ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"28" вересня 2006 р. | Справа № 1/245/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,
визначеної розпорядженням голови суду № 109 від 22.09.06р.,
Головуючого судді Туренко В.Б.
суддів Жукової А.М. , Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача –Віштал Л.В., Блінова І.В.
від відповідача –Канавцева О.А., Глушко Д.В., Нестеренко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва
на постанову господарського суду Миколаївської області від 10.07.2006р.
у справі № 1/245/06
за позовом ВАТ „Дамен Шіпярдс Океан”
до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
встановив:
Ленінською МДПІ у м. Миколаєві здійснена позапланова виїзна перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ВАТ „Дамен Шіпярдс Океан” за період квітень, травень, червень 2005р., за наслідками якої складено акт № 32/1/23-120/14307653 від 06.09.2005р., де зазначено, що підприємством в порушення вимог п.п.7.2.6. п.7.2., п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7, враховуючи вимоги п.п.6.2.9. п.6.2. ст.6, п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами, ст. 67 Конституції України, ст.ст. 4, 11 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ із змінами, безпідставно включено до складу дозволеного податкового кредиту декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень 2005р. податкові накладні з невірним визначенням ставки ПДВ –20%, замість нульової ставки, які були виписані постачальниками у період з 01.01.2005р. по 30.03.2005р. та отримані ВАТ „Дамен Шіпярдс Океан” у квітні-червні 2005р. (перелік податкових накладних наведений у додатку № 6 до акта перевірки), що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 1903340грн., у т.ч. за квітень 2005р. на 1858746,00 грн., за травень 2005р. на 28122,00 грн., за червень 2005р. на 16472,00 грн. (а.с. 8-35).
На підставі вказаного акту, Ленінською МДПІ у м. Миколаєві 13.09.2005р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000572310/0/1740 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 1903340,00грн. (а.с. 6), яке оскаржувалось платником податку в адміністративному порядку, однак рішеннями Ленінської МДПІ у м. Миколаєві від 17.11.2005р. № 20302/25-017, ДПІ у м. Миколаєві від 23.01.2006р. № 770/10/25-014/71, ДПА у Миколаївській області від 22.03.2006р. № 481/10/25-014 скарги залишені без задоволення (а.с. 44-54).
В квітні 2006р. ВАТ „Дамен Шіпярдс Океан” звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, якій після реорганізації податкових органів, передані усі права по обслуговуванню ВАТ „Дамен Шіпярдс Океан”, про визнання нечинним вищезазначеного податкового повідомлення-рішення з тих мотивів, що воно не засноване на діючому Законі України „Про податок на додану вартість” та прийняте за межами компетенції податкового органу (а.с. 2-5).
Заперечуючи проти задоволення позову, ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва послалась на безпідставність заявлених вимог (а.с. 59-60).
Постановою господарського суду Миколаївської області від 10.07.2006р. (суддя Васильєва Л.І.), яка складена у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України 17.07.2006р., позов задоволено з мотивів невідповідності оспорюваного податкового повідомлення-рішення чинному податковому законодавству.
Не погодившись із постановою суду, ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва 26.07.2006р. звернулась із заявою про апеляційне оскарження, а 11.08.2006р. –з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, у позові відмовити, посилаючись на ті ж самі обставини, що були викладені в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу від позивача не надійшли.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Як вказано в акті перевірки та з’ясовано судовою колегією під час розгляду апеляційної скарги, податковою інспекцією суми податкового кредиту по Деклараціям з ПДВ за квітень, травень, червень 2005р. зменшено у зв’язку із порушенням п.п.6.2.9. п.6.2. ст.6, п.п.7.2.1., 7.2.6. п. 7.2., п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки покупець відніс до складу податкового кредиту сплачені ним суми ПДВ при придбані товарів, робіт (послуг) по податковим накладним, номера яких зазначені у додатку № 6 до акту перевірки, що виписані з порушенням, яке полягало виключно у невірному відображені продавцем ставки ПДВ у розмірі 20%, тоді як згідно п.п.6.2.9. п.6.2. ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції Закону № 1766-ІV від 15.06.2004р.) операції з продажу товарів (робіт, послуг), зазначених у специфікаціях суден і призначених для будівництва та ремонту морських, річкових суден та інших плавучих засобів оподатковуються за нульовою ставкою.
Однак, такий висновок податкового органу є хибним, оскільки, по-перше, суперечить приписам п.п.7.2.1., 7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Підпунктом 7.2.1. п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначений виключний перелік обов’язкових реквізитів, що має містити податкова накладна, яку продавець зобов’язаний надати на вимогу покупця при поставці товарів (робіт, послуг). А підпунктом 7.2.6. п.7.2 ст.7 цього Закону передбачено, що у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної, покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби. Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового періоду суми ПДВ, сплачену у зв’язку з придбанням товарів. Оскільки податкові накладні містили ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, а також всі інші обов’язкові реквізити, тому не має підстав вважати, що виписані вони із порушеннями.
По-друге, в акті перевірки зазначено, що до контрактів на будівництво та ремонт суден додані фарбувальна та технічна специфікації, які є комерційною тайною і не підлягають тиражуванню, в них містяться вимоги технічного характеру, але інформація щодо номенклатури, обсягів товарно-матеріальних цінностей, необхідних для будівництва суден відсутня. Отже, є незрозумілим яким чином ДПІ встановила, що товари (роботи, послуги) придбані позивачем по податковим накладним, переліченим у додатку № 6 до акту, призначались саме для будівництва та ремонту морських, річкових та інших плавучих засобів і саме ці товари (роботи, послуги) були зазначені у специфікаціях, акт перевірки такого обґрунтування не містить.
По-третє, останньою не враховано, що ВАТ „Дамен Шіпярдс Океан” здійснює й іншу господарську діяльність, а саме: виробництво будівельних сталевих конструкцій, нових меблів, виробів із пластмас, зовнішня торгівля недержавних організацій, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 9-10).
Отже, ДПІ належним чином не встановила, порушення позивачем підпунктів 6.2.9. п.6.2 ст.6, п.п.7.2.1., 7.2.6. п.7.2., п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно визнав нечинним податкове повідомлення-рішення, як не відповідаюче чинному податковому законодавству. Разом з тим судова колегія вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень і діяв у спосіб, не передбачений законом, оскільки при встановленні податковим органом перевищення бюджетного відшкодування ПДВ, остання приймає податкове повідомлення-рішення за формою „В-1”, що передбачено наказом Державної податкової адміністрації України № 328 від 10.08.2005р. зареєстрованим Мінюстом України 25.08.2005р. № 923/11203, який набрав чинності з 05.09.2005р. Цим наказом внесені зміни до п.3.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації У раїни 21.06.2001р. № 253 (в редакції наказу ДПА України від 27.05.2003р. № 247), зареєстрованого Мінюстом України 11.06.2003р. а № 467/7788. Означений Порядок розроблений з метою забезпечення впровадження Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, статті 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Однак, вказана помилка місцевого господарського суду не впливає на його висновок щодо правомірності заявлених позовних вимог, виходячи із вищенаведених обставин.
З урахуванням викладеного, підстави для скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 10.07.2006р. зі справи № 1/245/06 –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Туренко В.Б.
Суддя Жукова А.М.
Суддя Поліщук Л.В.