СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
25 вересня 2006 року | Справа № 2-7/9437-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Градової О.Г.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Будяк К.А.
за участю представників сторін:
позивача: Хребтова І.А.,дов.№б/н від 01.01.2006
відповідача: ДПІ у місті Сімферополі АР Крим
Бірман Є.В., дов.№112/9/10 від 12.01.2006
ДПА України
не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 17.07.2006 по справі № 2-7/9437-2006А
за позовом Приватної фірми "Андріс" (вул. Київська, 73 к. 306, місто Сімферополь,95017)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь,95053)
Державної податкової адміністрації України (пл. Львівська, 8, МПС, місто Київ 53, 04053)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2006 року у справі №2-7/9437-2006А (суддя Дворний І.І.) позов Приватної фірми „Андріс” до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, Державної податкової адміністрації України про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та скасування рішення задоволено.
Судом визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0013722301/2 від 17.02.2006 та №0013722301/3 від 04.05.2006.
Суд скасував рішення Державної податкової адміністрації України №4561/6/25-0115 від 21.04.2006.
Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватної фірми «Андріс»3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, не погодившись з постановою суду першої інстанції звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яка мотивована тим, що в ході перевірки Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі було встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №263/97-ВР від 22.05.1997 в частині включення до складу валових витрат у 4 кварталі 2003- 1500 грн. та у І кварталі 2004 року 300 грн. за послуги мобільного зв'язку, оскільки вказані послуги не відносяться до господарської діяльності підприємства. Перевіркою було встановлено, що ПФ «Андріс»в порушенні п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" невірно вказала залишок товарно-матеріальних цінностей на кінець звітного періоду за 2003 рік (четвертий квартал), а саме в декларації по податку на прибуток за 2003 рік задекларовано 55500 грн., проте, згідно з даними бухгалтерського обліку залишок запасів на кінець звітного періоду складає 55800 грн.
Державна податкова адміністрація України, не погодившись з постановою суду першої інстанції звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вважає ії прийнятою з порушенням норм матеріального права.
Апеляційна скарга Державної податкової адміністрації України мотивована тим, що згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень і установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону).
Перевіркою зроблено висновок, що приватна фірма "Андріс" в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включила до складу валових витрат у 2003 році (четвертий квартал) 1500 грн. передплати за послуги мобільного зв'язку та у першому кварталі 2004 року 300 грн. плати за послуги мобільного зв'язку, що не відносяться до господарської діяльності підприємства та відшкодовані співробітниками в касу підприємства.
Приватна фірма "Андріс" в порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" невірно визначила залишок товарно-матеріальних цінностей на кінець звітного періоду за 2003 рік (четвертий квартал), а саме в декларації з податку на прибуток за 2003 рік по рядку 01.2 задекларовано 55500 гри., однак згідно з даними бухгалтерського обліку залишок запасів на кінець звітного періоду складає 55800 грн. (розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів по даних бухгалтерського обліку підприємства наведено у таблицях №3, №4 акта перевірки).
Згідно з пунктом 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків до органів державної податкової служби, у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 02.03.2001 №82, описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги.
ДПА України при розгляді повторної скарги ПФ "Андріс" на податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим від 20.09.2005 №0013722301/0 та рішення ДПА в АР Крим від 10.02.2006 №275/10-25-007, прийняте за розглядом повторної скарги були досліджені та прийняті до уваги всі документи надані позивачем та Державною податковою адміністрацією в АР Крим, включаючи правила користування мобільним зв'язком у ПФ "Андріс", наказів по ПФ "Андріс" від 16.01.20054 №3-1, від 18.. 11.2003 №74 з додатками №1, №2, рахунки за послуги мобільного зв'язку ЦМС, договір ПФ "Андріс" з СП "Український Мобільний Зв'язок", платіжного доручення від 19.11.2003, декларації з податку на прибуток підприємства за З квартали 2003 року.
За результатом розгляду повторної скарги Державною податковою адміністрацією України прийнято вмотивоване та правомірне рішення від 21.04.2006 №4561/6/25-0115.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2006 року відкрито апеляційне провадження по апеляційним скаргам.
Ухвалою суду від 08 вересня 2006 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду на 25 вересня 2006 року судовою колегією у складі Фенько Т.П., Волкова К.В., Градової О.Г.
Розпорядженням в.о.голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2006 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Черткову І.В.
В судове засідання представник Державної податкової адміністрації України не з'явився, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Другий відповідач не скористувався своїм процесуальним правом у справі на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції. Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність другого відповідача що не з'явився.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне:
Приватна фірма «Андріс»звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0013722301/2 від 17.02.2006 та скасування рішення Державної податкової адміністрації України №4561/6/25-0115 від 21.04.2006.
Заявою від 29.05.2006 позивач доповнив позовні вимоги та просив визнати нечинним також податкове повідомлення - рішення №0013722301/3 від 04.05.2006.
Як вбачається із матеріалів справі, з 23.08.2005 по 09.09.2005 Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватною фірмою «Андріс»за період з 01.10.2003 по 31.03.2005, за результатом якої був складений акт №824/23-2/22258064 від 16.09.2005. На підставі матеріалів перевірки Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим прийняла податкове повідомлення-рішення №0013722301/0 від 20.09.2005, яким позивачу було донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 4410,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1304,00 грн..
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 5 Закону України № 2181-111 від 21.12.2000. Рішенням Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №34773/10/25 від 06.12.2005 податкове повідомлення-рішення №0013722301/0 від 20.09.2005 було відмінено в частині донарахування податку на прибуток у сумі 1747,50 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 435,00 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.
При подальшому адміністративному оскарженні до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим рішенням ДПА в Автономній Республіці Крим №275/10/25-007 від 10.02.2006 податкове повідомлення-рішення №0013722301/0 від 20.09.2005 було скасовано в частині донарахування податку на прибуток у сумі 1712,50 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 430,00 грн. 22.02.2006 позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення №0013722301/2 від 17.02.2006 про донарахування податку на прибуток у сумі 950,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 475,00 грн.
Не погодившись з результатом оскарження, Приватною фірмою «Андріс»було подано скаргу до Державної податкової адміністрації України №25 від 22.02.2006, за результатом розгляду якої рішенням Державної податкової адміністрації України №4561/6/25-0115 від 21.04.2006 скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0013722301/2 від 17.02.2006 - без змін, - з оформленням податкового повідомлення-рішення №0013722301/3 від 04.05.2006, яким ПФ «Андріс»було визначено зобов'язання зі сплати податку на прибуток та штрафних санкцій у тому ж самому розмірі.
Підставою для подання позову стала, що спірні податкове повідомлення-рішення та рішення Державної податкової адміністрації України є необгрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України. Позивач вказав, що донарахування Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 950,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 475,00 грн. є неправомірним, оскільки включення витрат зі сплати послуг мобільного зв'язку до складу валових підтверджуються відповідними документами, зокрема договором з ЗАО «Український мобільний зв'язок»про надання послуг мобільного корпоративного зв'язку, правилами користування мобільним зв'язком в ПФ «Андріс», платіжними документами про сплату послуг.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, позивач обгрунтовано включив у валові витрати спірні суми оскільки, відповідно до пункту 5. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу —сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 статті 5 вказаного Закону.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5. 3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Статтею 11 зазначеного Закону, встановлені правила ведення податкового обліку, згідно пункту 11.2 якої датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку —день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) —дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо —безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
На підставі договорів оператором мобільного зв'язку позивачу щомісяця надсилались персоніфіковані рахунки за надані послуги мобільного зв'язку, які є первинними документами та мають всі необхідні обов'язкові реквізити, що підтверджується матеріалами справи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не обгрунтував того, що вказані первинні документи містять недостовірні відомості.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновком відповідача про те, що позивачем порушений пункт 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині невірного визначення залишку товарно-матеріальних цінностей на кінець звітного періоду за 2003 рік (четвертий квартал). Так, відповідач зазначає, що в декларації на прибуток за 2003 рік по рядку 01.2 задекларовано 55500 грн., у той час як згідно з даними бухгалтерського обліку залишок запасів на кінець звітного періоду складає 55800 грн. Вказаний висновок відповідача спростовується через наступне.
Пунктом 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Матеріали справи, зокрема додаток К1 до декларації про прибуток за три квартали 2003 року, свідчать про те, що залишок малоцінних та швидкозношуваних предметів на складах в рядку А4 на кінець звітного періоду складає 300 грн. Суд першої інстанції правильно погоджується з висновком позивача про те, що оскільки при попередній перевірці не було визначено порушень в частині правильності відображення балансової вартості запасів, інспектором повинна була бути вказана сума МШП на 01.10.2003 у розмірі 300 грн. замість 600 грн. Суд вважає, що оскільки перевірка ПФ «Андріс»проводилась за період з 01.10.2003 по 31.03.2005, то інспектор, зазначивши в акті перевірки станом на 01.10.2003 іншу балансову вартість запасів, ніж була встановлена попередньою перевіркою, вийшов за межі своїх повноважень. Крім того, даний висновок суду підтверджується також Листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №2-221/4371 від 08.08.2002, в якому зазначено, що оскільки період, за який підлягає перевірці суб'єкт підприємницької діяльності, зазначений в рішенні (направленні, приписі) керівника контролюючого органу про проведення перевірки, то він не може бути змінений під час її проведення.
Керуючись статтями 195; 196; пункту 1 статті 198, 200; 205; 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2006 року у справі № 2-7/9437-2006А залишити без змін.
Повний текст ухвали буде складено 02 жовтня 2006 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді О.Г. Градова
І.В. Черткова