 03-09.02.1998р. за позовом Пансіонату „Зоря” до Кримської республіканської спілки автомобілістів та Ялтинського міськвиконкому суд задовольнив у повному обсязі позовні вимоги Пансіонату і зобов’язав Кримську Республіканську спілку автомобілістів звільнити незаконно займаєму площадку, розташовану на земельній ділянці пансіонату „Зоря”, на якій знаходилася автостоянка; визнав недійсними договори тимчасового користування земельною ділянкою на території пансіонату „Зоря”, укладені між Ялтинським міськвиконкомом та Спілкою автомобілістів. Цим рішенням суд визнав неправомірним знаходження на земельній ділянці, яка належала Пансіонату „Зоря”, третіх осіб, які не мали та не могли мати підстав користування нею. За актом судового виконавця від 16.04.1998р. площадка із автостоянкою передані пансіонату „Зоря”. Рішення арбітражного суду виконане. Із пояснення КП „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” витікає, що після цього у 1999 році будівлі та споруди автостоянки були включені до складу домоволодіння по вул. Комунарів, 7 у м.Ялті.
За цих обставин немає підстав вважати, що сторони за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 20.07.2001 та додатковою угодою від 27.12.2002 не мали права укладати таку угоду.
Це підтверджується рішенням господарського суду від 13.07.2006р. у справі №2-20/9824-2006, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного госпродарського суду від 05.09.2006, де позивачу відмовлено у визнанні недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу майна автостоянки, укладеного ПП „Південно-Кримське бюро подорожей” із ДП „Ялтакурорт”.
Ані позивач, ані орган БТІ не представили суду пояснень щодо того, за якими документами Комунальним підприємством „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” було проведено технічну інвентаризацію об’єктів автостоянки для ВАТ „Ялтинське автотранспортне підприємство №14328”. Більш того, із пояснень КП „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” від 14.06.2006р. витікає, що інвентаризація об’єктів автостоянки була проведена помилково і 18.07.2003р. (тобто ще до звернення позивача до господарського суду із позовом про визнання права власності на автостоянку селища Лівадія у справі 2-1/10163-2004) інвентарну справу було погашено.
Доводи апелянта про те, що не призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо встановлення тотожності об’єктів автостоянки, яка належить на праві власності ПП „Південно-Кримське бюро подорожей” та автостоянки, щодо якої органами БТІ було проведено технічну інвентаризацію за заявою ВАТ „Ялтинське автотранспортне підприємство №14328”, привело до прийняття необгрунтованого рішення, є безпідставними. По-перше, із матеріалів справи не вбачається, що таке клопотання було заявлене позивачем. По-друге, висновки будівельно-технічної експертизи не можуть встановити або довести існування права власності позивача на спірні об’єкти, оскільки, як вже вказано вище, позивач не представив доказів того, що саме майно автостоянки, яка розташовується по вул. Комунарів 7а, увійшло до його статутного фонду в процесі приватизації.
Визнання виконкомом Ялтинської міської ради позову також було правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки, згідно із ч.2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України, визнання стороною в суді обставин, якими друга сторона обгрунтовує свої заперечення, не є для суду обов’язковим.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні господарським судом Автономної Республіки Крим оскарженої постанови порушення норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Ялтинське автотранспортне підприємство №14328” на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2006р. у справі №2-20/9825-2006А залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2006р. у справі №2-20/9825-2006А залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді О.А.Латинін
І.В. Антонова