СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
28 вересня 2006 року | Справа № 2-6/9732.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Антонової І.В.,
Видашенко Т.С.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Ющенко Тетяна Анатоліївна, довіреність № 251-Д від 05.06.2006 - відкрите акціонерне товариство "Крименерго" в особі: Сімферопольський район електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго";
представник позивача - Вербіцька Вікторія Володимирівна, довіреність №323/1-Д від 04.09.2006 - відкрите акціонерне товариство "Крименерго" в особі: Сімферопольський район електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго";
представник відповідача - Воробйов Валерій Васильович, довіреність №194/01-24 від 12.05.2006 - Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад "Сімферопольський професійний будівельний ліцей";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 16.08.2006 у справі № 2-6/9732.1-2006
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
Сімферопольського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Гаспринського, 9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу "Сімферопольський професійний будівельний ліцей" (вул. Буденого, 28,Сімферополь,95000)
про стягнення 42982,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" в особі Сімферопольського району електричних мереж звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу "Сімферопольський професійний будівельний ліцей" про стягнення 52215,83грн. заборгованості за спожиту у період з 12.12.2003 по 11.03.2004 електроенергію, яка використовувалась без розрахункових засобів обліку. В обґрунтування обсягу спожитої електричної енергії позивач посилається на додаток до договору поставки електричної енергії №904 від 06.08.2003 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", у якому сторони визначили часи роботи об'єктів - котельної, навчального корпусу та гуртожитку, на рівні 168 годин кожного. Позивач вважає, що 168 годин це тривалість споживання електроенергії вказаними об'єктами у неділю. Відповідно обсяг спожитої електричної енергії без засобів обліку розраховано виходячи із 168 годинної роботи цих об'єктів у неділю.
Відповідач позов визнав частково, виходячи з того, що 168 годин це є тривалість роботи (споживання електричної енергії) об'єктів у місяць. Погодився з висновками судово-бухгалтерської експертизи №18 від 15.09.2005 (т.1 а.с.130-138), згідно якої за умови, що 168 годин роботи об'єктів є кількість годин роботи у місяць, заборгованість за спожиту без розрахункових засобів обліку електричну енергію складає 9233,45грн. та оплатив її.
Ухвалою господарського суду від 16.08.2006 провадження у справі в частині стягнення 9233,45грн. заборгованості припинено за відсутністю предмету спору.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2006 (суддя Шкуро В.М.) в позові відмовлено.
З Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу "Сімферопольський професійний будівельний ліцей" на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" стягнуто 92,34грн. - державного мита та 20,87грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати.
На думку заявника апеляційної скарги рішення господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального та процесуального права, так господарський суд порушив статтю 43 Господарського процесуального кодексу України, а саме, суд повинен був оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до розпорядження В.О. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2006, суддів Горошко Н.П. та Плута В.М. було замінено на суддів Антонову І.В. та Видашенко Т.С.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне. 06.08.2003 між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (постачальник) та професійно-технічним училищем №1 (споживач), правонаступником якого є Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад "Сімферопольський професійний будівельний ліцей", укладено договір про постачання електричної енергії №904 (т.1 а.с.7-10).
12.12.2003 для приведення у порядок схеми обліку електроенергії знято розрахункові засоби обліку електричної енергії відповідача №023359, №073522 і №032446. Відновлено облік спожитої електроенергії за розрахунковими засобами обліку відповідно 09.03.2004 (встановлено електролічильники №073522 і №032446) та 11.03.2004 (встановлено електролічильник №032359), про що свідчать відривні талони до нарядів на зняття електролічильників та їх встановлення (том 2 а.с.121).
Згідно підпункту 7.25 Правил користування електроенергії, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.08.2002 №928, які діяли у період спірних правовідносин (далі - Правила), у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.
Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.
Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Позивач у письмовому поясненні до розрахунку заборгованості (том 2 а.с.128-133) стверджує, що за період з 12.12.2003 по 12.01.2004 облік електроенергії здійснено по її середньодобовому споживанню. В подальшому за період з 12.01.2004 по 11.03.2004 (гуртожиток по 09.03.2004) розрахунок здійснено по встановленій потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання. При цьому до уваги взято 168 годин роботи струмоприймачів у неділю. Загалом вартість спожитої у цей період електроенергії без розрахункових засобів обліку, на думку позивача, склала 52215,84грн.
Як на доказ того, що тривалість роботи струмоприймачів складала саме 168 годин у неділю позивач посилається на додаток до договору поставки електричної енергії № 904 від 06.08.2003 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (т.2 а.с.155-157).
Згідно названого графіка часи роботи об'єктів відповідача, що споживали електроенергію визначені як:
котельня - 168 годин;
навчальний корпус - 168 годин;
гуртожиток - 168 годин.
Слід погодитися з позицією Вищого господарського суду України, яка висловлена у постанові від 30.03.2006 про повернення справи на новий розгляд, що цей графік, строк, протягом якого відповідач використовував електроенергію (неділя, місяць, рік) взагалі не визначає.
Інших доказів того, що на об'єктах відповідача електроенергія використовувалась саме 168 годин у неділю позивачем не надано.
Посилання позивача на додаток до договору на постачання електроенергії від 01.01.1991 №904 (т.2 а.с.159), у якому години роботи визначені як 168 годин у неділю, не є належним доказом, так як цей договір, а відповідно і всі додатки до нього є припиненими. Отже жодного значення для вирішення спору не мають.
Також не мають значення і спостереження позивача за об'ємами споживання відповідачем електричної енергії у попередніх та наступних періодах, що ним представлені відповідні рахунки на оплату (т.2 а.с.141-152), та збільшення договірних величин споживання електроенергії (додатки №1 до договору т.2 а.с.153, 154, 158). Обсяг спожитої електричної енергії без розрахункових засобів обліку має визначатися строго у відповідності до підпункту 7.25 Правил, де для розрахунку використовуються дві величини - потужність струмоприймачів та кількість годин їх використання. Посилання позивача на зазначені вище обставини є нічим іншим, ніж припущення, що відповідач у спірному періоді нарощував споживання електричної енергії, а його струмоприймачі як і у передньому періоді працювали 168 годин на неділю. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стосовно наказу відповідача від 18.04.2003 №60 (т.2 а.с.124), то він втратив силу відповідно до наказу від 18.06.2003 №88 (т.2 а.с.123), тобто задовго до спірного періоду, а отже значення для вирішення спору не має.
Також судовою колегією приймається до уваги те, що у нічний час навчального процесу нема, зокрема, як і нема потреби в освітленні приміщень навчального корпусу вдень. Відповідно є виправданим розрахунок обсягу спожитої електричної енергії виходячи із 168 годин роботи струмоприймачів навчального корпусу в неділю, що складає 24 години на добу. Це стосується і роботи струмоприймачів гуртожитку.
Про невпевненість позивача у тому, що струмоприймачі відповідача працювали саме 168 годин на неділю, свідчать неодноразові перерахунки обсягу спожитої електроенергії (т.2 а.с.128-133, 134-136).
На підставі викладених обставин апеляційна інстанція доходить висновку про недоведеність позивачем тривалості роботи струмоприймачів відповідача у спірному періоді 168 годин в неділю, чи 24 годин на добу. Тому слід погодитися з позицією відповідача, що 168 годин це є тривалість роботи струмоприймачів у місяць.
Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи №18 від 15.09.2005 за умови роботи об'єктів споживача 168 годин на місяць заборгованість складе 9233,45грн. (т. 1 а.с.130-138).
Зважаючи на те, що відповідач 31.10.2005 перерахував 9233,45грн. боргу, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Разом з тим, судова колегія не знаходить законних підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача різниці, яка становить 42982,38грн., оскільки позивачем не доведено тривалість роботи струмоприймачів відповідача 168 годин на неділю.
Понесені позивачем судові витрати по оплаті при подачі позовної заяви 522,16грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у частині припинення провадження у справі покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, що виразилось у оплаті заборгованості вже після звернення позивача до суду.
При таких обставинах, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не має.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2006 у справі № 2-6/9732.1-2006 залишити без змін.
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді І.В. Антонова
Т.С. Видашенко